Техно

Від ядерних боєголовок до касетних бомб: названі найнебезпечніші види сучасного озброєння

Від ядерних боєголовок до касетних бомб: названі найнебезпечніші види сучасного озброєння

Ілюстративне фото з відкритих джерел

Названі 7 видів озброєння, які становлять особливу загрозу через масштаб руйнувань і наслідки їх застосування. До переліку увійшли ядерна зброя, міжконтинентальні балістичні ракети, біологічні та хімічні засоби ураження, термобаричні боєприпаси, авіабомба MOAB і касетні боєприпаси.

Про це повідомляє Interesting Engineering.

Зазначається, що небезпека сучасного озброєння полягає не лише в безпосередніх руйнуваннях, а й у довготривалих наслідках для цивільного населення, довкілля та систем охорони здоров’я. Єдиного загальноприйнятого рейтингу найнебезпечнішої зброї немає, однак окремі її види вирізняються значним руйнівним потенціалом.

Ядерна зброя належить до найруйнівніших видів озброєння. Її застосування спричиняє потужну ударну хвилю, інтенсивне теплове випромінювання та радіаційне ураження. Наслідки можуть охоплювати масштабні руйнування, забруднення довкілля та довготривалі проблеми зі здоров’ям людей.

Найпотужнішим ядерним пристроєм, який коли-небудь випробовували, була радянська “Цар-бомба”. Її підірвали 30 жовтня 1961 року над архіпелагом Нова Земля. Потужність вибуху оцінюють у 50 мегатонн у тротиловому еквіваленті — приблизно у 3300 разів більше за потужність бомби, скинутої на Хіросіму.

За оцінкою Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, на початку 2025 року 9 ядерних держав мали приблизно 12 241 боєголовку.

Міжконтинентальні балістичні ракети призначені для доставки боєголовок на великі відстані, зокрема між континентами. Вони є важливою складовою стратегічних ядерних сил.

Деякі ракети можуть нести кілька боєголовок, призначених для різних цілей. Їхня дальність і швидкість польоту, а також обмежений час для ухвалення рішень створюють ризик швидкої ескалації конфліктів, особливо за умов помилкової оцінки загрози.

Біологічна зброя використовує мікроорганізми або токсини для спричинення захворювань і смерті. До небезпечних біологічних агентів належать збудники сибірки та чуми, а також ботулінічний токсин.

Її особливість полягає в тому, що наслідки можуть проявлятися не одразу. Поширення інфекцій за певних умов здатне вийти за межі початкового осередку та створити значне навантаження на систему охорони здоров’я.

Конвенція про біологічну зброю, яка набула чинності у 1975 році, забороняє її розробку, виробництво, накопичення та застосування.

Особливо небезпечними хімічними засобами є нервово-паралітичні агенти, зокрема зарин і VX. Вони порушують роботу нервової системи та можуть спричиняти тяжкі ураження життєво важливих функцій організму.

Хімічну зброю застосовували під час ірано-іракської війни та громадянської війни в Сирії. Її наслідки можуть включати тривалі проблеми зі здоров’ям і забруднення територій.

Конвенція про хімічну зброю забороняє її розробку, виробництво, накопичення та застосування.

Термобаричні боєприпаси створюють інтенсивну теплову дію та потужну ударну хвилю. Вони особливо небезпечні в закритих просторах — тунелях, укриттях, бункерах і будівлях, де вибухова хвиля може відбиватися від поверхонь.

Їх застосування може призводити до опіків, внутрішніх травм і пошкодження органів дихання. Однією з відомих систем, пов’язаних із використанням таких боєприпасів, є російська важка вогнеметна система ТОС-1А, яка запускає реактивні снаряди зі спеціальними бойовими частинами.

Американська авіабомба GBU-43/B MOAB, відома як “мати всіх бомб”, належить до найбільших звичайних авіабомб, розроблених у США. Її маса становить приблизно 9525 кг, а призначення — ураження великих об’єктів і споруд потужною ударною хвилею.

Уперше її застосували в бойових умовах 13 квітня 2017 року в Афганістані проти печерного комплексу, який використовувало угруповання “Ісламська держава”.

Попри значну руйнівну силу, MOAB не є ядерною зброєю, а її потужність значно поступається навіть ядерним боєприпасам відносно невеликої потужності.

Касетні боєприпаси розсіюють численні менші вибухові елементи — суббоєприпаси — на великій площі. Їх можуть доставляти літаки, ракети або артилерійські системи.

Частина суббоєприпасів не вибухає під час падіння, через що поля, дороги та житлові райони залишаються небезпечними навіть після завершення бойових дій. Особливо вразливими є діти та цивільні, які повертаються до пошкоджених населених пунктів.

За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, у 2025 році від касетних боєприпасів загинули або постраждали щонайменше 1063 людини, з яких 87% становили цивільні. Конвенція про касетні боєприпаси 2008 року забороняє їх застосування, виробництво, накопичення та передачу для держав-учасниць.

Наслідки застосування сучасної зброї

Наслідки застосування небезпечного озброєння не обмежуються безпосередніми руйнуваннями. Ядерна зброя загрожує великим територіям, біологічні та хімічні агенти можуть спричиняти тривалі проблеми зі здоров’ям, а нерозірвані боєприпаси становлять небезпеку для цивільних роками після завершення бойових дій.

До довготривалих наслідків воєн також належать руйнування інфраструктури, переміщення населення та забруднення довкілля. Тому запобігання застосуванню особливо небезпечних видів зброї, обмеження її поширення та захист цивільного населення залишаються важливими міжнародними завданнями.

За потреби наступним кроком можна адаптувати текст до формату PRM: скоротити вступ і зробити описи 7 видів зброї максимально рівними за обсягом.

Нагадаємо, що світ зіткнувся з рівнем ядерної небезпеки, якого не бачили з часів Холодної війни. Війна повернулася до Європи та Близького Сходу, а багатосторонні механізми, що лежать в основі миру та безпеки, зазнають величезного навантаження. У сучасній ядерній сфері спостерігається крихке протистояння з більшою кількістю учасників, більшими ризиками та меншою ясністю.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, X, Telegram та Instagram.