“Зе-олігархізація”: виконання передвиборчої обіцянки або чергове шоу Зеленського

1 липня Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт президента Володимира Зеленського “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів). Ще до появи тексту закону на сайті парламенту в суспільстві почалися жваві обговорення, чи справді Зеленський вирішив боротися проти олігархів, або ж він просто захотів підвищити свій рейтинг і заразом отримати важіль впливу на ЗМІ та своїх політичних опонентів. Після прийняття законопроєкту за основу питання деолігархізації знову стало предметом активних дискусій.

PRM.UA розбирався, чи представляє законопроєкт Зеленського реальну загрозу для олігархів, або ж це є чергове шоу для населення та імітацією боротьби з корупцією.  

Як голосували народні обранці

Законопроєкт підтримали: 231 депутат від “Слуги народу”, 18 нардепів з депутатської групи “За майбутнє”, 18 – з групи “Довіра”, а також 8 позафракційних депутатів.

Фракції  “Європейська Солідарність” і “Голос” проголосували проти законопроєкту. Депутати “Батьківщини” вирішили утриматись. А проросійська фракція ОПЗЖ у повному складі була відсутня на засіданні парламенту.

Після голосування у фракції монобільшості розгорівся скандал. Депутатка Людмила Буймістер, яка одна з усіх “слуг” не підтримала президентський законопроєкт, заявила про готовність вийти з фракції “Слуги народу”. На її думку, проєкт занону є антиконституційним.

Буймістер також звинуватила монобільшість у неодноразовому голосуванні за закони, що суперечать Конституції. “Ми потрапили у конституційну кризу, і ми з неї ніколи не вийдемо”, – зазначила депутатка.

Втім,  законопроєкт Зеленського прийняли у першому читанні – 275 голосів “за”, 39 – “проти”, ще 19 – “утримались”.

“Прямий” звернувся до політичного експерта Тараса Чорновола, який розповів, що спочатку планувалося прийняти інший варіант “антиолігархічного” закону.

“Насправді, Зеленський хотів прийняти не цей закон. У ЗМІ вже проскочили окремі норми того закону, який спочатку готували в РНБО. Але перший варіант закону був настільки антиконституційним, що йому навіть з ОП сказали, що такий варіант не пройде. Звісно, олігархи теж заявили, що їх такий варіант не влаштовує.

Про що йдеться у законі про деолігархізацію

Документ визначає олігарха за чотирма критеріями:

1. Участь у політичному житті;

2. Значний вплив на засоби масової інформації;

3. Є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, що є монополістом у певній галузі;

4. Підтверджена вартість активів перевищує один мільйон прожиткових мінімумів – це приблизно 2,27 мільярда гривень.

Такі статки, за версією українського Forbes, має понад сотня громадян України. Але щоб стати олігархом, треба відповідати трьом із чотирьох критеріїв.

“Зеленський може призначати олігархів, і таким чином дискредитувати своїх опонентів. В цьому сенсі закон буде спрямований проти Порошенка. Але один з критеріїв визначення олігархів – це майновий ценз. Його понизили до смішних 80 мільйонів доларів. Це означає, що мова йде не про обороти й прибутки, а про активи. Зокрема “мертволежачі” активи, пусті приміщення тощо. 80 мільйонів доларів – це нижня межа великого бізнесу, далека від олігархів. Тому, крім Порошенка під цю категорію попадають Томаш Фіала, Борис Філатов і ще десятка два людей, яких Зеленський може записати “в олігархи”,  – зазначає Чорновіл.

За словами секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олексія Данілова, існує 13 претендентів на високе звання “олігарха”. Ці особи увійдуть до спеціального реєстру і будуть знаходитись під обмеженнями – не зможуть фінансувати політичні партії, виборчі кампанії та брати участь у великих об’єктах приватизації. Втім, у законопроєкті не прописаний механізм блокування фінансування олігархами політичних партій.

Рішення про внесення особи до “списку олігархів” приймає РНБО за поданням Кабміну, членів РНБО, Нацбанку України, СБУ або Антимонопольного комітету.

Як відомо, главою РНБО є президент. Отже, Зеленський у своєму ж законі прописав можливість для фактично одноосібного призначення олігархів. Формально рішення приймає Рада нацбезпеки, але, як казав президент: “РНБО – це один з видів зброї, і я його застосовую”.

Крім того, депутати від “Слуги народу” внесли до Ради законопроєкт №5667, що пропонує заборонити судам скасовувати санкції РНБО.

Документом пропонується внести зміни в норму закону щодо випадків забезпечення судових позовів. “Передбачити, що заходи забезпечення позову, що застосовуються судом, не можуть зупиняти дії спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, що застосовуються рішеннями РНБО відповідно до закону “Про санкції”, – йдеться у пояснювальній записці.

Зокрема документ передбачає, що оскарження рішень РНБО в суді не може зупинити дію санкцій, прийнятих на засіданні Ради нацбезпеки.

