Вердикт Євросоюзу: чи вплине рішення Венеціанської комісії на прийняття  закону “про олігархів”

1 липня Верховна Рада прийняла у першому читанні закон президента Володимира Зеленського “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”. Про невідповідність цього закону Конституції неодноразово говорили експерти й політики. 10 вересня голова парламенту Дмитро Разумков скерував закон “про олігархів” на розгляд Венеціанської комісії. Згодом представники європейських країн почали казати про антиконституційність даного закону, однак наразі немає свідчень того, що українська влада готова зняти з розгляду законодавчу ініціативу Зеленського.

Чи вплинуть висновки Венеціанської комісії на прийняття закону “про олігархів” – з’ясовував PRM.UA.

Про що йдеться в антиолігархічному законі Зеленського

Документ визначає олігарха за чотирма критеріями:

1. Участь у політичному житті;

2. Значний вплив на засоби масової інформації;

3. Є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, що є монополістом у певній галузі;

4. Підтверджена вартість активів перевищує один мільйон прожиткових мінімумів – це приблизно 2,27 мільярда гривень.

Такі статки, за версією українського Forbes, має понад сотня громадян України. Але щоб стати олігархом, треба відповідати трьом із чотирьох критеріїв.

За словами секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олексія Данілова, існує 13 претендентів на високе звання “олігарха”. Ці особи увійдуть до спеціального реєстру і будуть знаходитись під обмеженнями – не зможуть фінансувати політичні партії, виборчі кампанії та брати участь у великих об’єктах приватизації. Втім, у законопроєкті не прописаний механізм блокування фінансування олігархами політичних партій.

Рішення про внесення особи до “списку олігархів” приймає РНБО за поданням Кабміну, членів РНБО, Нацбанку України, СБУ або Антимонопольного комітету.

Як відомо, главою РНБО є президент. Отже, Зеленський у своєму ж законі прописав можливість для фактично одноосібного призначення олігархів.

Офіційно визначений “олігарх” повинен доповідати про свої зустрічі й розмови шляхом подання спеціальної декларації. Винятком є публічні заходи з трансляцією у ЗМІ, судові засідання, заходи державного характеру (засідання Ради, уряду тощо). Перед розмовою або зустріччю “олігарх” має попереджати свого візаві про те, що його включено до “чорного списку”.

Закон про олігархів є лише першим кроком у так званій “деолігархізації” Зеленського. Наразі відомо про підготовку ще кількох “антиолігархічних” нормативних актів. Серед анонсованих Офісом президента – антитрастові закони та закон про лобізм.

Чому закон “про олігархів” направили до Венеціанської комісії

Венеціанська комісія – дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, який надає висновки щодо відповідності проєктів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Офіційна назва — Європейська комісія за демократію через право.

3 вересня уповноважена Верховної ради з прав людини Людмила Денісова звернулася з офіційним листом до голови парламенту Дмитра Разумкова та вказала на невідповідність законопроєкту Конституції України. За словами Денісової, нормам Конституції  суперечить наділення президента і РНБО не неконституційними повноваженнями обмежувати права людини в залежності від майнового стану, опосередковане введення цензури в ЗМІ.

Вона також додала, що в разі прийняття законопроєкту в чинній редакції, вона звернеться до Конституційного суду для його розгляду.

“У разі прийняття цього законопроєкту в редакції, прийнятій у першому читанні, я буду змушена в порядку ст. 15 закону України “Про уповноваженого Верховної Ради з прав людини” внести до Конституційного суду України конституційне подання щодо вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційності) такого закону”, – відзначила у листі Денісова.

PRM.UA поспілкувався з політичним експертом Тарасом Чорноволом про невідповідність закону “про олігархів” Конституції України.

Всупереч заявам представників монобільшості, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков погодився з пропозицією омбудсмена й направив закон “про олігархів” на перевірку до Венеціанської комісії.

“З огляду на пропозиції уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як суб’єкта, який відповідно до статті 101 Конституції України здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, і звернення чотирьох опозиційних депутатських фракцій у Верховній Раді України, хотів би звернутися до вас з проханням сприяти отриманню від комісії експертного висновку стосовно зазначеного законопроєкту”, – ідеться в листі Разумкова до голови комісії Джанні Букіккіо.

Разумков також зауважив, що пропозицію омбудсмена підтримали депутати з опозиційних парламентських фракцій.

“До мене надійшов лист від уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в якому надані застереження щодо можливого порушення прав людини в результаті прийняття цього законопроєкту як закону України, а також висловлено пропозицію направити зазначений законопроєкт для отримання висновку Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанської комісії). Аналогічну позицію щодо цього законопроєкту висловили всі опозиційні депутатські фракції українського парламенту”, – сказав Разумков.

На думку Тараса Чорновола, рішення Разумкова може призвести до поглиблення конфлікту між головою Ради і Банковою.

