Справа Павловського: чому влада переслідує бойового генерала і керівництво “Кузні на Рибальському”

2 липня Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ексзаступнику міністра оборони України генерал-лейтенанту Ігорю Павловському та голові правління ПАТ “Кузня на Рибальському” Валерію Шандрі. Їх підозрюють у нібито змові та постачанні армії неякісної військової техніки. Йдеться про десантно-штурмові катери класу “Кентавр” та санітарні автомобілі “Богдан”, які начебто не пройшли належних перевірок і не відповідають заявленим критеріям. Попри відсутність чітких доказів 7 липня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід директору “Кузні”. Його заарештували на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 443 мільйони гривень. Така ж доля може чекати й на генерал-лейтенанта Павловського.

PRM.UA розбирався, чому переслідують бойового генерала, який у найважчі часи російсько-української війни зміг організувати виробництво та поставку вітчизняної бойової техніки на фронт.

Хто такий генерал-лейтенант Ігор Павловський

Ігор Павловський народився у місті Первомайськ Миколаївської області. Почав свій шлях у Збройних силах 1983 року. Був командиром взводу, командиром роти, заступником командира батальйону, начальником штабу – заступником командира батальйону. Згодом очолив батальйон, потім полк, і врешті став командиром окремої механізованої бригади.

У 1988 році закінчив Далекосхідне вище військове командне училище. 1997-го року — Академію Збройних Сил України, і у 2010-му завершив навчання в  Національному університеті оборони України.

У період з 2003 по 2008 роки перебував на посаді військового комісара Олександрійського об’єднаного міського військового комісаріату.

З вересня 2008 року по липень 2009-го Павловський був начальником штабу — першим заступником начальника Навчального центру Сухопутних військ ЗСУ.

У жовтні 2010 року став першим заступником командувача Південного оперативного командування.

З липня 2012 року був начальником штабу — першим заступником командира 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.

У січні 2014 року обійняв посаду начальника тилу Збройних сил України. У вересні того ж року Павловський брав участь у боях за Маріуполь та успішно організував оборону міста.

З 8 квітня 2015 року до 4 вересня 2019 року перебував на посаді заступника Міністра оборони України Степана Полторака.

23 серпня 2015 року Ігорю Павловському присвоєно звання генерал-лейтенанта.

Крім того, 22 січня 2015 року Павловського нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня за мужність і героїзм, виявлені у захисті суверенітету і територіальної цілісності України під час російсько-української війни.

Що розповідають про Павловського колеги та бойові побратими

Голова Дніпропетровської організації ветеранів-учасників миротворчих операцій Володимир Сидоренко згадує, як очолював український батальйон та брав учать у місії ООН в Боснії і Герцеговині 1992 року. Серед миротворців був тоді ще старший лейтенант Ігор Павловський.

“Військова рада армії відбирала у цей батальйон найкращих офіцерів, прапорщиків та солдат. Старший лейтенант Павловський був обраний на посаду заступника командира 2-ї спеціальної групи. З того часу в нас почалися добрі стосунки по бойовій роботі”, – розповідає ветеран.

31 липня 1992 року українські миротворці зазнали перших бойових втрат.

Народна депутатка VIIІ скликання Тетяна Чорновол, яка брала участь у російсько-українській війні, розповідає про діяльність Павловського під час оборони Маріуполя у 2014 році.

“Саме Павловський командував сектором “Д”, коли ми зупинили наступ регулярних військ РФ на Маріуполь у вересні 2014. Путін про це мовчить, і ми з різних причин не афішуємо, але я зізнаюся, що пару сотень загарбників тоді назад в Кацапстан не повернулися. Повірте, у Кремлі Павловський на чільному місці в чорному списку. І не лише за Маріуполь, але й за розвиток української оборонки. Це він на посаді заступника міністра оборони 4 роки тягнув на своєму горбу ракетні програми (усі ці “Стугни”, “Корсари”, “Вільхи” та “Нептуни”), які Росії, як кістка поперек горла”, – каже Чорновол.

Народний депутат від “Європейської Солідарності” генерал-лейтенант Михайло Забродський також схвально відгукується про Ігоря Павловського.