Крім того, офіційно визначений “олігарх” повинен доповідати про свої зустрічі й розмови шляхом подання спеціальної декларації. Винятком є публічні заходи з трансляцією у ЗМІ, судові засідання, заходи державного характеру (засідання Ради, уряду тощо). Перед розмовою або зустріччю “олігарх” має попереджати свого візаві про те, що його включено до “чорного списку”.

Закон про олігархів є лише першим кроком у так званій “деолігархізації” Зеленського. Наразі відомо про підготовку ще кількох “антиолігархічних” нормативних актів. Серед анонсованих Офісом президента – антитрастові закони та закон про лобізм.

Що говорять політики та експерти

Після появи першого варіанту закону про олігархів у “Дзеркалі тижня” основна увага була прикута до наміру влади отримати контроль над засобами масової інформації. Згодом, завдяки розголосу, механізм конфіскації ЗМІ із закону прибрали.

Сьогодні багато хто звертає увагу на прагненні Зеленського перебрати на себе судові повноваження та особисто призначати олігархів через РНБО, яке він очолює.

Так, ветеран АТО і народний депутат VIII скликання Андрій Тетерук упевнений, що закон про олігархів є інструментом узурпації влади і перевищення повноважень Зеленським. Ексдепутат вважає, що цей законопроєкт направлений на розширення повноважень президента і не відповідає українським законам.

Тієї ж думки дотримується народний депутат фракції “Європейська Солідарність” Олексій Гончаренко. Він переконаний, що результати голосування свідчать про те, що олігархам цей закон нічим не загрожує, адже його підтримали депутатські групи “За майбутнє” та “Довіра”, які контролюються олігархами.

Водночас Гончаренко наголошує, що прийняття закону є прямою загрозою демократії в Україні, оскільки подібні ініціативи фактично перетворюють Зеленського на монарха з широкими повноваженнями.

“20 років тому в одній молодій сусідній країні (Росії – пред.) один президент вже так починав свій шлях. Звати його Володимир Путін. Зараз він став абсолютним злом та абсолютним імператором, який нищить і свою країну, і сусідні”, – каже політик.

Про перетворення РНБО на особисту зброю Зеленського говорить ще один депутат від “Євросолідарності” Ростислав Павленко. На його думку, замість питань безпеки і оборони РНБО буде виконувати квазісудові функції та приймати політичні рішення за вказівкою президента.

Якщо буде загроза внесення до “списку олігархів”, то, вважає Павленко, можна буде піти на Банкову й домовитись. Наприклад, змінити політику свого ЗМІ, віддати частину доходів з підприємств тощо.

Він також упевнений, що надання Зеленському права фактично одноосібно призначати олігархів є ні чим іншим, як важелем впливу на опонентів чинної влади. Під виглядом боротьби з олігархами Зеленський та його оточення будуть тиснути на опозицію і водночас показувати населенню видимість боротьби з топ-корупцією, вважає Павленко.

Навіть голова Верховної Ради Дмитро Разумков висловився щодо перевищення повноважень РНБО у законі про олігархів. Спікер пообіцяв внести поправки у документ до другого читання.

Разумков підкреслив, що призначення олігархів не є функцією Ради нацбезпеки. “Я дійсно вважаю, що це не зона відповідальності РНБО ні з точки зору логіки, ні з точки зору закону, в тому числі й Конституції”, – заявив голова ВР.

Ще одним проблемним місцем у законі називають вибіркову атаку на політичний істеблішмент замість реальної боротьби з корупцією. Так, нардеп VIII скликання Сергій Висоцький стверджує, що на Банковій роблять все для того, щоб представити олігархами тих, хто такими не є. Зокрема п’ятого президента, лідера “Європейської Солідарності” Петра Порошенка.

На думку Висоцького, Зеленський через особисту неприязнь до Порошенка створює в Україні прецедент, коли публічних політиків, які мають прозорі доходи й стабільно їх декларують, записують в “олігархи”. Це, м’яко кажучи, не відповідає стандартам Заходу, де великий бізнес надає фінансову підтримку політичним партіям США та Європи.

Натомість депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Сюмар бачить у прийнятті закону про олігархів велику корупційну схему, яка буде яскраво представлена на провладних ЗМІ.

“Засідає ціле РНБО, воно голосує за включення в реєстр, дає красиві брифінги. Далі всі йдуть на телеканали – а потім РНБО виключає з реєстру олігархів. Без жодних критеріїв, без розуміння, чому і як. Таке враження, що РНБО оголошує: “Хлопці, вільна каса!”. Тільки розраховуватися пропонують сайтами і телеканалами”, – зазначає Сюмар.

Вона також переконана, що олігархічні групи в парламенті підтримують “деолігархізацію від Зеленського”, оскільки розуміють, що це просто гра для електорату. “Завтра ті самі олігархи будуть і далі отримувати надприбутки. Адже влада просто підніме тарифи, і люди, мільйони українців, які будуть дивитися шоу по телевізору, будуть цим самим олігархам платити вищі тарифи”, – каже депутатка.

