У Франції помер легендарний співак, поет та актор Шарль Азнавур

У Франції в віці 94 років помер видатний шансоньє, поет, композитор та актор Шарль Азнавур.

Про це у Twitter повідомляє агентство AFP.

Народився 22 травня 1924 року в сім’ї вірменських емігрантів. Батьки майбутнього французького шансоньє емігрували на початку 1920-х років з Грузії. Проїхавши всю Європу, потрапили до Парижа, де затрималися в очікуванні візи в США. В цей час у них народився син, у результаті сім’я Азнавурянів осіла у Франції.

Перші пісні Шарль почав складати на початку 1940-х років. У 1941 році познайомився з композитором П’єром Рошем, в дуеті з яким виступав у кабаре.

Після війни Шарль познайомився зі знаменитою співачкою Едіт Піаф, подальші роки тісного спілкування з якою дуже багато що дали співаку початківцю.

1945 року він написав для Піаф пісню Compagnons de la Chanson (“Друзі шансона”), що дала назву ансамблю “Компаньйон де ля шансон”, в якому Піаф разом з Азнавуром і Рошем виступала в турне по Америці і Канаді.

1950 року П’єр Рош емігрував до Канади, Шарль почав виступати сам, узявши псевдонім Шарль Азнавур — так тепер звучало його сценічне ім’я, яке сьогодні відоме у всьому світі. 1954 року вперше добився успіху як співак, виконавши в США свою пісню “Моє життя”.

1955 року вперше виступив на знаменитій сцені паризького концертного залу “Олімпія”, але критика була одностайна: в Азнавура немає необхідних для співака ані вокальних, ані зовнішніх даних.

Успіх до співака прийшов 1956 року після вдалих концертів у Касабланці і Парижі.

1963 року Азнавур з величезним успіхом виступав у нью-йоркському Карнегі-холі. 1964 року вперше приїхав на гастролі в Радянський Союз.

1960 року після того, як вийшов на екрани фільм Франсуа Трюффо “Стріляйте в піаніста”, де Азнавур зіграв роль піаніста кабаре, співака визнали і як талановитого кіноактора. Згодом він з успіхом знімався у таких видних кінорежисерів, як Клод Шаброль («Примари капелюшника», 1982), Фолькер Шлендорф (“Американський щур”, 1963, “Бляшаний барабан”, 1979), Клод Лелуш (“Едіт і Марсель”, 1983).

У 1970-і роки Азнавур нарощував успіх: постійні виступи, зарубіжні гастролі. У 1973 році в Лондоні пісня Азнавура “Вона” була удостоєна золотого, а потім платинового диска — нагороди, що ніколи доти не вручалася французові.

1974 року записав диск «Цим вечором Азнавур: його минуле і сьогодення», до якого увійшли найкращі пісні Азнавура. У піснях “Ось ти і повертаєшся”, “Дякую, мадам життя”, повної любові і ніжності, Азнавур нагадав про невблаганний біг часу.

1978 року вийшов новий альбом Азнавура “Мені невідоме минуле”, до якого увійшли як старі, так і нові пісні. У цих піснях Азнавуру щиро і темпераментно вдалося передати відчуття звичайної людини, що знаходили відгук в серці кожного.

У грудні 2008 року президент Вірменії Серж Саргсян надав Шарлю Азнавуру і його імпресаріо Левону Саяну громадянство Вірменії і підписав наказ про призначення відомого французького співака вірменського походження послом Вірменії в Швейцарії, постійним представником республіки у відділенні ООН в Женеві.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.