Україна перенесла війну вглиб Росії: як далекобійні удари змінили характер конфлікту

Україна значно розширила можливості завдання далекобійних ударів по території Росії, що, за оцінкою журналістів, стало одним із ключових чинників зміни характеру війни. Водночас попри успіхи українських безпілотників і ракет, країна залишається вразливою до російських повітряних атак напередодні зими.

Про це повідомляє The New Yorker.

Журналісти зазначають, що останніми тижнями Україна завдала ударів по низці військових та енергетичних об’єктів у глибині території Росії. Серед цілей називають нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, центр супутникового зв’язку поблизу Москви, підприємство у Волгограді, яке виробляє компоненти для російських ракет, а також великі нафтопереробні заводи в Москві та Омську.

За даними видання, війна фактично набула двох фронтів. Перший залишається на Донбасі, де російські війська продовжують наступ, хоча темпи просування суттєво знизилися. Другий фронт перемістився у повітряний простір обох держав, де дедалі більшу роль відіграють далекобійні безпілотники та ракети.

Журналісти пишуть, що західні партнери України фінансують розвиток далекобійних спроможностей. Зокрема, Німеччина виділила 300 мільйонів євро на розвиток українських систем дальнього ураження, Нідерланди спрямували 500 мільйонів євро на виробництво безпілотників та іншого озброєння, а Європейська комісія надала майже 4 мільярди євро для розвитку передових безпілотних технологій.

Водночас Сполучені Штати, як зазначає видання, хоча й припинили пряму військову допомогу Україні, продовжують надавати розвідувальну інформацію, необхідну для ураження важливих цілей на території Росії.

Аналітик з питань оборони Микола Бєлєсков зазначив, що для далекобійних ударів необхідно точно розраховувати маршрути польоту та обходити російську протиповітряну оборону.

“Для ударів на великій відстані потрібно прорахувати траєкторії польоту, висоту, як обійти ППО. І для цього нам усе ще дуже потрібні США”, – сказав він.

Видання також звертає увагу на суттєве збільшення виробництва українських далекобійних безпілотників. Генеральна директорка компанії Fire Point Ірина Терех повідомила, що якщо упродовж усього 2024 року підприємство виготовило трохи більше 2 тисяч безпілотників FP-1, то тепер такий обсяг виробляється приблизно за 10 днів.

За словами аналітика Майкла Кофмана, Україна також сформувала комплексний підхід до ураження російської логістики, складів боєприпасів, транспортних маршрутів та нафтової інфраструктури. За оцінкою журналістів, у 2026 році українські сили майже 200 разів атакували російські нафтопереробні підприємства, що, за даними Financial Times, призвело до дефіциту пального для десятків мільйонів жителів Росії.

Разом із цим журналісти наголошують, що Україна входить у новий опалювальний сезон із серйозними викликами. Видання зазначає, що країна досі гостро потребує сучасних систем протиповітряної оборони Patriot та ракет до них, оскільки російські удари по енергетичній інфраструктурі можуть знову призвести до масштабних перебоїв з електропостачанням та опаленням.

Наприкінці матеріалу журналісти зазначають, що, попри певні ознаки зміни настроїв у Росії, остаточне рішення щодо продовження або припинення війни залежить від президента Росії Володимира Путіна, який продовжує заявляти про намір досягти своїх військових цілей.

Раніше повідомлялось, що підрозділи Служби безпеки України уразили три нафтобази у Ставропольському краї Росії, а також танкер “тіньового флоту” РФ у Чорному морі. Удари були спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

До слова, вранці 18 липня в Росії повідомили про атаку безпілотників. У Московській області спалахнула пожежа на нафтобазі “Ногінська”, яка забезпечує паливом столичний регіон. Також зайнялися об’єкти російського інтернет-магазину Wildberries.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.