“У мене була серйозна розмова з Зеленським”: Порошенко про “план перемоги”, корупцію та уряд єдності

Як українське суспільство реагує на “план перемоги” Володимира Зеленського; у чому був сенс зустрічі лідерів парламентських фракцій з главою держави; чому теми НАТО, свободи слова, демократії і боротьби з корупцією наразі надважливі, як і постачання дронів в армію, фортифікації, держбюджет, а також нові податки для українців.

Про це та багато іншого розповів п’ятий президент України, лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко в ексклюзивному інтерв’ю телеканалу “Прямий”.

– Цього тижня всі очікували презентацію в парламенті “плану перемоги” Володимира Зеленського. Принаймні публічної його частини. Реакція суспільства на цей документ різна. Ви чули цю промову президента і брали участь у зустрічі лідерів фракції з Зеленським. Яке ваше ставлення до цього плану і чи побачили ви в ньому чіткі передумови для нашої перемоги?

– Перш за все, дуже дякую за запрошення. І за ці два дні, з урахуванням того, що вчора весь день і всю ніч я провів на фронті, повернувся лише сьогодні ранком, мав можливість в дорозі прочитати величезну кількість коментарів. Вони були сповнені розчарування. Це були і громадські діячі, й експерти, й журналісти. Я не буду до них приєднуватися. Сказано велика кількість речей – справедливих, ґрунтовних. І я думаю, що там більш-менш зрозуміло. Я буду виходити з того, що відбулося декілька позитивних речей.

Річ перша позитивна. Відбулася нарешті зустріч президента з парламентом в умовах парламентсько-президентської республіки. Хочу наголосити, що я як лідер опозиції, лідер другої за чисельністю парламентської фракції, бачив президента 24 лютого 2022 року, і потім два з половиною років можливості у президента зустрітися з парламентом не було. Я оцінюю абсолютно серйозно, без жодного “троллінгу”, це як дуже позитивний крок. Нарешті відбулася хоча б можливість, хоча б невеличкий час обмінятися аргументами, почути один одного. Я вважаю, що це дуже-дуже добре.

Друга позиція, яка є в презентованому документі – я буду уникати називати його “планами”, тим більше перемоги. Але дуже добре, коли є позиція президента щодо подальших дій його як Верховного головнокомандуючого держави щодо стабілізації ситуації в країні. Бо країна сьогодні потребує рішучих дій, адже під загрозою знаходиться саме існування держави. Якщо ви вийдете з теплої ванни єдиного марафону і потрапите під холод реалій – ми потребуємо рішучих дій. І от перша дія, яку я нарешті почув з виступу президента і потім отримав підтвердження під час мого з ним спілкування – це була рішуча налаштованість на членство України в НАТО. Він з цього почав.

Звичайно, що я порадив додати сюди певних складових, але сам факт того, що ми нарешті припинили абсолютно порожні й неконституційні розмови про те, що країна обійдеться без НАТО, що нас туди ніколи не візьмуть і ми підемо шляхом безпекових двосторонніх гарантій… Я з самого початку казав, що це є “smokescreen”. Ви відходите від реальних речей, які потребує держава. Якщо у вас є безпекові гарантії, скажіть мені, будь ласка, чому, коли українські війська були атаковані у Вугледарі, безпекові гарантії не були застосовані? Чому, коли нас відкинули від Авдіївки чи від Мар’їнки, безпекові гарантії не працювали? Тому що це не є безпекові гарантії. І єдиною гарантією, яка присутня – це є членство в НАТО. Але яке членство?

Перше – правильно наголошено на тому, що ми маємо негайно цього року отримати запрошення в НАТО. І це може бути зроблено на рівні послів країн-членів НАТО, я неодноразово як президент мав можливість зустрічатися з ними як в Києві, так і в Брюсселі. Друге – 4 грудня у нас відбудеться засідання міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. І вони уповноважені прийняти необхідне рішення по запрошенню. І хочу наголосити, що це буде грудень, вже після виборів президента США. І сьогодні ми маємо мобілізувати всі зусилля і попрацювати до 4 грудня для отримання запрошення.

Ще одна позиція, на яку я хочу звернути вашу увагу. Запрошення отримає країна. Не президент, не влада, а країна. І чому це важливо? Бо країна отримає запрошення в межах міжнародно визнаних кордонів. І це буде означати, що ми отримаємо запрошення, по-перше, без будь-яких компромісів щодо суверенітету і незалежності держави. Це те, що було в Мінську і не було в Стамбулі. Ми ніколи не підемо на обмеження суверенітету. Ніколи не приймемо статус колонії Росії.

Друга позиція – це повага до територіальної цілісності держави. Ми ніколи не визнаємо жодний клаптик української окупованої території територією будь-якої іншої країни, включно з Росією. Тобто нема компромісів по територіальної цілісності.

Третє – нема компромісів по потужності української армії. Ми не будемо обмежувати ні дальність бою, ні кількість озброєння, нічого. Бо лише армія і тільки армія здатна захистити існування держави. І ми одразу же це повинні заявити. Це ми не обговорюємо.

Четверта позиція – це позиція санкцій. І в рамках санкцій ми маємо продемонструвати, що мета санкцій є перша – обрізати для Путіна можливості фінансування війни. Критерієм ефективності є обмеження російського експорту, обмеження надходжень від експорту до російського бюджету. І ми готові сьогодні надати ті напрацювання наші – і нашим партнерам, і українській владі – для того, щоб зробити санкції ефективними.

До речі, хочу наголосити ще, що й Україна має попрацювати на санкції. Скільки у нас було розмов про те, що ми маємо синхронізувати санкції. І ті негідники, прислужники Росії, які потрапили за це під санкції у Сполучених Штатах, Великій Британії, в Європейському Союзі – ми маємо синхронізувати і застосувати такі самі українські санкції. Бо як ми можемо просити партнерів застосувати санкції, якщо ми самі їх не застосовуємо. І це стосується і всіх, хто підпав під американські санкції. Це стосується і представників Російської православної церкви, п’ятої колони. Бо подивитися, що у нас відбувається в Черкасах, коли вони вже сльозогінним газом штурмують православні храми, де громади прийняли рішення про приєднання до Православної церкви України.

І ще одна санкція – санкція російської мережі. Це не мессенджер, це медіаплатформа, яка називається Telegram. У нас по всій Європі запроваджуються санкції, а ми на сьогоднішній день терпимо анонімний статус ФСБшної структури. І от тут треба хоча б розповсюдити законодавство про медіа. Бо вони канали “Прямий”, “П’ятий” та “Еспресо” закривають, а зелене світло дають російський отруті у вигляді телеграм-каналів. І от коли ми зробимо свою частину домашньої роботи, тоді появиться право чогось просити від наших партнерів.

І п’яте – це є європейська і євроатлантична інтеграція, і реформи, і зміни, які пов’язані з цим: і верховенство права, і демократія, і свобода слова, і антикорупційна діяльність. Бо що таке антикорупційна діяльність? Це мова йдеться про довіру. Довіру людей не лише до влади, яка стрімко втрачає цю довіру, а довіру людей до власної держави. І тут має бути прозорість, тут має бути чесність, тут має бути гідність, тут має бути підзвітність.

А ви можете скільки завгодно на єдиному марафоні брехати про те, що у нас корупція закінчилася, і одне відео або представника або керівника лікувальної комісії з Хмельниччини, яка купається в шести мільйонах доларів, і це бачать солдати на фронті. Поїдьте, як я, і послухайте, що вони про це говорять. Або 49 прокурорів Хмельниччини інвалідів, які захищаються і від мобілізації, і отримують пенсії в дуже молодому віці, бо вони будуть забирати гроші у солдат.

Безумовно, що позиції по боротьбі з корупцією мають бути рішучі, ефективні, і повернути довіру людей до власної держави так само, як це було в перші години широкомасштабного вторгнення. І я тут, зі зброєю в руках, коли вся влада здриснула з Києва, ми сформували батальйони, і в рамках 206-го батальйону ми забезпечили евакуацію Бучі, Гостомеля, Ірпеня, блокпости, роздачу зброї і врешті-решт захист Києва від російських загарбників.

– Оце якраз ви перерахували всі пункти, які мали би бути в цьому “плані перемоги”, і ми мали би це почути з трибуни Верховної Ради. Тим не менше, є у мене невеличке питання, уточнення. Чи є ж все-таки шанс отримати запрошення до виборів Сполучених Штатів?

– Звичайно, але ми маємо зробити свою домашню роботу. Ще я хотів би підтвердити, що я сказав Зеленському під час зустрічі. Я був дуже щасливий почути не лише НАТО, бо по НАТО я чекаю, щоб були не просто заяви про запрошення, а план-графік, що і коли має відбутися. От коли ми маємо стати членами НАТО? Народ має право про це знати. І я пропоную запропонувати український варіант, який би звучав таким чином – “в перший день миру”. До цього ми маємо отримати шведські або фінські типи безпекових гарантій, а не те, що було попідписувано. А в перший день миру – повномасштабне членство, яке забезпечує безпеку держави в рамках п’ятої статті.

І в цих умовах, звичайно, нам треба всім дуже напружено попрацювати. Не ставити завдання партнерам. Бо це не план, коли ти кажеш, що ви для мене маєте зробити те, те, те і те, а я буду сидіти і чекати, поки ви це зробите. Бо мова йдеться про існування держави. А план – це означає цілі плану, це означає конкретні кроки, які ми як держава і вони як влада мають зробити для досягнення цих цілій. Це означає відповідні терміни і призначення, і демонстрація конкретних відповідальних осіб за реалізацію цього плану. План – це означає, що головні, хто має забезпечити нашу перемогу – це не партнери. І не влада, і не Зеленський, і не Порошенко. Вони мають зробити максимум для того, щоб це було. А головні, хто мають забезпечити це – Збройні сили України.

І для того, щоб Збройні сили України забезпечили виконання перемоги, виконання цього плану, ми, всі, українці, і в першу чергу влада, мають забезпечити Збройні сили. І для цього нам потрібна стабілізація лінії фронту. Ви уявити собі не можете, що таке кожен ранок просинатися і дивитися на сайт DeepState для того, щоб подивитися, як змінюється лінія боєзіткнення. Бо ні по телебаченню їхньому, ні по єдиному марафону, на який витрачаються мільярди бюджетних коштів, які вони забирають у солдат, ти нічого цього не почуєш. Ми маємо знати, як рухається лінія фронту в Селидовому, як далеко вони вже відійшли від Вугледару, скільки залишилося до Покровська, яким чином далі йде на північ аж до Часового Яру; що відбувається в Куп’янську, що відбувається в Вовчанську, що відбувається на сумському кордоні, як відбуваються події в Курській області. Якщо ти цим живеш, то ти маєш робити кроки, які здатні будуть стабілізувати ситуацію на фронті.

Перше, що треба для цього зробити – це те, про що я і моя команда говоримо вже більше року. Починаючи з літа 23 року, ми просто б’ємо в дзвони і вимагаємо конкретних кроків по будівництву фортифікаційних споруд. Ми не просто виступаємо про це. Я хочу наголосити, що мій фонд купив майже 100 екскаваторів – в абсолютній більшості нових і українського виробництва. І якщо нам не дали можливість самим будувати фортифікаційні споруди, то ми сьогодні забезпечуємо це. Командування сил підтримки, конкретні полки і бригади, які отримують від нас цю позицію, звітують і будують те, що не робить держава. Командування ДССТ, сил на транспорті, які від нас, бригади інженерні отримують ці екскаватори. І командування артилерійських бригад, командування танкових бригад, командування штурмових бригад для того, щоб вони будували собі позиції.

Я вимагаю, щоб ми нарешті створили агенцію фортифікаційних споруд, побудували стіну, як я це робив в 2014-2015 роках – стіна, яка зупинила на лінії Мар’їнка-Авдіївка наступ ворога. І на сьогоднішній день ми маємо берегти наших воїнів. Бо коли є облаштовані фортифікаційні споруди, займаються підготовленими бригадами, які захищені від ворожої FPV, від ворожої артилерії, коли позиції дозволяють знищувати ворога… А “зуби дракона”, а заміновані поля, а все те, що росіяни зробили на “лінії Суровікіна”, коли очікували наш контрнаступ? Ми знаємо, як це робити, але ніхто не робить це. Вони їздять, демонструють якісь викопані канави, а потім показують, що, виявляється, деревина, за якою були облаштовані фортифікаційні споруди, була куплена в п’ять разів дорожче.

Пам’ятаєте, які були великі скандали в чотирьох обласних військових адміністраціях про жахливі корупційні вчинки при будівництві фортифікаційних споруд? Пройшов рік – скажіть мені, будь ласка, хтось сидить? Хтось компенсував втрати? А як компенсувати втрати, коли ворог по непобудованим фортифікаційним спорудам подолав їх і пройшов далі, а Україна на відкритих, зустрічних, штурмових діях втратила сотні життів українських воїнів?

Так от, головне, що ми маємо зробити самі, нам ніякі партнери не потрібні – ми маємо побудувати фортифікаційні споруди, ми маємо забезпечити армію. І армію забезпечити не претензіями до партнерів – що партнери не забезпечили 14 бригад знов сформованих… Друзі, мені ніхто не перешкоджає і не заважає. Заважають, але не зможуть зупинити мене, коли ми облаштовуємо бригади. І кожен тиждень ми на фронт веземо тисячі FPV-дронів, десятки комплексів радіоелектронної боротьби, сотні “мавіків” денних і нічних, величезну кількість штурмової техніки – від квадроциклів до артилерійських тягачів.

І коли ми питаємо, а що ж завозить держава, кулаки зжимаються. Як це може бути так, що Порошенка завозить більше, ніж держава? І куди держава тоді витрачає гроші? На зарплату прокурорів? На підвищення на 40% утримання суддів? На забезпечення на 80% зростання БЕБ, карального органу? Чи ДБР?

– Або на пенсії по інвалідності прокурорам

– На пенсії по інвалідності прокурорам, ви абсолютно правы. Чи на дорожнє будівництво, на якому вони ніяк не нажруться. І ті слова, які я вимушений тільки повторити, вчора, коли я чув це від солдат, абсолютно не виводячи… Ви ж бачите, що я намагаюся позитивно, конструктивно і конкретно коментувати ситуацію по плану Зеленського. Вони кажуть: коли ця корупційна кодла вже нажреться і за що ми тут проливаємо кров? І ми маємо бути відвертими, чесними, ефективними, в першу чергу, по відношенню до тих, хто захищає сьогодні Україну.

Тому першим пріоритетом цього плану мають бути фортифікація, стабілізація на фронті, забезпечення початку українського виробництва зброї. Коли ви скаржитесь, що вам партнери не поставляють зброю, то партнери були готові інвестувати свої публічні фінанси в українських виробників зброї і постачати вироблену зброю для Збройних сил України. Більше того, не тільки гроші давати, а ще й інтегруватися, давати технології, давати фахівців, давати унікальні розробки для того, щоб їх розробки були апробовані на лінії фронту, передачу снарядів, гранат, безпілотників, РЕБів, засобів протидії технічної розвідки і всього необхідного для нашої армії.

Чому цього немає? Чому ми ходимо і просимо ATACMS, маючи ракети “Нептун”, які були поставлені на озброєння моєю командою під час моєї каденції, яка так само б’є на 300 кілометрів, а свою ефективність довели неодноразово, знищуючи кораблі російського Чорноморського флоту і берегові споруди, включно з нафтобазами? А ми зараз вже маємо “Паляницю” на 500 кілометрів. Чому ми питаємо дозволу, щоб нам хтось дозволив бити по Росії? Ми маємо своє озброєння і наші партнери готові давати фінансування.

Ми маємо нарешті перевести економіку на військові рейки. І тоді будуть чітко видно пріоритети держави – що ми фінансуємо не прокурорів і марафони, а армію. Ми будуємо не дороги корупційні, а фортифікаційні споруди. Ми захищаємо не “єдиний марафон”, а свободу слова, включно з тим, що ми можемо доносити до людей правду. Ми не маємо закривати роботу парламенту, бо вони бояться журналістів і чесної правди, бояться прямих трансляцій. І ми не маємо відключати від “Зеонбуда” телевізійні канали патріотичної спрямованості.

В цих умовах перша позиція, яка є – ми маємо зробити все можливе, для того, щоб забезпечити європейську інтеграцію і виконання всіх завдань. Бо нарешті прийшло розуміння, що армія – пріоритет. Мова – пріоритет. Віра, включно з сьогоднішніми подіями в Черкасах – пріоритет. Європейський Союз, як конституційна вимога – пріоритет. І НАТО. НАТО на першому місці.

– Я все-таки хотів би декілька питань стосовно виробництва і постачання дронів до армії. Тому що це одне з нагальних питань, яке сьогодні для військових просто номер один. Пам’ятаєте, як нам пропонували виробляти дрони на кухнях? Українці виробляють дрони на кухнях, але військові їх потім переробляють. І хоч у нас держава звітує про те, що має вже мільйони дронів і вони постачаються до військ. Але те, що кажуть військові наперед війну – зовсім інша реальність. Чому такий хаотичний процес у цьому?

– Знаєте, у мене до вас велике прохання. Не ображайте українців. Українці дроні на кухні не виробляють. Тому що якби вони їх виробили, вони б їх не мали куди діти. Я б’юсь за те, щоб нарешті Збройні сили України мали самостійно, без будь-яких ДСТЗІ, Мінцифри, Міноборони чи будь-кого, організувати прийомку по якості дронів, в тому числі FPV, які до них потрапляють, і мали можливість від них відмовлятися. Бо левова частина дронів, які робляться за рахунок коштів державного бюджету, як прямо на фронті кажуть, зроблені з “гівна і палок” та не літають, навіть коли з ними намагаються попрацювати фахівці на фронті.

Я вчора мав можливість зустрічатися з керівництвом і бойовим складом 20-ти бригад і окремих батальйонів. Можу назвати їхні номери. Це 10-та гірсько-штурмова і її керівник БПЛА Степан Барна, керівництво бригади. Це і 53-та бригада, де служить командиром батальйону Сашко Погребиський, саме батальйонів БПЛА. Це 57-ма бригада, це 27-ма реактивна, це третя танкова, це величезна кількість окремих батальйонів, включно з батальйонами тероборони. Я кожного з них питав: скажіть, будь ласка, а скільки ви отримали FPV-дронів за вересень? На рівні батальйонів цифра коливалася від 20 до 40 штук. Це кількість, яку батальйон витрачає за добу. А на рівні бригади скільки ви отримали? У найкращому випадку – 200-400. Це теж добова норма. І чому ми, коли привозимо їм 400, ми привозимо стільки, скільки вони отримали від держави? Тільки наші бездоганної якості, з платою ініціації, з потужною батареєю, не треба нічого переналаштовувати, і одразу же йдуть в бій. І загальна кількість FPV, яких ми поставили, перевищує 42 тисячі.

Якщо вони кажуть, що вони виробили один мільйон дронів, де вони? Навіть такої поганої якості. І я вам можу сказати, я нікого не хочу підозрювати, я нікого не критикую. Я хочу наголосити вам – шановні керівники, які відповідають за постачання дронів, брешуть. Я ще м’якіше скажу. Думаю, що ви водите в оману президента Зеленського. На фронті цих дронів немає. І солдатам нема чим воювати, бо сьогодні це інша війна. І коли у нас дуже обмежена, 10% від потреби кількість військовослужбовців, які тримають оборону, вони мають бути прикриті FPV-дронами і нашими підрозділами БПЛА. І прикривають. Тільки у мене телефон червоний, коли в них закінчується FPV. Я як “швидка допомога”. Повірте мені, я маю на що більш ефективно використовувати ці гроші, на більш сучасні технологічні розробки. Але я беру FPV, я беру “мавіки”, я беру РЕБи, я везу їх на фронт тисячами. І тільки завдяки цьому підрозділи мають чим воювати. Перевірте.

Так само ми для цього створили комісію. Куди ви діли гроші? Куди ви діли БПЛА? Куди ви діли FPV? І чому солдати та воїни, навіть тої поганої якості дронів, позбавлені? І для цього нам треба інвестувати в український військово-промисловий комплекс. Не на кухнях мають збиратися FPV. Цей час вже пройшов. Інвестувати й інтегрувати наших партнерів. Виробляти ракети, виробляти РЕБ, виробляти засоби протидії технічної розвідки, як це ми робимо, вже захищаючи майже тисячу кілометрів лінії бойового зіткнення, прикриваючи артилерію, прикриваючи пункти управління. Хочу наголосити, що альтернативи цьому немає. Якщо ви не захистите армію, яка захищає вас, України не буде.

– Я не можу не спитати про ваш проєкт “Ай-Петрі”. Знаю, що щотижня ви передаєте по три-чотири установки. Які результати їхньої роботи? Чи допомагає держава з фінансуванням? І чи є попит на цю технологію серед військових? Cкільки комплексів плануєте постачати до кінця року?

– Ну, я можу бути з вами відвертим. Якщо говорити про державу, то сума грошей для комплексів, які ми поставили, а вони стрімко наближаються до 50, сума грошей з державного бюджету, які ми отримали на фінансування цього – маються на увазі не субвенції, не волонтерських грошей, а саме з державного бюджету – складає нуль. Ефективність бойового застосування? Сьогодні артилерійські бригади не виходять без цього повітряного прикриття, яке забезпечує комплекс протидії засобам технічної розвідки “Ай-Петрі”. В чергу у виробника стоять до квітня наступного року. Все розкупили.

І на сьогоднішній день ми дуже потужно займаємося масштабуванням виробництва, уже збільшивши виробництво у порівнянні з квітнем цього року у п’ять разів. І дуже важливо, коли на сьогоднішній день це величезна репутація, і коли ти зустрічаєшся з командирами бригад будь-яких, танкових, артилерійських, ракетних, десантно-штурмових, морпехів, воєнно-морських сил, кожен каже, що вони прийняли рішення про забезпечення “Ай-Петрі”. Оце означає синергі. Коли ми разом, військово-промисловий комплекс, у тому числі оснований на приватній ініціативі, Збройні сили України, науковий потенціал, конструктори, програмісти, інженери, фінансисти, логісти, юристи, здатні запропонувати такий проєкт, можу сказати…

До речі, тут я можу похвалити і Мінстратпром, який своєчасно відреагував і допоміг побудувати структуру, яка дозволила масштабувати, і позиції керівництва Збройних сили та Генерального штабу й багато інших. Бо коли ми відчуваємо цю допомогу і цю увагу, я, безумовно, мовчати про це не буду.

– Поговоримо про уряд, бюджет й економіку. Перед тим, як говорити про гроші, днями Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив дані опитування, відповідно до якого більшість українців підтримують ідею “уряду національної єдності”. Вони не вірять у те, що перестановки в Кабміні ефективні. Нинішня влада дуже чутлива до соціології. Чи означає це, що ми невдовзі можемо отримати справжній коаліційний уряд? І що це дасть для України?

– Точно означає. Тому що я знову-таки повернусь до виступу Зеленського у Верховній Раді. Дуже важливо, що крім НАТО, крім кроків, які необхідно зробити з точки зору взаємовідносин з партнерами, ми почули ще дві дуже важливих меседжі, яких раніше не було. Річ перша – він сказав, що ми повинні терміново налагодити парламентську дипломатію для того, щоб, використовуючи зв’язки, візити й виступи, народні депутати зв’язувались зі своїми колегами з країн-членів НАТО для забезпечення виконання тих завдань, які здатні захистити Україну і допомогти Україні. Звичайно, що це виглядає трохи іронічно, коли другу найбільшу фракцію і мене як лідера просто блокують на кордоні. Але я дуже сподіваюся, що нарешті ми від слів перейдемо до діла і потенціал парламентської дипломатії буде задіяний.

Друга позиція – я теж висловив це Володимиру Зеленському – що ми точно маємо дати відповідь суспільству на запит про єдність. Нагадав, що 24 лютого, коли знову-таки місто Київ було майже пустим, до речі, ніяких блокпостів, ніяких міліціонерів чи поліціянтів, нікого не було. Але під час зустрічі домовились про єдність – що у нас є один ворог. І цей ворог – це агресор і Путін. І от зараз, коли ми плануємо ситуацію про єдність, у нас має бути не кульгава монобільшість, яка не здатна прийняти рішення і приймає виключно і тільки за допомогою російської “п’ятої колони” ОПЗЖ. І якість законопроєктів така, і зміст законопроєктів такий.

Ми маємо сформувати коаліцію національної єдності. І навколо чого має бути об’єднана ця коаліція? Навколо Зеленського? Навколо Порошенка? Залужного? Чи будь-кого? Ні. Вона мала бути об’єднана навколо нашого євроатлантичного поступу вперед, навколо інтеграції в НАТО. І коаліція має бути коаліцією по вступу до НАТО. Чому? Бо 90% українців підтримує вступ України до НАТО, а більше 50% українців гарантовано підтверджують необхідність створення коаліції національної єдності і уряду національної єдності.

Це не означає, що хтось там рветься на якісь посади. Навпаки. Ми маємо сформувати ефективний і технократичний уряд, який здатен проводити необхідні рішення, які не будуть забарвлені брехнею і орієнтацією на соціологію менобільшості. І про які рішення в першу чергу я маю на увазі? Мотивація для військовослужбовців. Подивіться, Путін щотижня або щомісяця підвищує розмір фінансових виплат, коли росіяни йдуть до своєї загарбницької армії. А на сьогоднішній день ми кажемо, що нам не вистачає грошей на виплату солдатам. Ми кажемо, що партнери мають робити облаштування наших воїнів. Мотивація – це означає, що воїн, який йде до війська, знає, що йому положено і воно буде. Кевларовий шолом, бронежилет, радіостанція, тепловізор, засоби радіоелектронної боротьби, детектор дронів, який ми вчора лише поставили, більше трьохсот штук для кожної екіпажа.

Ми проїхали чотири центри підготовки – нема жодного детектора. Називається він “Цукорок”, “Цукорок-2” або “ванільний цукерок”. Я пишаюся, що тисячі цих “цукерків”, ми їм забезпечуємо армію, і це береже життя воїна, бо він сигналізує як детектор, якщо ти знаходишся в полі зору або в точці дії FPV, “Мавіка” або будь-чого іншого.

І в цих умовах, коли ми забезпечили воїна, коли ми забезпечили якісний склад підготовки, коли ми змінили структуру Збройних сил, ліквідували ці оперативно-тактичні і оперативно-стратегічні угрупування, а замість цього перевели на дивізійну структуру з бригадної, і коли в кожній дивізії буде своя школа підготовки, де дивізія буде готувати для себе, для конкретного батальйону, по конкретній спеціальності, відповідним чином забезпечено військовослужбовця, – ми будемо мати головних два результати. Перше – цей воїн залишиться живим. І друге – українська територія буде захищена.

Бо наші меседжі зараз, наші правила, з яких ми маємо виходити, має бути “три ні”. Ми не маємо права втрачати людей. Ми не маємо права втрачати території. І ми не маємо права втрачати час. І от коли кожний крок буде прийматися, виходячи з цих “трьох ні”, це буде ефективніше.

– Ви згадали про “кульгаву качку”. Верховна Рада голосами “Слуг Народу” і ОПЗЖ ухвалила скандальний податковий закон. Фракція “Європейська Солідарність” й інші фракції намагалися блокуючими постановами зупинити його підписання. Головна ваша вимога – це створити певний цільовий фонд або рахунок цільовий, куди будуть спрямовані кошти від військового збору та військових облігацій. Чому це так важливо?

– Перш за все, це не є цільовий рахунок. Навпаки. Я проти того, щоб влада брехала і обманювала людей – платників податків. Коли українцю кажуть, що ти, будь ласка, заплати воєнний збір, українець каже: я проти підвищення податків, але це ж на війну… І виявляється, що його дурять. Що воєнний збір йде до загального фонду бюджету, а з цього воєнного збору фінансуються прокурори, фінансуються ті, хто купається в доларах, лікувальні комісії, фінансується БЕБ, фінансується дорожнє будівництво, фінансується-фінансується-фінансується корупція…

І ми запропонували дуже конкретні кроки. Якщо ви це називаєте військовим збором, якщо ви залучаєте кошти, продаючи інвесторам військові облігації, якщо ви робите ті чи інші способи мобілізації коштів, наголошуючи на тому, що це йде виключно і тільки для Збройних сил, тоді ми маємо створити так званий спецфонд в структурі бюджету. А що таке спецфонд? Це означає, що з цього фонду нікуди крім армії, крім фінансування сектору оборони – не сектору оборони і безпеки, а сектору оборони – ти нікуди гроші не можеш сприймувати.

Що ми отримали в результаті? “Та ні, ну як же, та це руйнує структуру. Ми повинні мати можливість самім дурити людей і визначати, куди і як кошти будуть витрачатися”. Ми сказали, поки не буде спецфонду, ми не дамо голосувати за цей бюджет. Друга наша вимога була, коли податок з фізичних осіб буде вилучатися з місцевих бюджетів і йти на корупційну ДСТЗІ. У день, коли приймалося це рішення минулого року, голова ДСТЗІ був пійманий на хабарі і звинувачений в корупції. Думаю, що він буде сидіти.

– Яких ще доказів треба?

– Зараз, сьогодні, коли йде бюджетний процес, проти одного з керівників ДСТЗІ порушена кримінальна справа за нецільове використання бюджетних коштів і корупцію. Наша пропозиція була дуже проста. Не треба давати кошти ДСТЗІ. Дайте їх напряму в Міноборони 70% в Агентство оборонних закупівель, де прозоро, з гідністю, через систему Prozorro, з конкуренцією, з тендерними процедурами буде закуплятися все необхідне для армії, а 30% дайте бригадам. І це буде найбільш швидке, найбільш прозоре і найбільш ефективне використання кожної копійки. Це гроші військових, це не ваші гроші. Їх платять військові за отримання грошового забезпечення. І використовуватися вони будуть тільки і виключно на військових.

