Уран втрачає свою атмосферу через рідкісну аномалію – вчені
Вчені виявили в магнітосфері Урана спіральний пучок плазми – плазмоїд, через який планета втрачає свою атмосферу.
Результати опубліковані в журналі Geophysical Research Letters.
Місія “Вояджера-2” 1986 року виявила, що у Урана магнітні полюси не збігаються з географічними, відрізняючись від них на 59 градусів. Це визначає досить своєрідну форму магнітного поля планети, лінії якого відхиляються від напрямку сонячного вітру. В результаті, магнітне поле Урана вельми нестабільно і має химерну конфігурацію. Існує навіть припущення, що воно посилюється вночі й зникає днем.
Фахівці НАСА з Центру космічних польотів імені Годдарда провели аналіз з високою роздільною здатністю магнітометричних даних, отриманих “Вояджером-2” в січні 1986 року, і виявили в магнітному шлейфі Урана зі зворотним до Сонця боку локальний сплеск магнітного поля, що фіксує наявність в магнітосфері прихованого плазмоїда, який від планети спірального пучка плазми розміром 204 000 км в довжину і 400 тисяч км в поперечнику, наповненого іонізованим воднем.
Аналогічні плазмоїди періодично формуються і в атмосфері Землі. Такі плазмові “бульбашки” виникають, коли плазма сонячного вітру як би обтікає земну магнітосферу, утворюючи зі зворотного боку планети завихрення. Іони атмосфери направляються в цю область вздовж ліній магнітного поля. Коли потоки сонячного вітру на зворотному боці розриваються, вони закручуються, утворюючи в магнітному хвості обертаються плазмоїди.
При таких завихреннях частина іонів відскакують назад до Землі, виробляючи полярні сяйва, інша частина відтягується плазмоїд, який вириває їх з атмосфери. Таким чином Земля щодня втрачає близько 90 тонн атмосферного матеріалу.
Втрачають свою атмосферу та інші планети. Так зване витікання атмосфери фіксується на Венері, супутнику Юпітера Іо і супутнику Сатурна Титані, а Марс, який колись був вологою планетою, в результаті аналогічного процесу втратив свою атмосферу повністю. Правда, тут діяв трохи інший механізм, тому що у Марса немає магнітного поля, але все одно головну роль грали плазмоїди, відзначають дослідники.
Але у крижаного гіганта подібне явище виявлено вперше. Автори вивчили динаміку незвичайного завихрення магнітного поля планети, яке тривало всього одну хвилину під час 45-годинного польоту, і підтвердили, що в результаті відриву плазмового “бульбашки” Уран втратив частину своєї атмосфери.
Результати дослідження не тільки пояснюють сам механізм втрати маси планетою-гігантом, але і свідчать про те, що важливу роль в ньому відіграють внутрішні процеси, що відбуваються в її надрах і відповідають за формування внутрішнього магнітного поля.
“Природа процесів магнітосферної циркуляції і втрати маси залишається важливою темою як для Урана, так і для Нептуна, – пишуть вчені в статті. – Магнітосфера контролює еволюцію планети, пригнічуючи або збільшуючи втрати атмосфери в космос”.
Вчені відзначають, що їх висновки ґрунтуються на одиничному спостереженні, зробленому понад двадцять років тому.
“Щоб остаточно визначити відносний внесок обертання планет і сонячного вітру в управління глобальної плазмовою динамікою, будуть потрібні нові виміри на місці. До тих пір загадкові магнітосфери крижаних гігантів чекають подальшого дослідження”, – пишуть автори.
Нагадаємо, було оприлюднено відео, як невпізнаний об’єкт летить між Землею і Міжнародною космічною станцією.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.