Ситуація контрольована: вчені пояснили причину зростання активності нейтронних потоків на ЧАЕС-4

Водночас Інститут проблем безпеки АЕС наголошує, що це зростання нейтронного потоку відбувається повільно.

Зазначається, що така інформація може викликати занепокоєння у пересічного читача, але треба мати на увазі, що “Укриття” – складний об’єкт, у ньому відбувається низка фізичних процесів, тому оцінювати ситуацію слід комплексно, беручи до уваги всі наявні аспекти.

Перш за все, треба розуміти, що всі процеси під об’єктом “Укриття” відбуваються у підкритичному, тобто безпечному стані. Слід враховувати також ситуацію із місцем розташування датчиків нейтронів, специфіку вимірів тощо.

“Об’єкт “Укриття” – потенційно небезпечний, адже під ним розміщено значну кількість ядерних та радіоактивних матеріалів. Проте він оснащений сучасною системою безперервного моніторингу, під якою перебувають і гама-випромінювання, і температурний режим, і щільність потоку нейтронів. Для кожного датчика встановлені межі безпечної експлуатації (враховуючи специфіку об’єкта, вони встановлені дуже консервативно). І ситуація із деяким зростанням щільності потоку нейтронів не є непередбачуваною та раптовою. Якщо брати до уваги дані цих датчиків у комплексі з іншими показниками то, враховуючи темпи зростання, можна говорити про те, що запас до встановлених меж дуже великий, а тому наразі жодних причин для хвилювання немає”, – йдеться у повідомленні.

У центрі наголошують, що причин для зростання активності цих нейтронних потоків може бути кілька. Так, зокрема, однією із них може бути зміна форми та складу паливомістких мас, які не є однорідними за вмістом та густиною.

На інтенсивність реакції впливає також взаємодія паливомістких мас із водою, про що також згадано у ЗМІ. Вода не є просто охолоджувачем, вона може бути як сповільнювачем нейтронів, так і поглиначем, що, своєю чергою, по-різному впливатиме на перебіг фізичних процесів.

В Україні є профільні дослідницькі організації, які зосереджують свою увагу на вивченні зазначеного питання, розробляють моделі та здійснюють ретельний аналіз. І результати їхніх розрахунків доволі чітко підтверджують фізичні феномени, які спричиняють дану ситуацію, тобто вона контрольована і не є надзвичайною.

“Що стало причиною нагнітання проблеми – сказати важко, можливо йдеться лише про спробу отримання фінансування, адже лише у 20 числах квітня відбулось перше засідання асамблеї створеного у листопаді 2020 року Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ). Нам дуже дивно спостерігати активність і паніку деяких наукових установ та окремих науковців в Україні та за її межами щодо питання, про яке було відомо давно і яке не є критичним та потребує вирішення, але у плановому порядку”, – наголошують науковці.

“Загалом, треба розуміти, що ядерні процеси, про які йде мова, триватимуть дуже довго і складно спрогнозувати, до якого саме часу відбуватиметься зростання щільності потоку нейтронів, а коли почнеться зворотний процес. Для підвищення реалістичності прогнозних оцінок слід відзначити на важливості забезпечення адекватності розрахункових моделей та вірогідності вихідних даних, які використовуються науковцями. Це складне інженерне й наукове завдання, якому потрібно ще приділити багато уваги, часу та зусиль”, – резюмували в науково-технічному центрі.

Нагадаємо, Державний архів Служби безпеки України оприлюднив секретні документи КДБ щодо катастрофи на Чорнобильській АЕС. Так, архівні справи свідчать, що аварії на ЧАЕС траплялися і до 26 квітня 1986 року.

Крім того, Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт № 4555 про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб.