Треба жити далі, або як не скотитися у чорну яму розпачу
Фото: Reuters
Джерело: Facebook-сторінка автора
Так буває, що ти тримаєшся, тримаєшся, тримаєшся, а потім скочуєшся у чорну яму. Іноді тебе накриває ні з того ні з сього. Здавалось би.
Просто світлина. Де звільнений з полону цілує землю, щойно переступивши кордон. Або інший, який чує у слухавку: Рідний, у тебе онучечка, їй вже три місяці! І ти бачиш його обличчя в цей момент.
Або допис. Де інтелектуал і людина зі статками пише: у мене немає людей – або йдіть у мій підрозділ, або допоможіть! І ще пише: 6 екофлоу треба вже. Все інше ви не зможете купити. Все інше я випрошую зі слізьми у Міноборони. Я втомився. Я пішов у 2014 і пішов у 2022.
Або повідомлення, що знову черговий круглий стіл, конференція з відновлення, черговий потужний план потужної перемоги. Без 90 відсотків цих подій країна точно може прожити. Тим більше зараз.
Потім повідомлення DeepState: мінус 31.3 км² за день. За червень 2025 року окуповано близько 556 квадратних кілометрів. Найбільший місячний показник цього року…
А потім ти читаєш, бачиш і розумієш, що поряд люди, які тримаються і тримають. Кожного ранку, попри безсоння і нічні страхи, йдуть на роботу.
І ось ця дівчинка з червоними очима і трохи заморочена, що робить тобі каву і питає: без цукру і не міцну, нічого не змінилось?
І працівниця з податкової, якій ти широко посміхаєшся, а вона раптом каже: у мене немає сил, я всю ніч не спала, сиділа ще дитиною у підвалі.
І дівчина на Новій пошті зупиняється на хвильку, підводить очі та перепрошують перед чергою: у мене велике відправлення, але я швидко все зроблю, сьогодні я тут одна.
І комбайнер, який за 10 кілометрів від лінії розмежування збирає зерно. Напарник його знімає на відео і коментує, сміючись, за кадром: де ви ще бачили таких ненормальних?
“Ото як стихне, я пораюсь на городі, бо картопля не чекає і помідори треба полити”, – жінку знімає хтось для ТікТоку. Сумщина. Шалені обстріли. Помідори треба полити…
І твоє чорне провалля зменшується, затягується. І ти вже нікуди не летиш. Бо треба жити далі. Бо ми всі нормальні.
І хочеться обійняти кожного і кожну, хто тут. Поряд. І точно розуміє, про що я пишу. Коли вже здається все, шукайте людину поруч.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.
• Матеріали, що публікуються в розділі “ДУМКИ”, відображають думку автора публікації, який несе повну відповідальність за вірогідність інформації.
• Редакція prm.ua може не поділяти думки, викладені в авторському матеріалі.
• Власник вебсторінки в розділі “ДУМКИ” є автор публікації.