Думки

Спільна оцінка аналітичних центрів законопроєкту Кабміну №11416

Спільна оцінка аналітичних центрів законопроєкту Кабміну №11416

Джерело: Facebook-сторінка автора

Аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт №11416 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” та зазначають, що проєкт містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значної шкоди економіці.

1. Підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%

– Вкрай негативна пропозиція спричинить подальшу тінізацію заробітних плат та пригнічення економічної активності. Розрахунок Мінфіну є завищеним — він є механічним і не враховує наслідки тінізації

2. Встановлення обов’язку сплати військового збору — юридичними особами у розмірі 1,0 % доходу від будь-якої діяльності

– Найнегативніша з пропозицій Мінфіну з усіх запропонованих. Податок з обороту є вкрай негативним для економіки, спотворює конкуренцію, дискримінує українських виробників.

Пропонується не вводити нових податків, розв’язати завдання тимчасовим підняттям теперішніх на визначений термін. Замість податку з обігу — підняти ставку ПДВ на рівень, який дасть змогу  отримати зазначені надходження

3. Встановлення обов’язку сплати військового збору – 15% – підприємствами, установами та організаціями, фізичними особами, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні

– Доцільним є оподаткування лише дорогих автомобілів, від певної порогової суми митної вартості

4. Встановлення обов’язку сплати військового збору — фізичними особами, якими протягом звітного податкового року здійснено продаж одного об’єкта нерухомості у розмірі 5% від доходу з продажу нерухомого майна.

– За теперішнього адміністрування операцій з нерухомістю запровадження податку посилить тінізацію та заниження бази оподаткування, відтак ефект для бюджету буде нижче ніж очікуваний.

5. Запровадження акцизного податку на продукцію за кодом «води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин» за ставкою 0,1 євро за 1 літр.

– За змістом акцизного податку він має бути пропорційний суспільній шкоді від споживання продукту. Відтак, якщо шкідливим вважається цукор, то податок доцільно встановлювати з диференціацією за вмістом цукру.
При цьому напої з вмістом цукру нижче порогового, що містять “інші підсолоджувальні та ароматичні речовини” не мають підпадати під такий податок.

На думку експертів, надзвичайно обтяжливою для держави та бізнесу є пропозиція Мінфіну пошуку додаткових надходжень шляхом запровадження нових податків, які передбачають додаткові форми звітування, впровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обороту). Раціональнішим рішенням був би пошук резервів користуючись з підвищення ефективності роботи органів контролю (показники результативності), руйнування наявних схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес-процесів та тимчасового підвищення ставок вже чинних податків.

Також одночасно з пошуком додаткових доходів коштом бізнесу, важливим рішенням було б скорочення другорядних видатків загальнодержавного бюджету.

Можливим раціональним рішенням пошуку додаткових надходжень могло б бути підвищення ставки ПДВ на 4-5 відсоткових пунктів.

Водночас з впровадженням тимчасових заходів — необхідно невідкладно реалізувати системні зміни, які дадуть додаткові надходження до держбюджету наступного року, а саме:

– для мінімізації “тіньових схем” та наповнення бюджету — необхідно забезпечити якнайшвидше проведення інституційних реформ — перезавантаження Митної та Податкової служб комісіями з переважним голосом міжнародних експертів (ПЗУ №6490д та №9243), встановлення ефективних КРІ для БЕБ, ДПС, ДМС, забезпечити щорічне оцінювання втрат від різних податків за методологією tax gap;

– покращити адміністрування податку на нерухоме майно і використати весь потенціал цього податку;

– максимально автоматизувати процеси податкового адміністрування.

Аналітичні центри закликають народних депутатів та Міністерство фінансів до фахового обговорення всіх альтернатив та визначення для подальшої реалізації найменш шкідливих для економіки норм.

З повагою,

Advanter Group
Офіс шеф-економіста Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України
Інститут податкових реформ
Growford Institute
ІЕД/IER
Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy
Інститут соціально-економічної трансформації
Палата податкових консультантів/Chamber of Tax Advisors
Інститут фінансів та права
Економічна експертна платформа
CASE Україна
Центр громадської експертизи
Мережа захисту національних інтересів “А Н Т С”.

Як відомо, голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа заявила, що Верховна Рада може повернутися до ідеї підвищення ставки податку на додану вартість у пошуку можливостей наповнити державний бюджет, якому до кінця року бракує пів трильйона гривень. За її словами, У перших варіантах підвищення податків, які розробляло Міністерство фінансів, фігурувало підвищення ПДВ. Проте в остаточному варіанті відомство відмовилось від цього на користь підвищення ставок військового збору.

Нагадаємо, 18 липня Верховна Рада України підвищила акцизи на пальне, ухваливши у другому читанні закон №11256-2.

Раніше, лідер “Європейської Солідарності”, п’ятий президент України Петро Порошенко закликав владу скасувати заплановане підвищення акцизів на бензин та дизпальне, оскільки це стане ударом і по кишенях українців, і по залежних від пального виробникам – насамперед аграріям.

Згодом, народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна заявила, що напівтаємне рішення уряду про підвищення акцизів на пальне є неприпустимим, оскільки воно призведе до кумулятивного негативного ефекту для економіки та рівня життя людей.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.