Три принципові рішення: чого очікувати Україні від саміту НАТО і як Литва готувалася до світового форуму

11 липня у другій половині дня розпочинається зустріч глав держав та урядів НАТО у Вільнюсі. Саме цей форум може ухвалити важливі рішення, які визначать шлях України до членства в Альянсі та “модальності” гарантій безпеки. Саміт відбувається у критичні для всієї євроатлантичної безпеки часи, на чому неодноразово наголошували очільники НАТО.

Про це йдеться у матеріалі “Укрінформу” з полів саміту Північноатлантичного альянсу.

За висновками журналістів, атмосфера саміту та всі дискусії, які точаться серед офіційних осіб та серед представників преси, свідчать, що головним питанням та головною інтригою Вільнюського саміту залишається питання: у який спосіб країни-союзниці зможуть відповісти на рішуче прагнення України до членства в НАТО, готовність до якого Збройні Сили України кожного дня доводять на полі бою із жорстоким та підступним російським агресором.

Без перебільшення, Вільнюс у ці дні має синьо-жовту палітру. Великі й малі прапори України майорять поряд із будівлями державних установ, у вікнах житлових будинків, на дорожніх стовпах, поряд із національними прапорами Литви та прапорами НАТО. Литовці креативно підійшли до висловлення власних переконань, і, наприклад, на громадських зупинках з’явилися плакати в українських кольорах та з зображенням бойового літака: “Поки ви чекаєте автобуса, Україна чекає на F-16”.

Вислів “Слава Україні!” можна побачити на величезних біг-бордах та на фасадах супермаркетів. Прапори України на авто, в руках людей, в артінсталяціях, — вони буквально всюди, що надає цьогорічному саміту НАТО унікальну, справедливо сказати – небачену раніше атмосферу.

Як очікується, саміт ухвалить три принципові рішення щодо України.

Перше стосується ухвалення широкого багаторічного пакета допомоги для України, яка, зокрема, має забезпечити високу боєздатність Українських Збройних Сил та їхню повну взаємосумісність з військами країн НАТО, сприяти широкому реформуванню усього сектору безпеки та оборони України, його переходу від пострадянських доктрин та військового обладнання до сучасного обладнання та концепцій Північноатлантичного Альянсу.

Другий елемент – виведення на якісно новий рівень політичних відносин між НАТО та Україною, що досягатиметься шляхом створення двосторонньої Ради. Принципова відмінність цієї структури від КУН – Комісії Україна – НАТО, що існувала до цього та була, переважно, консультативним органом, полягає в тому, що Рада зустрічатиметься в форматі 31 (невдовзі – 32) + 1, тобто, союзники по НАТО плюс Україна, за круглим столом, де кожна із країн-учасниць має рівне право порушувати безпекові питання та пропонувати рішення, які, після ухвалення, перетворюються на зобов’язальні для всіх сторін-учасниць.

Третє рішення є найскладнішим та суперечливим з політичної точки зору. При тому, що Україна і союзники по НАТО погодилися, що питання щодо членства України в Альянсі можна розглядати в практичній площині лише після перемоги України у війні проти російської агресії, є очевидним, що Україну вже не влаштовує завірення, досягнуте у Бухаресті на саміті НАТО 2008 року, що “Україна буде членом НАТО”.

Тож палкі дискусії між союзниками, як саме мають звучати перспективи членства України в Альянсі в підсумковому документі саміту, тривали до останньої хвилини. І напевно, триватимуть і сьогодні, тому що вже завтра вони мають набути формату конкретних рішень, під час першої в історії зустрічі Ради НАТО — Україна на найвищому рівні, за участі президента Зеленського.

Зустріч глав держав та урядів формально розпочнеться сьогодні, 11 липня, близько 14-ї години, за участі Швеції. До цього Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг візьме участь у громадському форумі Альянсу та проведе низку двосторонніх зустрічей, зокрема, з прем’єр-міністром Нової Зеландії, з керівником уряду Австралії та з Президентом Республіки Корея. Перед початком саміту відбудеться двостороння зустріч керівника НАТО з Президентом Сполучених Штатів.

Зустрічі у форматі Північноатлантичної Ради протягом вівторка відбудуться також на рівнях міністрів закордонних справ та міністрів оборони, де окремі неформальні сесії будуть присвячені розвитку взаємодії з країнами партнерами та будуть проведені за участі їхніх представників.

