Толерантність у шухляду і на замок: як діяти з посіпаками окупантів
фото: КМДА
Джерело: Telegram-канал автора
Глава ГУР МО України Кирило Буданов порушив дуже важливу тему, а саме – якщо людина не на фронті й не допомагає в тилу – вона не має права називатися громадянином України.
“Якщо людина каже “а я тут до чого?”, – вона не громадянин. Жорстко. Але, по суті”, – зазначив глава ГУР МО України.
І, правду кажучи, це саме те, до чого з великими труднощами ми йдемо, котрий рік поспіль, – визнання того, що в певний момент становлення України ми змушені будемо проводити фільтрацію суспільства, за обсягом прав і свобод, що надаються державою. І це не просто абсолютно справедливо і правильно, але й базова необхідність для виживання громадянського суспільства в Україні.
Людина, яка жодним чином не бере участі у боротьбі за свободу своєї країни, ні на лінії фронту, ні в тилу, надаючи посильну допомогу як армії особисто або через волонтерські організації, так і беручи активну участь в інших процесах на благо країни, не може користуватися всіма тими правами та свободами, які надає їй держава, за яку вона не бореться.
Таку людину слід позбавляти громадянських прав на рівні, наприклад, участі у виборах, як місцевих, так і загальних. Зниження пільг і низки бонусів від держави. Наприклад, “не громадянин” або “обмежений громадянин”, назвемо його як завгодно, не може отримувати від покупок товарів кешбек і не має права на знижки під час акцій.
Погодьтеся, це не 40 палиць на міській площі або показовий розстріл, а це найпростіші, елементарні речі, які можуть стати досить дієвим інструментарієм у питаннях громадянської сегрегації. Тим паче що попереду на нас чекатимуть вельми непрості рішення з тимчасово окупованими територіями…
У якийсь історичний момент, короткий або середньостроковий, але Україна поверне всі тимчасово окуповані території. І вкрай гостро постане питання щодо повернення не тільки територій країни в її законних кордонах, що станеться, а й повернення майна тих власників або їхніх спадкоємців, які побажають повернутися на історичну батьківщину. Особливо гостро це стосується проблематики Криму та територій Донецької та Луганської областей, які були окуповані з 2014 року.
В Україні росія з 2014 року заселяла окуповані території своїми громадянами, без будь-якого законного права. Заселяла квартири й будинки українців, які втекли в 2014 році на материкову Україну з Криму. Забирала бізнес, забудовувала багатоповерховими комплексами на півострові зони, де росли червонокнижні дерева і рослини. Порушувала норми, встановлені за України щодо забудови безлічі унікальних зон, виходила за рамки планів забудови.
Що робити з усіма цими людьми, які захопили приватну власність українців і незаконною забудовою? В умовах будь-якого цивілізованого законодавства – це вирядження незаконних мешканців і руйнування незаконної забудови з подальшою спробою відновлення, відродження заповідної зони.
Але, що робити з посібниками окупантів, які не скоювали серйозних злочинів? Загалом, те ж саме, що і з “обмеженими громадянами” – обмеження в правах і свободах, за зраду.
І якщо хтось буде категорично не згоден з такими методами, або заявить, що це “не на часі!”, то відповідь вкрай проста – історія циклічна, і, не застосовуючи батіг, щоб уникнути подібних трагедій, за певний час усе повториться, і патріотам своєї країни знову буде дуже непросто й дуже великою ціною відстоювати свободу України в оточенні аморального прошарку тіл, який має у своїх руках усі інструментарії для того, щоб справжнім громадянам шкодити й заважати.
Якщо не почати про це замислюватися сьогодні, завтра може бути вже надто пізно.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.