Путін 4.0: у тіні Криму та сумнівної легітимності
Вибори президента у Російській Федерації – невідворотна подія березня 2018 року не лише для росіян, але й для всієї міжнародної спільноти, включаючи Україну. “Прямий” вирішив проаналізувати, чи варто чекати змін у політичному дискурсі Володимира Путіна після обрання на новий президентський термін.
Чого очікують від виборів?
Називаючи вибори в Росії “виборами Путіна” ми нарікаємо цю подію формальністю, при цьому, лідер-переможець вже всім відомий.
Говорячи про режим Путіна хочеться згадати радянський час, адже можна провести паралель між політикою Путіна та Брєжнєва. Чому? Період Брєжнєва називається “застой”, адже Леонід Ілліч правив близько 20 років. У цей період посилилась політика ізоляціонізму Радянського союзу, в самій країні почалось певне економічне піднесення: добробут громадян був стабільний, але без прогресу. В цей час велась боротьба з інакодумством, але якщо за Сталіна “хапали” всіх, то за Брєжнєва лише тих, хто дійсно “заважав”. Не дивлячись на це, люди вважали той режим безальтернативним.
Чи є Путін зараз для Росії ознакою стабільності? Скоріше так. Так само у режимі Путіна присутня боротьба з інакодумством, умовний добробут, який насправді є соціальним популізмом. Неефективна сировинна економіка і ізоляціонізм – це ті ознаки, які характерні для обох режимів – брєжнівського та путінського.
Попри те, що Путін висунувся у президенти РФ, очікувати на якісь зміни у політиці Росії не варто.
А може все ж таки “реінкарнація” політики Путіна після переобрання?
Новий строк Путіна може стати новим поштовхом до посиленням ізоляції, мілітаризації, а також переслідування за інакодумство. Свої методи Путін буде використовувати для відновлення біполярного світу, де є США і Росія. А отже, територію Європи і, зокрема, України, він буде використовувати у своїх геополітичних ігрищах.
Перемога на виборах у березні означатиме те, що Путін не полишить президентського крісла аж до 2024 року. Свій новий термін російський лідер використає для зміни конституції Росії, вважає оглядач The Times Роджер Бойз. Для утримання влади після 2024 року Путін перебудує державну систему управління. Таким чином, наступник Путіна на посаді президента РФ буде мати суто церемоніальні повноваження, а прем’єр-міністр стане економічним модернізатором.
Військова активність Росії в Сирії та Україні буде використовуватися Путіним для тиску на міжнародних партнерів та компенсації економічних провалів усередині країни. У Сирії йому вдалося зберегти клієнта-диктатора при владі. Москва робить ставку на те, що Асад лишиться президентом до 2021 року, коли його президентство формально закінчиться. А потім будуть проведені “чесні і вільні вибори” в російському стилі. Росія збереже свої військові бази в Сирії, а найманці компенсують виведення офіційних військ. В Україні ж все може закінчитися домовленістю ввести миротворців. Днями федеральний президент Республіки Австрія Александер ван дер Беллен запевнив Україну в посильній підтримці розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі.
Отруйна політика Росії
Російські спецслужби протягом багатьох років підозрюються в отруєнні “ворогів” влади. Скандал, який вибухнув нещодавно, пов’язаний із отруєнням колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля в Британії 4 березня. Велика Британія у зв’язку з отруєнням Скрипаля призупиняє двосторонні контакти з Росією. Прем’єр-міністр Тереза Мей заявила про вислання 23 російських дипломатів з країни після звинувачень на адресу Росії в причетності до отруєння.
13 березня на ситуацію навколо отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля відреагував й сам президент США Дональд Трамп. У відповідь на це представниця російського МЗС Марія Захарова назвала виступ Мей “цирковим шоу в британському парламенті” та “черговою інформаційно-політичною кампанією”. А президент Росії Володимир Путін раніше 12 березня заявив, що британцям треба самим розібратися з отруєнням Скрипаля.
15 березня президент США Дональд Трамп, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей виступили зі спільною заявою про відповідальність Росії за отруєння екс-розвідника Сергія Скрипаля. Така реакція свідчить про те, що витівки Путіна та його оточення матимуть наслідки.
Чи зможе Захід змінити політику старого “нового” президента Росії?
Єдиним “досягненням” кремлівського режиму напередодні виборів лишається анексія Криму. Вибори російського президента заплановані на 18 березня. Саме у цей день, чотири роки тому, Росія публічно оголосила про анексію Криму. Володимир Путін може піти на голосування на одній із виборчих дільниць захопленого міста Севастополь.
Ніхто з керівників виборчої кампанії Путіна не зміг вигадати нічого, що могло б сподвигнути людей прийти на вибори. А отже, Кремль в черговий раз розігрує пошарпану “кримську карту”. Але ж Путін нарікає на себе більш жорстку міжнародну реакцію через проведення виборів в окупованому Криму. Єдине, що може врятувати Росію від посилення санкцій – кардинальна зміна зовнішньої політики та виведення військ з Криму та Сходу України, про що в ефірі “Прямого” розповів політолог Віктор Таран. У США налаштовані до виборів у Криму доволі радикально. Так, представник державного департаменту Сполучених Штатів Юджін Фішель закликав не визнавати незаконні російські вибори, які планують провести в окупованому Криму.
Так чи інакше, будь-яка “перемога” Путіна завдяки Криму обернеться для нього новою поразкою та поставить під сумніви його легітимність. Це призведе, у свою чергу, до консервації режиму, економічної стагнації та пошуку зовнішніх ворогів. Тому не важливо, скільки відсотків набере Путін на виборах, а важливо – які сценарії контролю влади після 2024 року він буде готувати протягом свого четвертого терміну президентства.