Він додав, що Банкова й так була невдоволена спікером, але рішення щодо закону “про олігархів” може прискорити його відставку Разумкова.

“Гадаю, рішення Разумкова відправили закон “про олігархів” на розгляд Венеціанської комісії дуже жорстко поглибило його конфлікт з Банковою. І та реакція, яка була на це рішення… “слуги” навіть не приховували свого обурення. Гадаю, зараз в Офісі президента шукають спосіб призначення нового спікера. Відставка Разумкова починає висіти у повітрі, хіба що він знайде якихось міжнародних посередників, які почнуть тиснути на Зеленського. Але я слабо уявляю такий сценарій”, – говорить експерт.

Що думають українські та європейські експерти про антиолігархічний закон

У Європейському Союзі позитивно сприйняли це рішення й наголосили, що розгляд закону “про олігархів” піде на користь Україні. Таку думку висловив заступник голови Консультативної місії ЄС в Україні Фредрік Весслау.

“Венеціанська комісія завжди має великий авторитет у справі законотворчості. Їхні висновки щодо таких питань відіграють в Україні конструктивну роль. Думаю, загалом вам було б корисно послухати думку Венеціанської комісії”, – сказав Весслау під час Ялтинського форуму YES Brainstorming у Києві.

Водночас французький підприємець, віцепрезидент Havas Group, член наглядової ради Ялтинської Європейської стратегії Стефан Фукс наголосив, що закон про деолігархізацію суперечить демократії та верховенству права.

“Такий закон у нас був би антиконституційним. Тому що ухвалення закону про занесення особи до реєстру тому, що вона володіє ЗМІ, буде суперечити демократії та верховенству права. Тому що ви спрямовуєте його проти конкретної категорії людей”, – говорить Фукс.

Він також попередив про ймовірне погіршення україно-французьких відносин у разі прийняття закону “про олігархів”, який порівняв з антисемітським законом часів Другої світової війни.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова також виступила на Ялтинському форумі й розповіла про недоліки законопроєкту Зеленського.

“У чому проблема цього закону? Перше – перевищення повноважень РНБО і президента. Це так. Я думаю, що це буде на вирішення Верховної Ради. Ця проблема може бути доопрацьована та вирішена. Перш за все, я хочу нагадати про рішення Венеційської комісії щодо верховенства права. Там чітко написано, що головний принцип верховенства права – це правова юридична визначеність”, – наголосила Денісова.

За її словами, визначення переліку осіб, що підпадають під  визначення “олігарх” має ухвалювати незалежний орган, роботу якого необхідно чітко окреслити на законодавчому рівні.

“Якщо є орган, то у законі повинні бути чітко описані його повноваження і реалізація цих повноважень. Людина, щодо якої буде застосовуватися дія закону, повинна мати змогу захистити свої права, надати усні або письмові зауваження та заперечення. Тому я виступаю за право кожної людини й нашій правовій державі”, – резюмувала омбудсмен.

З цією думкою погоджується шведський економіст Андерс Ослунд. За його словами законопроєкт про деолігархізацію запроваджує в Україні політику, яку провадив у Росії Володимир Путін.

З ним погоджується Тарас Чорновіл й додає, що перша версія закону “про олігархів” значно більше нагадувала те, що свого часу робив Путін з незалежними російськими ЗМІ.

“Аналогія Ослунда в принципі правильна. Хоча перша версія закону “про олігархів”, яку готували в РНБО, була ще більш схожою на те, що робив Путін на початку 2000-х. Але це був настільки антиконституційний законопроєкт, що його вирішили не виносити на голосування й змінили. Там був дуже великий блок, присвячений медіа – про те, яким чином їх можна переписувати на інших осіб тощо. У чинній версії закону цього не прописано.

Також у законі не визначені санкції проти олігархів, а у першій версії вони були дуже жорсткі. Але після того, як Коломойський та інші олігархи сказали, що вони не дадуть прийняти перший варіант законопроєкту, його “почистили” й вже потім винесли на голосування”, – каже Чорновіл.

Водночас експерт вважає, що для провадження путінської політики в Україні владі не обов’язково спиратись на законодавство.

“Путін, коли атакував і захоплював медіа, не завжди опирався на норми закону. Законодавчі норми, які були у Путіна на той час, були досить обмеженими. Але він попри це поступово перебирав контроль над незалежними ЗМІ”, – нагадує Чорновіл.

Своєю чергою народний депутат фракції “Європейська Солідарність” Микола Княжицький вважає, що закон “про олігархів” не бореться з олігархами, а лише допомагає збагачуватися тим, з них, хто декларує лояльність до чинної влади.

“Цей закон про деолігархізацію насправді буде лише допомагати чинним олігархам. В тому разі, якщо вони будуть погоджуватися на своїх засобах масової інформації прославляти нашого “великого і неперевершеного” лідера, яким зараз є Володимир Зеленський….це, звісно ж, іронія”, – говорить Княжицький.

