Спільна оцінка аналітичних центрів законопроєкту Кабміну №11416
Джерело: Facebook-сторінка автора
Аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” та зазначають, що проєкт містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці.
1. Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%
– Вкрай негативна пропозиція спричинить подальшу тінізацію заробітних плат та пригнічення економічної активності. Розрахунок Мінфіну є завищеним — він є механічним і не враховує наслідки тінізації
2. Встановлення обов’язку сплати військового збору — юридичними особами у розмірі 1,0 % доходу від будь-якої діяльності
– Найнегативніша з пропозицій Мінфіну з усіх запропонованих. Податок з обороту є вкрай негативним для економіки, спотворює конкуренцію, дискримінує українських виробників.
Пропонується не вводити нових податків, розв’язати завдання тимчасовим підняттям теперішніх на визначений термін. Замість податку з обігу — підняти ставку ПДВ на рівень, який дасть змогу отримати зазначені надходження
3. Встановлення обов’язку сплати військового збору – 15% – підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні
– Доцільним є оподаткування лише дорогих автомобілів, від певної порогової суми митної вартості
4. Встановлення обов’язку сплати військового збору — фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості у розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна.
– За теперішнього адміністрування операцій з нерухомістю запровадження податку посилить тінізацію та заниження бази оподаткування, відтак ефект для бюджету буде нижче ніж очікуваний.
5. Запровадження акцизного податку на продукцію за кодом «води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин» за ставкою 0,1 євро за 1 літр.
– За змістом акцизного податку він має бути пропорційний суспільній шкоді від споживання продукту. Відтак, якщо шкідливим вважається цукор, то податок доцільно встановлювати з диференціацією за вмістом цукру.
При цьому напої з вмістом цукру нижче порогового, що містять “інші підсолоджувальні та ароматичні речовини” не мають підпадати під такий податок.
На думку експертів, надзвичайно обтяжливою для держави та бізнесу є пропозиція Мінфіну пошуку додаткових надходжень шляхом запровадження нових податків, які передбачають додаткові форми звітування, впровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обороту). Раціональнішим рішенням був би пошук резервів користуючись з підвищення ефективності роботи органів контролю (показники результативності), руйнування наявних схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес-процесів та тимчасового підвищення ставок вже чинних податків.
Також одночасно з пошуком додаткових доходів коштом бізнесу, важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків загальнодержавного бюджету.
Можливим раціональним рішенням пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ на 4-5 відсоткових пунктів.
Водночас з впровадженням тимчасових заходів — необхідно невідкладно реалізувати системні зміни, які дадуть додаткові надходження до держбюджету наступного року, а саме:
– для мінімізації “тіньових схем” та наповнення бюджету — необхідно забезпечити якнайшвидше проведення інституційних реформ — перезавантаження Митної та Податкової служб комісіями з переважним голосом міжнародних експертів (ПЗУ №6490д та №9243), встановлення ефективних КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, забезпечити щорічне оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap;
– покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;
– максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.
Аналітичні центри закликають народних депутатів та Міністерство фінансів до фахового обговорення всіх альтернатив та визначення для подальшої реалізації найменш шкідливих для економіки норм.
З повагою,
Advanter Group
Офіс шеф-економіста Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України
Інститут податкових реформ
Growford Institute
ІЕД/IER
Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy
Інститут соціально-економічної трансформації
Палата податкових консультантів/Chamber of Tax Advisors
Інститут фінансів та права
Економічна експертна платформа
CASE Україна
Центр громадської експертизи
Мережа захисту національних інтересів “А Н Т С”.
Як відомо, голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа заявила, що Верховна Рада може повернутися до ідеї підвищення ставки податку на додану вартість у пошуку можливостей наповнити державний бюджет, якому до кінця року бракує пів трильйона гривень. За її словами, У перших варіантах підвищення податків, які розробляло Міністерство фінансів, фігурувало підвищення ПДВ. Проте в остаточному варіанті відомство відмовилось від цього на користь підвищення ставок військового збору.
Нагадаємо, 18 липня Верховна Рада України підвищила акцизи на пальне, ухваливши у другому читанні закон №11256-2.
Раніше, лідер “Європейської Солідарності”, п’ятий президент України Петро Порошенко закликав владу скасувати заплановане підвищення акцизів на бензин та дизпальне, оскільки це стане ударом і по кишенях українців, і по залежних від пального виробникам – насамперед аграріям.
Згодом, народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна заявила, що напівтаємне рішення уряду про підвищення акцизів на пальне є неприпустимим, оскільки воно призведе до кумулятивного негативного ефекту для економіки та рівня життя людей.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.