У чому звинувачують генерал-лейтенанта Ігоря Павловського та директора “Кузні на Рибальському” Валерія Шандру

2 липня на сайті Офісу генерального прокурора  заявилась заява, що у 2016-2018 роках Павловський начебто змовився з директорами Департаментів Міноборони, а також з директором “Кузні на Рибальському” про швидке будівництво бойових катерів “Кентавр”. Мовляв, це було зроблено в обхід необхідних процедур і за відсутності необхідної проєктної документації. І це, нібито, призвело до того, що виготовлені катери не відповідали необхідним характеристикам і не могли використовуватись за призначенням.

У прокуратурі вважають що подібні дії завдали збитків державі на суму понад 443 мільйони гривень.

Однак 19 травня 2020 року Міноборони України провело ходові випробування “Кентаврів” та повідомило про позитивні результати.

“Броньовані десантно-штурмові катери, озброєні чотирма десятками ракет кожний, здатні розганятися до 30 вузлів, провівши дальній та ближній залпи, швидко наблизитись до берега та висадити штурмову групу кількістю до 36 осіб.

Такі характеристики влаштовують Командування ВМС і є гідною відповіддю застарілим великим десантникам ЧФ РФ, які набагато повільніші та вже давно вичерпали свій ресурс”, – зазначили в оборонному відомстві.

Зокрема у “Кузні” заявляли, що ці катери є пілотними проєктами, тому зміни до тактико-технічного завдання на їх виготовлення є природними й неминучими. Якщо Міноборони вкаже на необхідність внести корективи до технічних характеристик катерів, завод має це зробити.

Варто не забувати, що “Кузня” на початку російсько-української війни виявилася єдиним суднобудівним підприємством, здатним швидко налагодити випуск катерів, обладнаних зброєю вітчизняного виробництва. До того ж набагато дешевших, ніж закордонні аналоги, які тепер можна купити. Але у 2014-2015 роках ніхто не продавав Україні зброю та військову техніку.

Також Павловського звинувачують у замовленні 100 санітарних автомобілів “Богдан 2251” на підприємстві “Богдан Моторс”. У ДБР заявили, що використання цих автомобілів у якості санітарних нібито неможливе. Це, на думку слідства, завдало збитків державі у розмірі понад 32 мільйони гривень.

Павловський заперечує ці звинувачення, оскільки санітарні машини вже показали себе в дії. Генерал-лейтенант нагадав, що на початку війни Україна відмовилась від забезпечення своєї армії запчастинами з Росії. Автомобілів для транспортування військових не було взагалі.

“На першому етапі війни у 2014 році евакуація військовослужбовців відбувалась протягом трьох-чотирьох годин. Завдяки тому, що знайшлись розробники в Україн (“Богдан Моторс”), цей період скоротили до 35 хвилин”, – каже Павловський.

Що кажуть політики та активісти

Багато експосадовців та громадських діячів указують на замовний характер цієї справи та прямий удар по оборонній галузі країни. Так, секретар РНБО (2014-2019) Олександр Турчинов переконаний, що саме влада ініціювала переслідування Павловського.

“У Печерському суді відбувається замовлена чинною Зе-командою і президентом розправа над бойовим генералом Ігорем Павловським і керівником оборонно-промислового підприємства Валерієм Шандрою. Коли Зеленський виступав в Одесі, він фотографувався саме на фоні цієї військової техніки. На превеликий жаль, замість того, щоб прискорити їх випробування, щоб взяти їх на озброєння, створюється штучна справа, і в результаті ми бачимо знову порожній і брудний піар”, – каже Турчинов.

Він також звертає увагу на свідоме блокування чинною владою контрактів на виробництво зброї та військової техніки. Адже переслідування колишніх посадовців Міноборони є сигналом для інших. Мовляв, будь-яка ініціатива з укріплення обороноздатності країни може закінчитися в’язницею.

“Я не дивуюсь, що зриваються оборонні замовлення. Бо коли такі абсурдні справи відкриваються проти тих, хто виконує свої обов’язки, то високопосадовці не будуть підписувати угоди, розуміючи що в будь-який час їх можуть кинути за ґрати”, – наголошує Турчинов.

Про участь Банкової у переслідуванні генерала Павловського також говорить народний депутат від “Європейської Солідарності” Ростислав Павленко.

Про тиск Офісу Зеленського на суд також заявив народний депутат Володимир Ар’єв. Він підтвердив, що судді Соколову, який розглядає спрау Павловського, дзвонив заступник керівника Офісу президента Смирнов і вимагав від імені Зеленського жорстких рішень у запобіжних заходах щодо Павловського і Шандри.

Ймовірно, саме після цього дзвінка суддя зробив остаточне рішення щодо величезної застави у розмірі 443 мільйонів гривень.

