Україна вперше взяла в полон російського найманця з Індонезії: що відомо

Про це пише The Guardian.

За даними видання, полоненому 49 років, він родом з острова Ява. Український державний проєкт “Хочу жити” повідомляє, що чоловіка доправили до Запорізької області для участі в російському наступі. Після атаки безпілотника на його групу він зміг дістатися позицій, контрольованих українськими військовими, де його взяли в полон.

За інформацією проєкту “Хочу жити”, лише за перші дев’ять місяців цього року Росія завербувала для участі у війні проти України близько 283 громадян Індонезії. Для порівняння: протягом попередніх трьох років на російську службу погодилися не більше ніж десять індонезійців.

Російське посольство в Джакарті не надало оперативної відповіді на запит щодо ймовірного вербування громадян цієї країни.

Москва залучає найманців і з інших держав. У лютому кенійські розвідувальні служби повідомили, що понад тисячу громадян Кенії заманили воювати на боці Росії. Крім того, на фронт відправляють людей з Уганди, Південної Африки, Ємену та інших країн.

Індонезія вимагає від Росії припинити вербування своїх громадян

На початку листопада індонезійська влада звернулася до Москви із закликом не залучати її громадян до російської армії. Причиною стало повідомлення про загибель у жовтні індонезійця, який служив у збройних силах РФ.

“Уряд Індонезії звернувся до російського уряду з проханням вжити всіх необхідних заходів, щоб гарантувати, що жодних індонезійців не буде завербовано до російської армії чи на будь-яку іншу військову посаду в Росії будь-якими шляхами”, — заявила речниця Міністерства закордонних справ Індонезії Івонн Мевенгканг.

За її словами, Джакарта особливо непокоїть те, що методи вербування можуть мати ознаки торгівлі людьми.

За кілька днів після звернення індонезійська поліція оголосила про викриття злочинного угруповання, причетного до такого вербування. Правоохоронці встановили, що зловмисники шукали потенційних жертв через соціальні мережі та месенджери.

Кандидатам обіцяли високооплачувану роботу у сферах логістики, прикордонної безпеки та оборонного будівництва. Однак після прибуття до Росії їх змушували підписувати контракти на військову службу, а деяких згодом відправляли до зон бойових дій.