В Україні скасовано фіксований курс долара: що буде з гривнею?

Джерело: Facebook-сторінка автора

Нацбанк ухвалив рішення щодо зміни валютного режиму. Від 3 жовтня курс гривні до долара США вже не є фіксованим на рівні температурного режиму здорової людини, а “керовано-гнучким”. Що це означає? Спробую розкласти ситуацію по поличках.

Навіщо змінювати режим, все ж було добре?

Основна причина – режим фіксованого курсу вичерпав свій стабілізаційний потенціал. Населення і бізнес почали звикати до незмінного курсу, чим далі, тим складніше було б відмовлятись від режиму прив’язки й тим довшим і ризикованішим було б повернення до нормальності. Керована гнучкість курсу дасть НБУ  змогу активніше послаблювати обмеження на рух капіталу, оскільки ринок поступово відновлюватиме здатність до (обмеженої) самокорекції. В (далекій) перспективі курс стане гнучким, як до війни, і зможе виконувати функцію запобіжника від зовнішніх шоків.

Що зміниться, буде девальвація?

В перспективі декількох місяців практично нічого не зміниться. При фіксованому курсі НБУ щодня продавав валюту зі своїх резервів. Рівно стільки щоб задовольнити дефіцит валюти на міжбанківському ринку. Тепер НБУ так само продаватиме валюту з резервів, але трошки менше чи трошки більше, ніж дефіцит валюти на ринку, і дасть офіційному курсу  змогу рухатися вниз і вгору на дельту, яку в перші тижні швидше за все  взагалі важко буде помітити неозброєним оком.

Надалі НБУ збільшуватиме амплітуду коливань курсу, а їх напрям більше відповідатиме змінам у стані платіжного балансу і валютного ринку. Тобто буде і девальвація, й укріплення. Що саме переважатиме – залежатиме від купи факторів, серед основних: тривалість бойових дій, пропускна здатність експортних шляхів, обсяги міжнародної допомоги.

Фінальна мета Нацбанку — повернутися до повноцінного інфляційного таргетування і пливучого курсу. Але зважаючи на ризики війни, це ще буде не скоро, і НБУ ще довгий час  братиме активну участь у вирівнюванні дисбалансів на валютному ринку.

Чому саме зараз?

Насправді НБУ вже давно планував відійти від фіксованого курсу, який був введений в перший день повномасштабного вторгнення для стабілізації ринку, і відкрито оголошував про свої плани (хоча за моїми спостереженнями до останнього часу мало хто звертав на увагу на заяви Нацбанку).

Втілити ці наміри у життя дала змогу економічна ситуація, яка за останні пів року суттєво поліпшилася. Ще на початку року зміна режиму була б дуже ризикована і недоречна.

Так, взимку НБУ продавав з резервів 3 мільярди доларів США на місяць, на готівковому ринку долар можна було купити не менше ніж за 40 гривень, а резерви НБУ ледве дотягували до рівня кінця 2021 року.

Але влітку дефіцит валюти на міжбанку скоротився до 1,5-2,0 мільярдів доларів, резерви Нацбанку перетнули позначку у 40 мільярдів доларів США, оновивши історичний (!) рекорд, а готівковий курс впритул наблизився до офіційного. В серпні-вересні на валютному ринку спостерігалась деяка нервовість, готівковий курс поповз вгору, НБУ продавав більше валюти на міжбанку (2,4-2,6 мільярда на місяць), резерви Нацбанку перестали зростати. Проте загалом ситуація на ринку залишається набагато краще, ніж на початку року.

При цьому інфляція продовжувала стрімко знижуватись — у серпні показник інфляції знизився до 8,6% р/р, це в троє менше ніж з 26,6% в грудні минулого року — а економічна активність відновлювалась, що добре відчули компанії, орієнтовані на внутрішнього споживача.

Ключову роль в цьому поліпшенні відіграла міжнародна допомога. Попри повномасштабну війну, Україна має повноцінну програму з МВФ. З початку року країна регулярно отримуватиме близько 4 мільярдів на місяць міжнародної фінансової підтримки (на додаток до військової).

Тому для експертної спільноти рішення Нацбанку не стало сюрпризом, ми очікували зміну режиму вже декілька місяців.

Які ризики?

Ми живемо в буремні часи й ризиків не уникнути. Попереду на нас чекає ще одна складна зима з імовірними обстрілами енергетичної інфраструктури й падінням експорту окремих товарів на тлі сезонного збільшення імпорту. І от буквально на вихідних кристалізувались ризики недонадходження обсягів міжнародної допомоги через складну політичну ситуацію в США.

Навряд чи НБУ з його крутою аналітичною командою не помітив цих ризиків. Той факт, що зазвичай консервативний Нацбанк наважився на зміну режиму свідчить про його впевненість в завтрашньому і навіть в післязавтрашньому дні.

Серед основних причин такої впевненості – високий рівень резервів, співпраця з МВФ, новий пакет допомоги на суму 50 мільярдів євро на 4 роки від ЄС. Також не забуваймо, що продовжують діяти суворі обмеження на виведення капіталу, які НБУ планує послаблювати залежно від ситуації на ринку, але може і посилити у разі непередбачуваних шоків.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.