Українці потребують зрозумілої комунікації щодо вступу до ЄС: результати дослідження

Українці втомилися від загальних фраз про євроінтеграцію та хочуть отримувати більше конкретної й зрозумілої інформації про вступ України до Європейського Союзу. Насамперед людей цікавить, як членство в ЄС вплине на їхнє повсякденне життя, роботу та добробут.

Про це свідчать результати фокус-групового дослідження “Образ ЄС та євроінтеграції в українському суспільстві”, яке провів соціологічний центр “Соціоінформ”.

Дослідження показало, що українці різного віку сприймають євроінтеграцію не лише як політичну мету, а передусім як можливість провести важливі внутрішні реформи.

Учасники фокус-груп вважають, що Україна рухається до членства в ЄС надто повільно. Серед основних причин вони називають корупцію, затягування реформ, війну та часткову імітацію змін з боку української влади, а не надмірні вимоги Брюсселя.

Водночас опитані висловлюють побоювання щодо складної європейської бюрократії, можливого зростання податків, цін і тарифів на комунальні послуги. Також їх турбує необхідність пристосування малого бізнесу та аграрного сектору до стандартів ЄС.

Серед поширених побоювань – можливе скасування українських цифрових сервісів, зокрема застосунку “Дія”, та запровадження примусових міграційних квот.

Попри це, більшість учасників дослідження вважають, що впровадження європейських стандартів піде Україні на користь незалежно від того, коли країна офіційно стане членом ЄС. Найбільшу підтримку мають вимоги щодо судової реформи, боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.

Ще одна проблема, яку виявили соціологи, – недостатнє розуміння самого процесу вступу. Учасники фокус-груп часто не знають, на якому етапі переговорів перебуває Україна, які вимоги Євросоюзу вже виконала та які кроки ще попереду.

Голова правління ГО “Всеукраїнський демократичний форум” Ірина Гандзюк зазначила, що українці загалом розуміють роль ЄС, але нерідко плутають його інституції з іншими міжнародними та національними органами.

“Дослідження виявило виразний запит на те, щоб медіа, посадовці, експерти відійшли від дипломатичних штампів і роз’яснювали кожен етап євроінтеграції зрозумілою мовою”, – наголосила вона.

За словами Гандзюк, інформацію про євроінтеграцію важливо подавати через реальні історії людей і громад. Молодь насамперед цікавлять можливості освіти та мобільності, тоді як людей старшого віку – пенсійне забезпечення, фінанси й доступність медичних послуг.

Директорка соціологічного центру “Соціоінформ” Наталія Зайцева-Чіпак зазначила, що під час війни ставлення українців до Євросоюзу стало більш прагматичним.

“На тлі втоми та викликів українці позбулися колишнього романтичного ставлення до Євросоюзу як до “казки”. Виник прагматичний і дорослий погляд: громадяни України бачать недоліки європейської бюрократії, але водночас усвідомлюють, що альтернативи європейським реформам немає”, – пояснила соціологиня.

Дослідження також показало, що учасники знають про значну допомогу Євросоюзу Україні під час війни та позитивно її оцінюють. Водночас обізнаність про конкретні програми підтримки громад відрізняється залежно від регіону. Краще про такі проєкти знають мешканці областей, наближених до зони бойових дій, які можуть назвати конкретні результати їх реалізації.

Результати дослідження використають під час створення просвітницького вебсеріалу “Просто про ЄС”. Проєкт передбачає 20 серій, у яких пояснюватимуть, як євроінтеграція вплине на життя працівників, підприємців, студентів, аграріїв, пенсіонерів та місцевих громад.

Окрему увагу приділять поясненню реальних вимог ЄС, спростуванню поширених міфів та висвітленню реформ, які Україна вже провела або ще має здійснити.

Серіал транслюватимуть на телеканалі “Еспресо”, YouTube та в соціальних мережах.

Проєкт “Просто про ЄС” реалізує ГО “Всеукраїнський демократичний форум” у межах проєкту “Фенікс: Сила спільнот”, який виконує Фонд Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.

Дослідження провели під керівництвом соціологині Наталії Зайцевої-Чіпак. Загалом відбулися дві фокус-групові дискусії за участю людей віком 18-42 та 45-65 років. Половину учасників становили чоловіки, половину – жінки. Також порівну були представлені мешканці обласних центрів і невеликих міст та сіл.