Світ вже ніколи не стане колишнім: вчені перевірять можливість сповільнення часу в ядерному реакторі

Вчені з Австралії збираються перевірити квантову теорію часу в ядерному реакторі з потоком нейтрино (стабільна, електрично нейтральна елементарна частинка з масою значно меншою, ніж в інших відомих елементарних частинок – ред.).

Про це повідомляє ZoomCNews.

Як відомо, найпоширеніше пояснення руху часу засноване на другому законі термодинаміки. Відповідно до нього, час рухається в бік наростання ентропії, тобто збільшення хаосу всередині системи. Тобто у нашій звичній теорії лінійного часу час невблаганно рухається від минулого до майбутнього

Але у 2017 році фізик з Австралії Джоан Ваккаро створила іншу теорію часу – квантову, тож зараз група вчених готує дослідження, здатне підтвердити або спростувати цю гіпотезу. Воно відбудеться у ядерному реакторі, де передбачається виявити уповільнення часу.

В теорії Ваккаро ентропія вважається не причиною, а зовнішньою ознакою перебігу часу. Автор наводить приклад з деревом: нам здається, що листя колишуться (створюють ентропію в окремо взятій системі – кроні дерева), але вони роблять це не самостійно, а під дією вітру. Сам же вітер, що ворушить листя дерева, є результатом порушень зворотного симетрії часу (так званої Т-симетрії).

Автор теорії зазначає, що простір і час вважаються єдиним цілим тільки у фізиці, а ось в природі вони можуть існувати незалежно один від одного.

Ми можемо судити про це з власного досвіду: якийсь об’єкт розташований в просторі (наприклад, книга стоїть на полиці, а дерево росте у саду) і знаходиться тільки там. Але з часом все інакше: ті ж дерево або книга можуть бути виявлені на полиці або у саду у різні моменти. Тобто в просторі для об’єкта існує одна точка, а в часі – кілька.

Якщо ж простір і час єдині, то і об’єкти повинні одночасно фіксуватися і в просторі, і в часі. Тобто дерево повинно знаходитися в саду лише в один конкретний момент.

Таке уявлення вступає в суперечність з нашим сприйняттям і неможливо з точки зору базових законів фізики. Але, за версією авторки теорії, саме через порушення Т-симетрії об’єкти не можуть виникнути або зникнути випадково, а присутні постійно.

Можливо, порушення Т-симетрії виникають вже на квантовому рівні. Якщо станеться багато таких порушень, вони зможуть вплинути на макрорівень, і нам при цьому буде здаватися, що час рухається назад.

Теорія квантового часу досить далеко йде від загальноприйнятих концепцій фізики, і автор визнає її суперечливість і потенційну помилковість.

Для підтвердження гіпотези досить провести успішний досвід, у цьому випадку – з субатомними частинками нейтрино. Саме в них імовірно спостерігаються порушення Т-симетрії.

Для вимірювання цих порушень вчені з Австралії вже розмістили двоє надточних атомних годинників в реакторному залі OPAL в Сіднеї: одні в 5 м від реактора, інші – в 10 м. Крім основних годинників, були встановлені додаткові, а також вимірювальні прилади для порівняння часу на годиннику і пошуку будь-яких розбіжностей.

Експеримент розрахований на півроку і не буде припинятися навіть під час зупинок реактора. Навпаки, в цей час будь-які уповільнення часу повинні припинитися, і у вчених з’явиться можливість звірити показання.

Розсинхронізація годинників стане підтвердженням квантового уповільнення часу, а воно, своєю чергою, буде свідчити про порушення Т-симетрії.

Уповільнення часу було передбачене теорією відносності, і зараз цей феномен вже добре вивчений. Якщо одні атомний годинник встановити на поверхні, а другі – на орбіті Землі, земні години підуть швидше – різниця у гравітації викривляє простір і час. Можливо, ядерний реактор виявиться ще одним місцем, де час тече повільніше.

Доказом нової теорії буде підтвердження уповільнення часу в ядерному реакторі. Після цього науковий світ навряд чи зможе повернутися до звичних фізичних концепцій, і квантова теорія часу стане величезним проривом для сучасної науки.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.