Кому вигідний законопроєкт про деолігархізацію

Популістська “деолігархізація” може бути вигідна Ігорю Коломойському, який зіграв важливу роль не лише у приведенні Зеленського до влади, але й в його становленні як шоумена. За два роки свого перебування на посаді президента Зеленський жодного разу не піддав Коломойського критиці. І це при тому, що депутатські групи цього олігарха  доволі часто виступали проти президентських законопроєктів.

Проти Коломойського відкривають справи у США та Ізраїлі, однак в Україні підконтрольна Зеленському прокуратура не відкрила жодної справи проти олігарха. Навпаки, прийшовши до влади, Зеленський почав віддячувати Коломойському за допомогу й підтримку на виборах.

Так, 12 лютого 2020 року суд поновив колишнього “смотрящего” від Коломойського Олександра Лазорка на посаді очільника “Укртранснафти”.

19 лютого 2021 р. українська частина нафтопродуктопроводу “Самара-Західний напрямок” (“труба Медведчука”) була націоналізована у позасудовий спосіб – через рішення РНБО. І вже 16 квітня 2021 р. контроль над нею фактично отримала компанія Коломойського АРМА.

Врешті решт, США прямо вказували Зеленському на необхідність запровадження санкцій проти Коломойського. Це був би серйозний крок до нормалізації відносин з президентом Байденом. Після саміту НАТО глава Білого дому сказав, що для отримання Плану дій щодо членства в Альянсі Україна повинна очиститись від корупції. Санкції проти найближчого оточення Зеленського могли б стати чудовим початком справжньої деолігархізації, але цього не було зроблено.

Раніше на запитання про те, чому Україна не вводить санкції проти Коломойського, як того вимагають США, в Офісі президента відповідали, що очікують документів з Вашингтону. Мовляв, треба отримати роз’яснення, чого саме цей олігарх потрапив під санкції Держдепу.

Нещодавно посольство США в Україні заявило, що Америка не збирається надавати Україні документи щодо санкцій проти Коломойського та його родини. Це просто не відповідає законодавству США. Адже Ігор Коломойський є громадянином України, який здійснив злочини, які мають розслідуватись на українській території. Втім, жодної справи проти олігарха досі не порушено.

З огляду на це, а також на повну підтримку закону про деолігархізацію депутатами Коломойського, можна припустити, що боротьба з олігархами як мінімум не зачепить бізнес-партнера Зеленського, а може й збільшить його вплив в Україні.

Іншим олігархам цей закон також не страшний, оскільки він нічим не обмежує їхню діяльність, дозволяючи й далі збільшувати свої статки.

“Дуже легко підігнати людину під три з чотирьох визначених критеріїв олігарха. Але за цим законом Ахметов не буде олігархом, він спокійно доведе, що не бере участь у політичному житті країни, не володіє ЗМІ.  У статті 1 цього закону є визначення бенефіціара, яким дуже хитро виводять з-під цього закону офшорну юрисдикцію. Вже буде неможливо довести, що Ахметов має відношення до якогось олігархічного телеканалу, що зареєстрований на кіпрську компанію”, – каже Чорновіл.

На його думку, заборона фінансувати політичні партії та виборчі кампанії також не є загрозою для тих, кого “запишуть в олігархи”.

Щодо заборони брати участь у приватизації великих об’єктів, то і тут в олігархів розв’язані руки, оскільки вони ніколи особисто не купують об’єкти державної власності, вважає експерт.

“У нашому законодавстві взагалі немає поняття “велика приватизація”. До того ж у нас олігархи особисто не купують державну власність, це роблять офшорні компанії. Законодавство не забороняє участі у приватизації офшорних компаній. Навпаки, минулої осені такі компанії вивели з під юрисдикції фіскальних органів”, – нагадує Чорновіл.

Необхідність подавати декларацію про розмову з офіційно названим “олігархом” також не представляє загрози для тих, проти кого номінально направлений закон про деолігархізацію.

“Всі, хто спілкується з так званим “олігархом” мають декларувати факт такої розмови – абсолютно абсурдна норма. До того ж вона ніяк не шкодить реальним олігархам, оскільки вони публічно не спілкуються з представниками влади. Замість олігархів це роблять юристи і валізки з грошима. Олігарх не їде до керівника Держземкадастру якоїсь області для того, щоб вирішити з ним якісь питання”, – говорить Чорновіл.

На думку спікера Верховної Ради Дмитро Разумкова у президентському законопроєкті про олігархів існує конфлікт інтересів, оскільки, гіпотетично, олігархи можуть бути в складі РНБО, яке й визначатиме людину олігархом.

Крім того, помічник держсекретаря США Деніел Фрід заявив, деолігархізація не повинна стати перерозподілом власності на користь нових олігархів біля влади.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.