Від Мадуро до Гуайдо: що відомо про останні події у Венесуелі

За останніми даними, у Венесуелі було вбито щонайменше 40 осіб, а ще 850 затримано 26 людей розстріляли урядові сили, 5 убито під час облав, 11 загинуло під час грабежів. Із затриманих 850 осіб: 77 дітей, деякі молодші 12 років, додали в ООН.  Опозиціонери з венесуельської армії вже звернулися до адміністрації президента США Дональда Трампа з прохання надати озброєння для звільнення Венесуели від режиму президента Ніколаса Мадуро. І вже ширяться чутки про те, що нібито Трамп не виключає можливості військової інтервенції у Венесуелу.

“Вічна” влада Мадуро дала тріщину

Ніколас Мадуро очолював Венесуелу з весни 2013 року. У травні 2018 його переобрали на посаду президента. За результами голосування ЦВК Венесуели Ніколас Мадуро близько 70%. З 10 січня розпочалась друга каденція Мадуро, яка триватиме до 2025 року. Країна вже декілька років зазнає сильної економічної кризи. Національна валюта продовжує стрімко падати, ціни зростають шаленими темпами, а виробництво нафти знизилося у півтора рази. У країні спостерігається дефіцит продовольства. У всіх бідах Ніколас Мадуро звинувачує опозицію та США, яка ввела санкції проти Венесуели.

Значне погіршення рівня життя та узурпація влади стали рушійними силами для протесту. Як і опозиція, народ Венесуели не хоче бачити Мадуро на посаді очільника держави. Тому 23 січня у Венесуелі розпочались сутички протестувальників з військовими. У декількох районах Каркасу було зведено барикади. Близько 30 людей було затримано. “Збройні сили Венесуели підтримують Ніколаса Мадуро”, – заявив міністр оборони Падріно Лопес. Міністр запевнив, що армія буде захищати конституцію країни і забезпечувати її суверенітет.

Уже 23 січня опозиційний політик Хосе Мануель Олівейрос на сторінці у Twitter повідомив про першого загиблого протистувальника. Лідер опозиції Енрі Фалькон відмовився визнавати легітимність виборів. За його даними, було подано близько 142 тисячі заяв про порушення під час виборів на посаду очільника держави. Не визнали переобрання Мадуро США, Канада, Європейський союз і більшість країн Латинської Америки: Бразилія, Колумбія, Перу, Еквадор, Парагвай, Чилі, Аргентина, Коста-Рика, Гватемала. Згодом в країні розпочалися масові заворушення.

Підтримку Ніколасу Мадуро висловили (як солід було очікувати) Росія, Туреччина , Білорусь, Мексика та Болівія. 24 січня цифра загиблих під час протестів сягнула 16 чоловік.

Підтримка Заходу та новий президент

Опозиціонер Хуан Гуайдо заявив, що готовий тимчасово виконувати обов’язки президента виголосив присягу 23 січня на площі Хуана Пабло ІІ у Чакао. “Люди виходитимуть на вулиці, поки нам не вдасться зупинити узурпацію, змусити уряд піти і провести вільні вибори”, – заявив Гуайдо під час мітингу в Чакао. У день його присяги в країні відбулося близько 53 демострацій на підтримку опозиційного лідера. Він також закликав венесуельців, які перебувають за кордоном, готуватися до швидкого повернення.

Президент США Дональд Трамп визнав легітимним лідера опозиційної Національної асамблеї Венесуели, — про це повідомляє AFP на сторінці у Twitter. “Громадяни Венесуели дуже довго страждали від нелегітимного режиму Мадуро. Сьогодні я офіційно визнав Хуана Гуайдо як виконуючого обов’язки президента Венесуели” – написав президент США у Twitter. Через підтримку опозиційних сил, Ніколас Мадуро оголосив рішення розірвати дипломатичні відносини з США. Але США відмовили Мадуро у цьому праві, адже не визнають режим Мадуро, тому не вважають, що він має законне право розривати дипвідносини, заявив держсекретар США. Водночас Майк Помпео попередив, що Вашингтон готовий притягнути до відповідвльності всіх, хто буде загрожувати безпеці дипломатичної місії й її співпробітників. І зазначив, що США підтримують дипломатичні відносини з Венесуелою через уряд тимчасового президента Гуайдо.

Окрім США, підримку опозиційним силам висловили представники Франції , Данії та Швеції на офіційних сторінках у Twitter. “Після незаконного обрання Ніколаса Мадуро у травні 2018 року Європа підтримує відновлення демократії. Я вітаю хоробрість сотен тисяч венесуельців, як виходять на вулиці, щоб боротися за свободу” – заявив президент Франції Еммануель Макрон.

