Україна недоотримала військових товарів на 1,2 мільярда доларів через шахрайство

Україна за рік недоотримала військових товарів приблизно на 1,2 млрд доларів через шахрайство постачальників та завищення цін у системі оборонних закупівель. Водночас 7 із 10 найбільших оборонних підрядників продовжували отримувати нові замовлення попри кримінальні провадження, зриви контрактів або арешти керівників.

Про це йдеться у розслідуванні The New York Times.

Журналісти видання проаналізували урядові аудити, судові матеріали та дані українських журналістів. Одним із найпублічніших прикладів стало постачання українській армії тисяч бракованих мінометних снарядів Павлоградським хімічним заводом. У 2024 році військові повідомляли, що частина снарядів не спрацьовувала належним чином під час бойових дій.

Директора підприємства Леоніда Шимана згодом заарештували та звинуватили у корупції. Водночас Агентство оборонних закупівель продовжувало укладати із заводом нові контракти, попри інформацію про проблеми з якістю продукції.

За даними урядових аудитів, Шиман був фігурантом кількох розслідувань антикорупційних органів, зокрема щодо розтрати та шахрайства, коли підприємство отримало контракт на постачання мінометних снарядів вартістю 280 млн доларів.

Перевірки Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиторського підрозділу Міністерства оборони виявили проблеми в системі військових закупівель. Зокрема, попередження про можливі порушення залишалися без належної уваги, а за завищення цін або невиконання поставок, за даними аудиторів, рідко наставали наслідки.

За даними українських журналістів, генеральний директор Павлоградського хімічного заводу очолював підприємство з 1999 року та неодноразово фігурував у справах НАБУ і САП.

У серпні Вищий антикорупційний суд визнав Шимана та колишнього комерційного директора заводу винними у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Шиману призначили 5 років позбавлення волі.

Слідство також встановлювало, що частину коштів за контрактами на постачання боєприпасів могли виводити через афілійовані структури. Водночас посадовці, відповідальні за приймання продукції, не зупиняли постачання, попри виявлені дефекти.

Аудитори зазначають, що чинна система дозволяє компаніям, щодо яких відкриті кримінальні провадження, продовжувати брати участь у тендерах та отримувати нові оборонні контракти.

Проблеми із закупівлями боєприпасів виникали і в союзників України. Влітку стало відомо, що Естонія втратила десятки мільйонів євро під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ через індійських посередників, які не мали досвіду продажу зброї. Ця ситуація призвела до відставки міністра оборони Естонії Ханно Певкура.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.