Українській гривні 100 років: що потрібно знати про національну валюту
Сьогодні, 1 березня, виповнюється 100 років від дня ухвалення закону Української Народної Республіки про гривню – грошову одиницю УНР. У національної валюти України дуже багата та тривала історія, перші згадки про неї датуються ще часами Київської Русі, в під термін “гривня” підпадала не лише валюта для торгових операцій. “Прямий” у цей пам’ятний день вирішив з’ясувати, чим же цікава та особлива українська гривня.
Гривня як прикраса
За однією з версій істориків сучасна назва української валюти пішла від відомої ще в Київській Русі назви “гривна” – нашийної прикраси, яка мала форму обруча з дорогоцінного металу. Крім Русі такі прикраси використовували також в Стародавньому Римі, де вона була однією з військових нагород.
Крім того, слово “гривна” має корінь із санскритським griiv’aa – “потилиця”, що знову ж наводить на думку про прикрасу, яку носили на шиї або ж на “загривку”.
Перша згадка
Перші згадування про гривню в якості грошової одиниці знайдені у “Повісті минулих літ”. Тобто вже у VIII-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривня використовувалась як міра ваги і лічби.
В ХІ столітті слово “гривня” набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з’являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам.
Символ гривні
Знак “₴” був представлений як символ української гривні 1 березня 2004 року, коли Національний банк України затвердив його як графічний знак для позначення української валюти.
Символ “₴” складається із двох елементів. Перший і основний елемент – це рукописний варіант малої кириличної літери “г”, як першої літери у назві “гривня”. Другим елементом є дві горизонтальні паралельні лінії, які втілюють ідею стабільності грошової одиниці і зростання економіки України. Схожа ідея використовується для позначення інших валют, наприклад у символі єни “¥” та євро “€”.
Символ гривні практично ідентичний символу давньоримської грошової одиниці – дімідіа (половини) секстули. Різниця лише в кількості горизонтальних рисочок: у знака гривні їх дві, у давньоримської одиниці ваги – одна.
Купюри з бавовни та льону
Тривалий час папір, на якому друкується українська валюта, виготовляли з узбецької або турецької бавовни. Тюки з бавовною розпушували, потім очищали лужними розчинами та відбілювали звичайним перекисом водню. Потім папір сушили, фарбували, наносили захисні стрічки, витискали водяні знаки і скручували ці заготовки грошей у великі сувої.
У 2016 році розпочалось виготовлення гривень з українського льону. Зміну сировини пов’язували з тим, що таким чином держава зможе знизити витрати на виготовлення банкнот, а також підтримати національного товаровиробника льону.
Два “пришестя” гривні
Вперше гривню як національну валюту ввели у 1918 році, коли Центральна Рада прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 “шагів” і дорівнювала 1/2 рубля. Протягом 1918 року в Берліні видрукувано грошові знаки номіналом 2, 10, 100, 500, 1000 і 2000 гривень. Ескіз першої купюри, прикрашеної простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут.
Вдруге уже в 1996 році гривню таки ввели як національну валюта в ході грошової реформи 2-16 вересня. Від 2 вересня 1996 НБУ випустив в обіг банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінну монету номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок та припинив емісію українських карбованців, які підлягали обміну на гривні за курсом: 100 000 крб. = 1 грн. Реформа була проведена за 2 тижні: від 2 до 16 вересня 1996; після визначеного терміну функціонування українського карбованця в готівковому обігу припинялося, єдиним законним засобом платежу на території України ставала гривня.
Друк гривень за кордоном
У 1992 році перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді на Canadian Bank Note Companу за ескізами Василя Лопати. Однак ці банкноти вирішили у той час не вводити в обіг.
У 1994 році банкноти номіналом 50, 100 та 200 грн друкувала британська фірма Thomas De La Rue. Монети різного номіналу тоді чеканили на Луганському верстатобудівному заводі й частково — в Італії.
Де друкується сучасна гривня
У наш час купюри друкують на спеціальній фабриці, яка належить Національному банку України – в банкнотно-монетному дворі, який розташований в столичному спальному районі Троєщина. Банкнотна фабрика відкрита у березні 1994 року. Папір для банкнот виготовляють на Фабриці банкнотного паперу НБУ в місті Малин Житомирської області.
Також Монетний двір виробляє відзнаки Президента України — ордени та медалі. Річна потужність Монетного двору становить 1 мільярд обігових і розмінних монет, 1 мільйон ювілейних і пам’ятних монет та 200 тисяч орденів та медалей.
Тривалість життя купюр
Дрібні купюри номіналом 1, 2, і 5 гривень служать всього 6-8 місяців, оскільки часто переходять з рук в руки, псуються, і їх НБУ міняє на нові. Більші – номіналом 10, 20, 50 гривень – в обігу перебувають від одного до трьох років. Купюри номіналом в 100 і 200 гривень живуть в середньому від 5 до 8 років.
Найбільш довговічною купюрою вважається 500-гривнева з Григорієм Сковородою – термін служби цієї банкноти перевищує 8 років.
Скільки купюр в обігу
На початок 2018 року в обігу перебувало готівки (банкнот та монет) на загальну суму 361,5 млрд грн. Це на 20,5 млрд грн (або на 6,0%) більше, ніж на початок 2017 року. Зокрема нараз в обігу знаходить: банкнот – 359.4 млрд грн. (2.98 млрд шт.) та монет – 2.07 млрд грн. (12.97 млрд шт.). Загальна кількість банкнот на душу населення становила 70 шт., а розмінних монет – 293 штук.
Найбільше серед банкнот в обігу знаходиться 200-гривневі купюри та одна гривня (19,94% та 18,36% відповідно); серед монет – монет номіналами 10 та 1 копійка (29,36% та 18,79% відповідно).
Елементи захисту гривні
У системі захисту сучасної гривні приблизно 20 елементів, які не дозволять підробити банкноти. Такі запобіжні заходи можна порівняти із захистом, який використовується для виготовлення євро.
Серед таких елементів, зокрема: водяний знак, захисна стрічка, рельєфні елементи, суміщений малюнок, кодоване зображення, райдужне коло, антисканерна сітка, мікротекст, знак для людей із поганим зором, видимі захисні волокна, флуоресцентний номер, магнітний номер, прихований номінал.
Цікаво:
- Художник Василь Лопата на купюрі в 1 гривню зобразив самого себе. Справа в тому що портрет князя Володимира не зберігся, і художник намалював людину, схожою на нього самого.
- На купюрах номіналом 10 гривень зображений не Іван Мазепа, як заявлено, а його соратник Пилип Орлик. Брати художники Олександр та Сергій Харуки розповіли, що запропонували кілька варіантів портретів гетьмана Мазепи. Серед них випадково потрапив портрет Орлика. Оскільки достеменно невідомо, як виглядав Мазепа, затвердили Орлика.
- Реальна вартість монети 2 копійки зразка 1992 року – від двох тисяч гривень. Це пояснюється тим, що їх було випущенко дуже маленьким тиражем, що підняло їхню собівартість.
- Українська гривня була визнана однією з найкрасивіших і гармонійних валют у світі комісією з естетики Міжнародного фінансового банку в 2008. Також в число переможців потрапили євро, американський і австралійський долар і болгарський лев.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.