Україна підписала з Норвегією контракти на 1,5 мільярди доларів: Гройсман в ексклюзивному інтерв’ю “Прямому”

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман  в ексклюзивному інтерв’ю “Прямому” розповів про контракти, підписані під час українсько-норвезького бізнес-форуму, другий етап реформи децентралізації, а також про монетизацію субсидій та значення резолюції ПАРЄ щодо визволення українських моряків. 

Нещодавно завершилась робоча зустріч з прем’єром-міністром Норвегії, була підписана ціла низка документів про енергетику, аграрну політику.

Ми щойно завершили засідання бізнес-форумe між нашими країнами. Це є дуже важливим компонентом нашої економічної співпраці. Сьогодні було підписано контрактів приблизно на 1,5 млрд з яких 1 мільярд доларів – це інвестиції в енергетику. Були порушені питання безпеки. Я порушив питання про українських моряків. Ми консолідуємо все міжнародне співтовариство, щоб наших моряків було звільнено з полону як військовополонених. Говорили про російську агресію, про те, що відбувається в Азовському морі, а також про поглиблення нашої співпраці. Сьогодні ми підписали заяву з прем’єр-міністром Норвегії, де передбачили поглиблення співпраці  в енергетичній сфері, сфері розвитку економіки, освіти. Є багато питань, щодо яких ми спільно будемо працювати й далі.

Перший етап децентралізації є надзвичайно активним і позитивним. Ми маємо 900 ОТГ. Місцеві бюджети мають доходи на рівні 20-30 млрд грн. Ви презентували другий етап децентралізації, який має бути впроваджений до 2020 року. Але ви зазначали, що треба змінювати Конституцію, і робити це швидко. Що саме треба змінювати?

Треба захистити місцеве самоврядування від будь-яких спроб  в майбутньому зруйнувати систему децентралізації влади. Я такі загрози бачу і відчуваю, і завжди захищав і захищаю місцеве самоврядування. Тому, важливо закріпити в Конституції фінансову самодостатність органів місцевого самоврядування, їхні повноваження, територіальну основу повноваження. Тобто все те що ми сьогодні вже зробили і те, що працює закріпити в Конституції, а не тільки в законах України. Сьогодні люди бачать, що децентралізація відбувається достатньо позитивно. Єдине що, сьогодні тільки 68% українців живуть в умовах громад, які пройшли реформу децентралізації. Ще 32% мають реформовані, оскільки не буває так, щоб частина українців залишалась без додаткових фінансів, повноважень, можливостей, які дає децентралізація. Ця реформа дала можливість розвиватись, і зараз це треба використовувати.

4 мільйони українських родин зараз отримують субсидії. Ми знаємо, що з 1 березня розпочинається монетизація субсидій. Це означає, що якщо людина спожила газу менше, вона може на власний розсуд витратити кошти, які в неї залишились. Як ви вважаєте, наскільки є ефективною така реформа, і чи не станеться так, що люди почнуть отримувати живі гроші на руки, і почнуть не сплачувати за спожитий газ?

Теоретично такі ризики є. Але, треба довіряти людям. Не можна вважати, що всі будуть цим зловживати. Ми весь минулий рік готувались до монетизації. В минулому ми провели монетизацію субсидій між виробниками комунальних послуг, потім був створений і запущений електронний реєстр. В цьому році ми почали запускати монетизацію субсидій для тих, хто  отримав субсидії в січні. З березня плануємо почати повну монетизацію і вважаємо, що це є абсолютно нормально, ці кошти належать людям, і люди мають їх отримати фізично для того, щоб зрозуміти, скільки вони сплачують, скільки коштують комунальні послуги, і, найголовніше, щоб забезпечити економію. Як тільки економія буде забезпечена, це буде означати, що решта коштів залишатиметься у людей. Я хочу нагадати всім, що в минулому році ми монетизували 1 300 000 господарств, які отримали живими коштами суму економії. Але в секторі отримання електроенергії та газу для виробництва тепла. Я розумію наскільки сьогодні важко людям платити комунальні послуги. І я все робитиму для того, щоб люди заробляли більше грошей, і вся соціальна підтримка у вигляді субсидій теж була визначена для українських громадян.

21 січня в Брюсселі відбулась тристороння зустріч Україна-Росія-ЄС. Говорили про подальшу можливість транзиту російського газу через Україну до Європи після 2019 року, коли буде завершений діючий контракт. Відома позиція Росії, яка не готова укладати новий контракт, і хоче продовжити чинний. Які подальші кроки може зробити Україна?

Наша переговорна група, яка була визначена урядом, чітко визначила свою позицію – потрібен новий контракт, на нових умовах, відповідно до європейського законодавства. Іншого бути не може. Ми на цьому наполягали й наполягаємо.

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, якою закликала Росію негайно звільнити українських моряків, а також дати можливість вільного проходу через Керченську протоку та Азовське море. Як ви вважаєте, наскільки цей документ допоможе нашим українцям повернутись додому? 

Позиція міжнародних структур з точки зору захисту міжнародного права і прав людей є фундаментальною і непохитною. Тому, такі заяви є природними для всіх демократичних інституцій. Єдине що, треба посилювати тиск на РФ, в тому числі економічний, дипломатичний,  для того, щоб Росія, врешті-решт, почала на ці заяви адекватно реагувати і робити певні кроки. Яке вони мало право захоплювати український флот і українських моряків? Ми ж розуміємо, що це є безпрецедентне порушення всіх міжнародних норм. Навіть більше, наших моряків обстрілювали, їм загрожувала смерть. В якому куточку світу можна таке уявити, якщо йдеться про демократичні країни? Звісно, демократичні країни ніколи такого не допустять. Згадаємо і те, що зараз робиться на Донбасі та в нашому українському Криму. Людей позбавляють свободи. Подивіться, що відбувається з нашими братами – кримсько-татарським народом. Все це  потребує монолітної реакції світу. І ми вдячні органам влади і міжнародним органам за те, що вони приймають позицію справедливості. А справедливість – це позиція України.

Зараз триває економічний форум Україна-Норвегія. Наскільки ця подія є важливою? Чи можуть бути сьогодні підписані прямі контракти?

Сьогодні було підписано ряд угод у сферах енергетики, автомобільного будування, агропромислового комплексу.  Потенціал цих угод – приблизно 1,5 мільярда доларів. Це дуже добрий сигнал, і дуже добрий результат для початку бізнес-форуму. Наступний крок – це контракти між українськими підприємствами і підприємствами Норвегії за участю бізнес-омбудсмена, моїх колег по уряду, міністерства аграрної політики, міністерства економіки, офісу UkraineInvest, який супроводжує, який супроводжує інвестиції. Це дуже позитивний захід. Я завжди намагаюсь, щоб в будь-якому моєму візиті компонент економіки займав чинне місце, оскільки нам треба розвивати міжнародну торгівлю, треба інвестиції в економіку держави.

24 січня ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо російської агресії у Керченській протоці.

Нагадаємо, зпершого січня 2019 року в Україні відбудеться монетизація субсидії на комунальні послуги.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.