Стрілянина, сербська армія і російський дипломат: у Косово розгорівся новий конфлікт

Сьогодні зранку в самому серці Балкан — Косово почав розвиватись новий по-справжньому політично-шпигунський детектив за участі ООН, KFOR, косівських і сербських армій та спецслужб та російських дипломатів.

“Прямий” намагався розібратись в заплутаному клубку сербсько-косівського питання.

Перебіг подій

У Косовські Митровиці, місті на півночі Косова переважно населеного сербами, сьогодні вночі пролунали сирени тривоги після того, як підрозділи сил спеціального призначення Косово ROSU біля шостої години ранку увійшли на територію всіх чотирьох сербських муніципалітетів на півночі Косово.

За даними порталу РТС, спецпризначенці Косова пробили декілька барикад, встановлених сербами в Зубиному Потоці. Зазначається, що під час прориву косовських правоохоронців застосовували зброю, світлошумові гранати. Внаслідок спецоперації двоє сербів дістали поранення.

Реакція Сербії була миттєвою — президент країни Александер Вучич наказав привести в повну бойову готовність всі підрозділи та з’єднання Збройних сил Сербії та скликав Раду національної безпеки, за результатами якої, повідомив Європейський Союз, що Сербія буде змушена втрутитись в ситуацію в Косово, якщо поліцейська операція Приштини не припиниться.

Водночас керівники органів правопорядку Косова підтвердили проведення операції із затримання жителів північних районів Косова, пов’язаних із кримінальною діяльністю. Зазначається що спецоперація відбувалась із санкції прокуратури та суду. За інформацією правоохоронців, під час затримань мали місце зіткнення, в яких косовський поліцейський отримав незначну травму.

“На другому десятилітті існування Республіки Косово тут не буде місця для організованої злочинності, а ті, хто займається незаконною діяльністю, опиняться за ґратами. Сьогоднішня поліцейська операція проводиться заради блага всіх громадян без виключення, і я закликаю сербську громаду на півночі підтримувати мир і боротьбу з організованою злочинністю. Зміцнення правопорядку є життєво важливим для рівності всіх громадян і прискорює наш рух до євроатлантичного процесу інтеграції”. – прокоментував у Facebook спецоперацію президент Косова Хашим Тачі.

Близько 14:30 за київським часом, спецоперація косовських правоохоронців в північних районах краю завершилась. За даними президента Сербії Александра Вучича, під час спецоперації затримали 23 особи сербської й боснійської національності.

У свою чергу президент Косова Хашим Тачі повідомив про затримання російського дипломата.

“Ми вітаємо поліцію Косово за їхню відданість боротьбі з організованою злочинністю і контрабандою. Під час акції були також заарештовані чиновники та громадяни різних національностей — албанці, серби, боснійці. Є також росіянин, який був замаскований під дипломата, щоб запобігти діям поліції Косова”, – зауважив Тачі.

Згодом стало відомо, що серед затриманих під час спецоперації, дійсно є російський дипломат — це співробітник місії ООН у справах тимчасової адміністрації в Косово Михайло Краснощоков. Згодом у РосЗМІ з’явилась інформація, що дипломата звільнили.

Наразі ситуація в Косовській Митровоці стабілізувалась

Затяжний конфлікт, що очікував завершення

Сербія втратила контроль над Косовом після втручання НАТО в 1999 році. Белград не визнає декларацію незалежності Косова 2008 року, яку визнають більшість країн Євросоюзу, США, Канада, а також низка країн Африки, Азії та Південної Америки.

Переговорний процес між Белградом та Приштиною тривав понад 10 років, і мав уже готові конкретні напрацювання, які мали покласти край останньому збройному конфлікту на уламках колишньої Югославії.

У лютому албанські ЗМІ оприлюднили проект мирного договору між Сербією та Косово, що містив 22 пункти та піднімав питання зміни чинних діючих кордонів.

Серед важливих питань є статус деяких спірних територій:

Місто Митровиця отримує статус “вільного міста” з автономним управлінням мінімум на 35 років, але не більше 99 років. Містом управлятиме президія, до якої увійдуть один серб, один албанець і один незалежний член, призначений Радою Безпеки ООН з мандатом на 5 років. Місто матиме власний парламент з 50 членами (половина сербів, половина албанців) і п’ять іноземців, призначених міжнародною спільнотою. Місто матиме власний бюджет, поліцію, паспорти. Відповідати за безпеку буде НАТО. Місцева валюта – євро.

