Україна ще 2001 року попереджала Велику Британію та США про “занадто рожеве” ставлення до Путіна – The Guardian
Українці думали, що Захід їх зневажає, і має “занадто рожеве” уявлення про російського президента Володимира Путіна – про це попереджали британського прем’єр-міністра Тоні Блера, коли Україна шукала його підтримки у питанні членства у Європейському Союзу у 2001 році, свідчать нещодавно опубліковані документи Національного архіву Великої Британії, передає The Guardian.
Оскільки Україна поставила за мету “європейське покликання”, міністр закордонних справ Великої Британії у 2001–2006 роках Джек Стро у відповідь запропонував ідею “особливого статусу сусідства” для України, Білорусі та Молдови.
Крім того, стало відомо, що спеціальний радник британського прем’єра з питань Європи Роджер Ліддл просив Тоні Блера (очолював британський уряд з 1997 по 2007 рік) подумати, чи буде “дійсно справедливо об’єднати їх разом з Білоруссю і Молдовою”. “Ця ідея може дуже погано сприйнятися українцями”, – вважав Ліддл.
Посол Великої Британії в Україні Роланд Сміт, також критично поставився до ініціативи “особливого сусідства”, зауваживши, чи це не тому, що офіційний Лондон вважає “українців насправді не європейцями”.
“Білорусь — остання диктатура в Європі, а Молдова — найбідніша країна Європи, уряд якої не контролює значну частину своєї території… Україна — недосконала демократія, а не диктатура”, – писав тоді Сміт.
“Якщо ми справді вважаємо, що членство України в ЄС виключено, я думаю, ми повинні запитати себе, чому ми готові прийняти таку далекосяжну мету для (між іншим) Албанії, Болгарії, Румунії та західних Балкан, але не для України. Тому що українці насправді не європейці? Тому що країни, які були частиною Радянського Союзу довше, ніж балтійські держави, заражені радянською ментальністю? Тому що ми дійсно думаємо, що Україну слід повернути Росії, якій вона “належить”? Питання у тому, чи визнаємо ми право українців мріяти?” – ставив запитання британський дипломат.
Підготовлюючи Блера до зустрічі з Путіним, Ліддл написав: “Українці засмучені тим, що більшість Європи та нова адміністрація США знижують їхній рівень. Ми маємо “надто рожеві” уявлення про Путіна (якого, на думку Києва, можна схарактеризувати як розумного, поважного політика наділеного владою, але не “демократичного героя”), і ми погано ставимось до України”.
Колишній президент України Леонід Кучма особисто й напряму звернувся до Тоні Блера з проханням підтримати прагнення України до членства в ЄС у 2002 році, написавши: “Знаючи Вас як щирого друга України, я покладаю великі надії на Вашу особисту підтримку у цьому винятково важливому питанні.”
Ліддл наголошував Блеру на те, що зміцнення хиткої демократії та економіки України підвищить стабільність на майбутніх східних кордонах ЄС і діятиме “як сильна перешкода будь-якому відродженню російського імперіалізму на заході”. Однак Великобританія мала менш “турботливі” відносини з Україною, ніж Франція та Німеччина.
“Кучма може бути не приємним, але він важлива постать, добре знає своїх найближчих сусідів. Він зустрічається з Путіним раз на чотири-шість тижнів”, – писав Ліддл.
Тоді як французький президент Жак Ширак організував для Кучми “величний державний бенкет”, а німецький канцлер Герхард Шрьодер мав “великий щорічний саміт” з українським президентом, Велика Британія нехтувала Україною, з точки зору “політичних контактів високого рівня”, писав Ліддл.
“Проте українці хочуть побудувати з нами особливі відносини, якщо тільки ми проявимо більше зацікавленості”, – підсумовував тоді радник Тоні Блера.
Раніше очільниця уряду Естонії Кая Каллас заявила, що Україна не отримає жодних знижок на шляху до Євросоюзу та повинна виконати усі критерії для початку переговорів про вступ.
Крім того, як заявила у кулуарах Конференції з відновлення України в Лондоні Глава МЗС Німеччини Аннелена Бербок, Україна повинна покласти край 30-річному кумівству і корупції, щоб стати членом Європейського Союзу.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.