Про замовний характер справи свідчить і той факт, що лідеру проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктору Медведчуку свого часу призначили заставу в розмірі 300 мільйонів гривень за державну зраду. Водночас бойовому генералу, який винаймає квартиру в Києві, не маючи бізнесу та великих статків, хочуть призначити заставу в 443 мільйони гривень.

Присутні на судовому засіданні також відмічають упередженість судді, який не задовольнив жодних клопотань сторони захисту, хоч усі вони були детально обґрунтовані.

Народна депутатка фракції “Європейська Солідарність” Ніна Южаніна, яка була на засіданні 7 липня, підтверджує упереджений характер цього процесу.

“Всі аргументи щодо упередженості судді підтверджувалися тим, що на жодне з клопотань, які захисник обґрунтовував по 10-15 хвилини, суддя  не дав жодного пояснення. Уся справа ґрунтується на висновку технічного експерта, який взагалі не стосується цієї справи. Експертиза була витягнута з іншої справи й на ній ґрунтується обрання запобіжного заходу. Це порушення усіх допустимих норм і процесів”, – наголошує Южаніна.

Активісти й учасники російсько-української війни звертають увагу, що переслідування владою бойових генералів вже стало системним явищем. Зокрема ветеран АТО і депутат Київради Олександр Погребиський переконаний, що у Зеленського свідомо ведуть війну проти українських патріотів.

Погребиський нагадав, що раніше влада намагалася засудити генерал-майора Дмитра Марченка, генерал-лейтенанта Шевчука, за нібито браковані бронежилети, які досі продовжують використовувати у ЗСУ. Також Верховний суд нещодавно виправдав генерала Віктора Назарова, якого звинувачували у нібито причетності до збиття літака Іл-76 під Луганськом.

Сам Павловський також переконаний у замовному характері звинувачень проти нього. Адже влада Зеленського досі затягує процес прийняття “Кентаврів” на озброєння ЗСУ.

“Справа має бути порушена за бездіяльність військової влади, щодо забезпечення ЗСУ зазначеними зразками техніки та озброєння, які перебувають у Державній програмі розвитку збройної військової техніки. Ця програма затверджена указом президента і відповідною постановою уряду”, – наголосив генерал-лейтенант.

Арешт директора  “Кузні на Рибальському” Валерія Шандри

7 липня Печерський районний суд заарештував Шандру на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 443 мільйони гривень. Адвокатка Євгенія Тонконожко заявила, що прокуратура не надала жодного доказу вини директора “Кузні на Рибальського”, оскільки ніякої змови чи підбурювання просто не було.

Арешт Валерія Шандри уже назвали ударом про оборонно-промисловій галузі України.

Ексдепутатка Тетяна Чорновол наголошує, що через відсутність будь-яких доказів у цій справі виходить так, що Шандру арештували тому, що “Кузня” виробила для української армії бойові катери. На думку Чорновол, у такий спосіб влада посилає сигнал іншим оборонним підприємствам країни.

Сам Шандра упевнений, що кількість коштів, які витрачає держава на справу проти нього і Павловського свідчить про її замовний характер. Шандра також зауважив, що справа була сфабрикована дуже швидко, до неї залучили багато людей, які проводили слідчі дії та обшуки в “Кузні”. На думку директора підприємства, залучення таких великих ресурсів свідчить про політичне замовлення влади проти нього та Павловського.

Нардеп Ростислав Павленко також вказує на загрозу вітчизняному оборонному комплексу у зв’язку з переслідуванням осіб, які розбудовувати українську боєздатність.

“Раніше Зеленський піарився на цих катерах, а зараз ми бачимо пряму загрозу обороноздатності країни. Кораблі не приймаються, а терор, який розв’язали слідчі органи, перешкоджає подальшому будівництву військової техніки”, – заявляє політик.

Народна депутатка від “Євросолідарності” Марія Іонова нагадує, що влада не перший рік переслідує українських військових, заявляючи при цьому про своє бажання отримати членство в НАТО.

Нагадаємо, під стіни Печерського районного суду, де розглядали справу генерала Павловського, прийшли співробітники ПАТ “Кузні на Рибальському”, ветерани ООС та небайдужі народні депутати.. Учасників акції намагалася зпровокувати група молодиків.

Раніше народна депутатка восьмого скликання Тетяна Чорновол закликала підтримати генерала Ігоря Павловського, якому загрожує арешт.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.