Муніципалітет Буяновац на півдні Сербії отримає статус спеціального регіону на термін 35 років, але не більше 99 років. Цей район матиме Раду з 3 членів і парламент на 30 депутатів та трьох іноземців. Поліція буде мультиетнічною. Бюджет муніципалітету буде пропорційно фінансуватися Сербією, Косовом та ЄС. Валютою будуть євро та динар. Мешканці будуть мати спеціальні паспорти із символами ЄС, але також і паспорти Сербії та Косова. Територія цього району стане безмитною зоною.

Косово відходить муніципалітет Прешево, що розташований на півдні Сербії. Муніципалітет Медведжа, що має умовну назву Прешевська долина, в основному залишається в Сербії, включно із містом Медведжа, але деякі села переходять Косову.

Також в угоді прописана доля стратегічних об’єктів інфраструктури та релігійних культів.

Військова база JUG в муніципалітеті Буяновац біля сербсько-косовського кордону стане американською базою з цивільним контролем, там буде розміщено змішаний контингент. З 1700 солдатів 50% будуть сербами й 50% албанцями.

Транс’європейська магістраль “Коридор 10”, що має з’єднати австрійський Зальцбург із грецькими Салониками та пройти через Косово, на косовській ділянці буде знаходитися під захистом НАТО на термін до 15 років, і всі сторони зможуть вільно пересуватися трасою.

Гідроелектростанція “Газіводе” стає спільною сербсько-косовською власністю з управлінням за міжнародними конвенціями. Енергетичним сектором керуватимуть США, Австрія та Німеччина.

Печський Патріархат у косовському місті Печ, монастир Високі Дечани, церква Пресвятої Богородиці в Призрені та монастир Грачаниця отримують екстериторіальний статус на території Косова. Інші церкви та монастирі залишаються без статусу.

Також у стадії переговорів перебувають три пункти договору, зокрема, Сербія хоче визнати Косово у своїй церковній назві як Косово і Метохія для своїх місцевих потреб, а в ООН визнає її як Косово.

Окрім того наголошується, що жодна держава не має права приєднуватися до іншої держави або інших територій протягом 99 років. Також сторони повинні мати одностайне голосування в ООН з певних питань.

За даними видання, остаточна угода має бути підписана з 28 червня по 13 липня 2019 року і буде гарантована Радою Безпеки ООН, ЄС і НАТО.

До кінця жовтня 2019 року парламенти обох держав повинні ратифікувати її й внести відповідні зміни до конституції. Повна реалізація цієї угоди починається 1 листопада 2019 року.

Однак уже 30 квітня 2019 року президент Косово Хашим Тачі заявив, що Сербія зобовязана визнати незалежність Косово і відмовитися від ідеї подвійного суверенітету у його північній частині.

“Вимоги або мрії про те, що на півночі Косово може бути створено співтовариство з виконавчою владою по моделі Республіки Сербської, ніколи не будуть реалізовані”, — заявив політик, уточнивши, що також не може йтися про вирішення проблеми по моделі “двох Німеччини”.

Російський інтерес на Балканах

Росія здавна вважала Балканський півострів своєю сферою впливу, зокрема завдяки Сербії. Саме Сербія у свій час стала “яблуком розбрату” з якої почалась Перша світова війна.

В роки Громадянської війни в Югославії в 1990-тих роках, величезна кількість російських найманців воювала на боці сербів чи просербських сил. Наприклад, за просербських сепаратистів у Боснії воював один з ватажків самопроголошеної “ДНР” Ігор Стрєлков.

У 2015-2016 роках стався куди більш масштабна ситуація з впливом Росії на балканські республіки. Російська Федерація здійснювала тиск на Чорногорію через спробу країни вступити до НАТО.

Конкретно в питанні Косово, то Росія завжди підтримує свою союзницю на півострові Сербію та не визнає незалежність краю. Наявність Косова — як самостійної незалежної балканської республіки, яка розвиватиметься шляхом європейської та євроатлантичної інтеграції — це геополітичний програш Росії, тому що це одночасно і зближення півострова з Західним світом, а також ослаблення Сербії — як найвірнішого союзника РФ на Балканах.

Саме тому діяльність російських дипломатів в районі північного Косова, може ще викликати не одну сутичку в регіоні.

Підготував Ігор Кромф

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.