Він також наголосив, що закон про олігархів жодним чином не відповідає Конституції України і разом з тим, допомагає акумулювати владу в руках однієї людини.

Княжицький також зазначив, що “олігархи – це як раз ті люди, хто є близькими до влади і контролюють владу”.

“Якщо ти будеш близьким до влади, то цей закон лише закріпить твій олігархічний статус, тому що ти будеш підтримувати президента, будеш від нього залежним і він буде тобі давати збагачуватися так, як це відбувається зараз. Якщо ж ти будеш проти, тебе назвуть олігархом, незалежно від того ким ти є. Позбавлять медіа, або можливості підтримувати медіа, навіть у тому випадку, якщо ці медіа є об’єктивними. Тому що в законі жодних критеріїв для медіа теж не виписано”, – підкреслив нардеп.

Княжицький також висловив свої сподівання щодо висновку, який надасть Венеціанська комісія стосовно закону “про олігархів”.

“Немає таких повноважень і можливостей в РНБО визначати, хто є олігархом без жодних чітких критеріїв. Очевидно, що ані Венеціанська комісія, ані будь-який інший європейський, чи якийсь інший орган не скаже, що це є хороший закон, який відповідає Конституції”, – резюмував Микола Княжицький.

ведучий американського телеканалу CNN Фарід Закарія  також критично висловився що закону “про олігархів”, застерігши про ризики наступу на свободу слова в Україні.

“Суспільству вигідно мати багато різних медіаканалів, безліч різних власників бізнесу. Я б радше турбувався про закони, які певним чином ускладнюють для громадянського суспільства та приватного сектору можливості володіти ЗМІ, висловлювати свою думку. Надзвичайно важливо пам’ятати, що свобода преси означає свободу взагалі. Кожен повинен мати можливість говорити вільно”, – сказав Закарія під час свого візиту в Київ.

Як висновок Венеціанської комісії вплине на долю закону “про олігархів” – прогноз Тараса Чорновола

В українському законодавстві пріоритет має міжнародне право, а це значить, що влада не зможе проігнорувати висновок Венеціанської комісії.  PRM.UA розпитав  політичного експерта Тараса Чорновола про можливі варіанти розвитку подій після міжнародної оцінки закону “про олігархів”.

“Висновок Венеціанської комісії має значення для влади, адже якби їм було байдуже, не було б істерики з боку Арахамії та інших “слуг”. Вони кричали, що нема потреби посилати закон на розгляд Комісії, що це затягування часу. Але це брехня, бо ми не маємо права не враховувати висновок Венеціанської комісії. Можна навіть прийняти закон, але якщо висновок Комісії буде негативним, ми будемо зобов’язані переглянути цей закон, переробляти його, вносити зміни”, – пояснює політичний експерт.

Він додає, що наразі влада може прийняти закон ще до того, як Венеційська комісія оцінить його.

Він також упевнений, що в разі такого варіанту розвитку подій відносини між Україною та Євросоюзом можуть погіршитись.

“Якщо вони так вчинять, то це вплине на відносини між Україною та ЄС. Це буде дуже показова ситуація, коли справжні олігархи не будуть у цьому реєстрі,  а не-олігархи – навпаки, перебуватимуть у “чорному списку”. Це ще більше погіршить і без того нерадісну ситуацію. Насправді, до України зараз ставляться не набагато краще, ніж до Білорусі. Ставлення до нас не те щоб негативне, але відверто зневажливе. Ми для ЄС є своєрідною “сірою зоною”. Зеленського від санкції рятує лише Путін і Росія. Якби не було фактору війни, ми мали б великі проблеми”, – каже Чорновіл.

На питання щодо подальшого розвитку “антиолігархічної” теми в Україні, експерт припустив, що влада може перейти від спроб законодавчого свавілля до відверто незаконних дій.

На його думку, якщо влада не прийме “антиолігарічний закон” у потрібному їй вигляді, то буде використовувати силові структури для тиску на осіб, яких РНБО призначить “олігархами”.

“Після рішення Венеціанської комісії влада точно не ризикне ухвалювати закон “про олігархів”. Але вони можуть його прийняти до появи висновку Комісії, а потім номінально щось у ньому міняти. Якщо влада не ризикне сперечатися з Венеціанською комісією, вона може перейти до дій, що лежать поза законом. Йдеться про використання силових структур, податкових органів тощо”, – прогнозує експерт.

На думку спікера Верховної Ради Дмитро Разумкова у президентському законопроєкті про олігархів існує конфлікт інтересів, оскільки, гіпотетично, олігархи можуть бути в складі РНБО, яке й визначатиме людину олігархом.

Крім того, помічник держсекретаря США Деніел Фрід заявив, деолігархізація не повинна стати перерозподілом власності на користь нових олігархів біля влади.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.