Українські удари вивели з ладу 15 із 38 основних НПЗ Росії
Ілюстративне фото: росЗМІ
Про це повідомило Головне управління розвідки Міноборони України.
Найскладніша ситуація в російській нафтовій галузі склалася у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах. Через зупинку підприємств постраждали потужності «Славнефть-ЯНОС», «Киришинефтеоргсинтез», Рязанського НПЗ, Московського НПЗ «Газпромнефти» та «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез». Сукупно ці заводи забезпечували близько 33% загального обсягу нафтопереробки в Росії.
Водночас продовжують працювати НПЗ у віддалених регіонах РФ. Зокрема, Омський, Ачинський, Хабаровський, Марійський і Ванінський заводи, а також підприємство «НефтеХимСервис». У вересні їхня сумарна переробка становила 906 тисяч барелів на добу — на 147 тисяч барелів більше, ніж на початку року. На ці підприємства припадало близько 24% усієї нафтопереробки в Росії.
У ГУР пояснюють, що робота віддалених заводів дає Кремлю змогу частково компенсувати дефіцит пального, однак можливості такого заміщення обмежені. Доставляти нафтопродукти складно через нестачу залізничного рухомого складу та автомобільних цистерн.
Крім того, у 2027 році виробництво на цих НПЗ може скоротитися через перенесення на наступний рік технічних робіт, які планували провести цьогоріч.
За оцінкою української розвідки, удари Сил оборони по об’єктах російської нафтової галузі завдали економіці РФ збитків на понад 23,2 млрд доларів. Це майже дорівнює сукупному доходу галузі за 2025 рік, який становив 26,6 млрд доларів.
«Попри спроби перерозподілити навантаження між уцілілими підприємствами, Росія не здатна повною мірою забезпечувати власні потреби в нафтопродуктах і водночас виконувати експортні зобов’язання», — наголосили в ГУР.
Також у розвідці зазначили, що Росія почала імпортувати пальне з інших країн, використовуючи «сірі схеми» для обходу міжнародних санкцій.