12 червня Генеральний секретар НАТО зустрінеться з прем’єр-міністром Японії та головуватиме на зустрічі лідерів країн НАТО із політичними керівниками країн Індо-Тихоокеанського регіону.

Ключовою подією завершального дня саміту стане проведення Ради НАТО — Україна на найвищому рівні. Цікаво, що Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг проведуть пресконференцію до початку Ради, що виходить з програми, яка оприлюднена на цей момент. Очевидно, досягнуті під час цього форуму домовленості будуть озвучені керівником НАТО пізніше, під час підсумкової пресконференції у другій половині дня.

Як вже повідомлялося, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг перед початком Вільнюського саміту висловив упевненість, що лідери країн-союзниць підтвердять готовність підтримувати Україну в її боротьбі проти російської агресії так довго, як це буде необхідно, та ухвалять рішення, що посилять Україну та наблизять її до членства в Північноатлантичному Альянсі.

Саміт НАТО вважається найважливішою та найбільшою подією в історії Литви. Захід триває у Литовському виставковому і конгресовому центрі LITEXPO, який було спеціально відремонтовано та розширено з цією метою. Загалом на проведення головної зустрічі року Північноатлантичного альянсу Литва витратила близько 38 млн євро.

Очікується, що до Вільнюса прибуде понад 2400 членів з 48 іноземних делегацій, зокрема 40 глав держав і до 150 інших високопосадовців. Лише для переміщення делегацій необхідно близько 800 транспортних засобів.

Напередодні саміту литовська столиця перетворилася на справжню фортецю. Безпеку в ці дні забезпечуватимуть близько 12 тис. представників литовських сил безпеки. Крім того, 16 країн-членів НАТО надіслали загалом близько 1 тис. військовослужбовців для допомоги Литві у забезпечення безпеки саміту, який відбувається за 35 км від кордону з російським союзником Білоруссю.

За повідомленнями ЗМІ, Німеччина розгорнула у Вільнюсі 12 пускових установок сучасних систем ППО Patriot, які використовуються для перехоплення балістичних та крилатих ракет або військових літаків. Іспанія розгорнула в Литві сучасну систему протиповітряної оборони NASAMS, Франція відрядила самохідні гаубиці Caesar.

Окрім того, Франція, Фінляндія та Данія розмістили військові літаки в Литві, а Велика Британія та Франція надали засоби боротьби з безпілотниками. Польща та Німеччина також надіслали посилені гелікоптерами підрозділи сил спеціальних операцій. Інші союзники надіслали обладнання для боротьби з будь-якими потенційними хімічними, біологічними, радіологічними і ядерними атаками.

Тим часом у НАТО обіцяють, що Україна отримає “сильне повідомлення” за підсумками саміту у Вільнюсі. Наразі країни-члени Альянсу працюють над завершенням спільного комюніке.

Перше засідання Ради Україна — НАТО – нового формату взаємодії Києва та Північноатлантичної Організації – відбудеться 12 липня, на другий день Вільнюського саміту.

Ввечері 10 липня президент Володимир Зеленський підтвердив участь у саміті НАТО у Вільнюсі. У своєму вечірньому зверненні він прямо не сказав, що буде присутній у Вільнюсі особисто, однак промову завершив словами: “Це честь для мене – представляти таких людей і таку Україну!”.

Того ж дня глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що після дискусії країни-члени НАТО погодилися зі скасуванням Плану дій щодо членства для України на шляху до вступу в Альянс.

Раніше Президент Джо Байден заявив, що США не будуть вживати жодних спеціальних заходів для приєднання України до НАТО, зокрема спрощення самої процедури вступу.

Натомість Пентагон вважає, що Україна матиме власний шлях приєднання до НАТО. Там наголосили, що зараз США зосереджені на тому, щоб переконатися, що Україна має все необхідне на полі бою.

Своєю чергою міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що члени НАТО готові прискорити розгляд заявки України на вступ до Альянсу.

До слова, п’ятий Президент Петро Порошенко під час дискусії на ювілейному Саміті Міжнародного демократичного союзу в Лондоні закликав західних партнерів запросити Україну в НАТО на Вільнюському саміті. За словами Порошенка, нерішучість Альянсу означатиме, що НАТО все ще боїться Путіна.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram