У Росії почались перевірки та переслідування українців: обшукують, перевіряють телефони та фабрикують протоколи

У МВС та ФСБ Російської Федерації надійшла рознарядка ретельно перевіряти всіх громадян України, які живуть у Москві. Про це свідчать розповіді двох незнайомих один з одним українців.

Про це повідомляє російський правозахисний сайт ОВД-Инфо.

За словами очевидців, силовики самі не розуміють, що вони повинні з українцями робити. Комусь пропонують отримати громадянство Росії за прискореною процедурою, а на когось фабрикують протоколи про дрібне хуліганство.

Видання навело розповіді двох громадян України, яких перевеіряли у МВС та ФСБ Росії.

Г., робітниця сфери обслуговування: “У другому тижні березня мені зателефонувала дівчина, я робила у неї реєстрацію і раніше проживала в її квартирі. Сказала, мене розшукує МВС, я питаю: “Навіщо?”. Поліцейські передавали, що перевіряють усіх громадян України.

Поліцейський на опитуванні ставив питання, від яких йому самому було смішно: чи є у мене якась заборонена література. Я кажу ні.
Чи є у мене націоналістична символіка?

— А що ви маєте на увазі під націоналістичною символікою?
— Ну, прапор України.
Я кажу: це прапор іншої держави. Запитали, який бік [у війні] я підтримую.

Наприкінці розмови запитали, чи буду я робити дозвіл на тимчасове перебування, або вид на проживання, або громадянство Росії. Моїй знайомій на такому опитуванні пропонували зробити громадянство Росії. Запитали, з ким я спілкуюся в Україні. Записали телефон моєї матері в Україні, адресу, де вона зараз знаходиться. Подивилися телефон.

Окрім мене, в ОВС були й інші громадяни України. Ще викликали мою знайому”.

А., студент Московського фізико-технічного інституту: “28 лютого мені зателефонували зі служби безпеки фізтеху, попросили прийти на зустріч. Виявилося, це зустріч із ФСБшником. Спочатку ФСБшник почав: як у вас справи? Чи треба чимось допомогти? Він задавав провокаційні питання: чи ходжу я на мітинги? Ходять на мітинги мої знайомі? Може, я хочу про когось розповісти, хто так робить?

Мені пощастило — у мене не перевіряли телефон і кімнату [в гуртожитку]. Знаю [українців], яким щастило менше. Я вирішив, що треба їхати. На 2 березня я купив квитки на автобус до Риги — тоді нічого вже до ладу не літало. На автовокзалі мене, як і ще кількох громадян України, після перевірки паспорта не пустили в автобуси.
Поліцейський на вокзалі сміявся: “Ви [українські] навіщо звідси їдете? Тут уже кілька днів усіх забирають поліцейські. Краще їхати з Підмосков’я”. Деяких у результаті відпустили, а мене й інших повезли в ОВС. Телефони не відбирали, я встиг викликати адвоката.

Адвокат дзвонила в ОВС, їй спочатку сказали, що мене скоро відпустять. Увечері передзвонила — їй відповіли, що відпустять уранці. Нас сфотографували, зняли відбитки пальців. Відбитки пальців за останній місяць у мені брали чотири рази і ні разу не знайшли їх в базі даних. Ми пройшли якийсь опитувальник: як звуть, де навчаєшся. Опитування проводили поліцейські, потім їх змінив ФСБшник.
ФСБшник спочатку теж, як і його колега у Фізтеху, співчував: ось, війна… Потім знову питав про мітинги, поставив дуже смішне запитання: “Якщо я відкрию [на телефоні] галерею, не знайду я там свастику?”. Я офігів від запитання кажу: “Очевидно ні”. Він покопався в галереї, почитав мій телеграм, подивився історію переглядів ютуба. Зрадів, знайшовши відео команди Навального, де на заставці була фраза “Путін хоче крові”…

Ночувати відправили в камеру — нас посадили по три людини у кімнаті, у них був перебір затриманих. Спати було тяжко. Вранці на мене з’явився протокол про те, що я нібито матюкався на вокзалі, до мене підійшов поліцейський, але я нібито продовжив матюкатися.

Мені і ще п’ятьом [українцям] в ОВС виписали протоколи по 20.1 КоАП (дрібне хуліганство). На одного склали протокол про те, що у нього щось не з документами і його треба депортувати. Це смішно: людина сама хоче поїхати, а її збираються депортувати.

До суду вдалося викликати адвоката. Наші справи суд дуже довго не хотів приймати. У справі з’явилися нові сторінки: нібито моє пояснення ситуації, де я каюся. Без мого підпису. І ще один рапорт від поліцейського, де немає явної помилки з часом мого затримання. Ми дуже довго з адвокатом судді пояснювали, що все це брехня. Суддя сказав: “Гаразд, п’ять діб”. Чотири людини пішли з десятьма добами, дві з п’ятьма добами”.

24 лютого Президент РФ Володимир Путін оголосив війну Україні та розпочав масштабне вторгнення. По низці українських міст були завдані ракетні удари, атаковані військові об’єкти Збройних сил України.

В Україні запроваджено воєнний стан. Президент Володимир Зеленський оголосив загальну мобілізацію.

До слова, президент Росії Володимир Путін розраховував захопити Україну за три дні. Саме такий запас провізії дали солдатам РФ.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.