Мені проінформувала сьогодні Ніна Южаніна, що на робочій групі вона давала достатньо слушну аргументацію. Я сподіваюся, що це буде включено в висновки Верховної Ради і спрямовано, щоб уряд нарешті почув “Європейську Солідарність”, почув Порошенка. Я не буду в форматі нашої передачі зупинятися, але от ви прислідкуйте. Коли кошти, які спрямовані на сектор оборони, не об’єднані в спецфонд, коли у бригад, у воїнів з кишень забирають ПДФО і відправляють на дерибан єдиного марафону, прокурорських й інших – за цей бюджет не можна голосувати. І це означає, що вони і далі… Як на фронті сьогодні сказали, це корупційне кубло чи кодло, якось так назвали, збираються продовжувати красти. І тоді Україна, незважаючи на жодні проєкти планів, не має шансів вижити. І ми маємо рішучими діями… На жаль, цих голосів, крім “Європейської Солідарності”, є дуже-дуже небагато. Але ми маємо цей процес зупинити, захистити Україну. З вашою допомогою у нас це вийде.

– Ще один нюанс, на який хочеться звернути увагу. Все ж таки вам вдалося відбити дуже важливу поправку щодо оподаткування зарплат військових. Тобто, якби ця поправка пройшла, то кожен військовий, який зараз не перебуває на лінії бойового зіткнення, він мав би заплатити зі своїх грошей, зі своєї заробітної плати ще п’ять відсотків військового збору. Я знаю, що ваші колеги як приклад наводили ту ж таки 72-у бригаду, яка виходила після оборони Вугледару. Розкажіть детальніше, чому ви були категорично проти підвищення військового збору саме для військових?

– Коли ви кажете про 72-у бригаду, у мене дуже яскраві спогади про лютий-березень 2022 року, коли 72-га захищала Київ. Один з керівників нашої “молодіжки” Сергій Іконніков, коли загинув Гліб Бабіч, він підійшов до мене і сказав, що він йде в армію. Він був дуже близький до мене. У Вугледарі Сергій, як наймолодший командир, не наймолодший по званню, а наймолодший по віку, бо йому було тільки 23-24 роки… Він у Вугледарі загинув від ворожого FPV, рятуючи поранених свого підрозділу. І коли ми говоримо, що якби в нього був РЕБ, він би вижив, ти дуже чітко розумієш ціну людського життя і ціну цих 6 мільйонів, в яких купаються ці виродки, скільки РЕБів чи дронів вони вкрали.

Тому для мене є абсолютно чітка позиція: що якби ми не знайшли вночі цю норму, яку вони заховали щодо оподаткування військових, вона би так і була проголосована. Ми просто ударили в набат і представили це. Але скільки норм Рада не підтримала. Чому ми не оподатковуємо “ігорку”? Чому ми не оподатковуємо “табачку”? Чому ми не оподатковуємо алкоголь? А чому ми вирішили, що військовим збором ми будемо оподатковувати лише і тільки чесних та сумлінних “білих” платників податків, які отримують мізерну заробітну платню? Санітарка, медсестра, прибиральниця в школі, вчителька… І нам не вдалося підібрати аргументів.

Я зараз хочу використати цей ефір для того, щоб звернутися до президента. Володимир Олександрович, заветуйте цей закон. Він є несправедливий. Він нищить економіку. Я не кажу, що нам треба робити якісь зараз революційні речі. Не заважайте тим, хто вижив, залишитися на плаву. Я переконаний у тому, що коли зараз ми маємо фактично продовження існування всіх цих ваших “індустріальних парків”, ваших “інвестнянь”, ваших “кешбеків”, на які ви витрачаєте мільярди і мільярди гривень, витягаючи з кишень тих, хто чесно і сумлінно платить податки, я хочу уникнути якогось емоційного навантаження…

Але це несправедливо. Податки мають бути справедливі. Тим більше, вони мають бути справедливі під час війни. Тому прохання – почуйте голос всіх без виключення асоціацій бізнесових. Дивно, але після голосування цього закону ви не знайшли жодної людини, яка би це голосування підтримала. І на сьогоднішній день йде потужна надія на ваше право вето. Зробіть цей закон справедливим. І все буде набагато краще.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.