Міністр закордоних справ Швеції Марго Уоллстрем написала у Twitter, що “право народу мирно демонструвати і вільно обирати своїх лідерів повинно поважатись”. У додаток, наголосила, що будь-яке насильство і надмірне застосування сили є неприпустими, а демократія повинна бути відновлена.

Також заяву зробив міністр закордоних справ Данії Андреас Самуельсен: “Данія завджи буде підтримувати законні виборні демократичні інституції — врешті-решт парламентську Асамблею, включаючи Хуана Гуайдо”.

Глава МЗС України Павло Клімкін також висловив свою думку стосовно ситуації у Венесуелі у Twitter: “Різке реагування на вимоги мирних демонстрантів є найбільш коротким способом, щоб влада втратила свою легітимність. Ми підтримуємо Національну Асамблею, сподіваємося на мудрість її президента Хуана Гуайдо і на вихід з політичної кризи”.

“Сполучені штати Америки офіційним порядком денним запросили проведення відкритого засідання Ради Безпеки ООН 26 січня о 9:00, щоб обговорити кризу у Венесуелі” – заявило постійне представництво США в ООН.

Безчинства старого режиму, допомога з боку російських найманців та визнання Гуайдо

Станом на 25 січня було затримано близько 364 осіб на протестах у Венесуелі. Окрім того, стало відомо про те, що у Венесуелу на тлі антиурядових протестів прибули найманці ПВК “Вагнера” для посилення безпеки президента Ніколаса Мадуро. Одне з джерел наближене до ПВК “Вагнер” розповіло, що російські найманці вперше приїхали в країну перед президентськими виборами у травні 2018, а нова група прибула нещодавно. Міністерство оборони Росії та міністерство інформації Венесуели не надали жодних коментарів. Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив: “Ми не маємо такої інформації”. Більш того, МЗС Росії звинуватило Вашингтон у спробі “провернути у Венесуелі апробовані сценарії зміни невигідних урядів” . Також закликали опозицію “не ставати пішаками у чужій грі” і розпочати діалог з Мадуро.

26 січня Франція, Іспанія та Німеччина висунули ультиматум Мадуро: або він оголошує проведення нових виборів в країні протягом 8 днів, або вони визнають Хуана Гуайдо чинним президентом Венесуели. “Народ Венесуели повинен мати можливість вільно вирішувати своє майбутнє. Без виборів, оголошених впродовж 8 днів, ми будемо готові визнати Хуана Гуайдо президентом, щоб запустити політичний процес” – написав у Twitter Еммануель Макрон. Позицію президента Франції підтримали Педро Санчес, голова уряду Іспанії та прес-секретар уряду ФРН Мартіна Фіц. Британія теж приєдналася до ультиматуму, про це заявив глава МЗС Британії Джеремі Гант. 28 січня Австралія визнала Хуана Гуайдо тимчасовим президентом Венесуели. Про це йдеться у заяві глави МЗС Австралії Меріс Пейн: “Австралія закликає до переходу до демократії у Венесуелі як можна швидше”. Також вона додала, що Австралія закликає всі сторони конструктивно та мирно врегулювати ситуацію. У цей час кількість затримах прихільників опозиції сягнула 791.

29 січня Міністерство фінансів США оголосило про запровадження санкцій проти державної нафтогазової компанії Венесуели PDVSA і заморожування її активів на суму 7 млрд доларів, повідомляє Financial Times. Стівен Мнучина, глава мінфіну США, зазначив, що санкції в разі передачі влади уряду тимчасового президента або проведення демократичних виборів. Заморожування активів означає, що оплата за імпорт нафти піде на заблоковані банківські рахунки. Ніколас Мадуро гостро розкритикувв це рішення : “Це незаконні, аморальні, злочинні дії” – сказав він під час зустрічі з дипломатами.

Чи бути зброї проти диктатури Мадуро?

Тимчасовий президент Хуан Гуайдо та Дональд Трамп вже обговорили ситуацію в країні. Гуайдо розповів, що вони говорили про шляхи виходу Венесуели з гуманітарної кризи і заявив, що він “зосереджений на людях, які знаходяться у надзвичайній гуманітраній ситуації”.

“Президент Трамп не виключає можливості військової інтервенції у Венесуелу”, – повідомляє Axios, дізнавшись інформацію від сенатора-республіканця Ліндсі Грема. “Трамп сказав, що здивований цим, оскільки вважає мене прихильником ідеї вторгнення. Я відповів, що не бажаю вторгнення, а просто хочу використовувати нашу військову міць у той час, як національна безпека США знаходиться під загрозою”, – зазначив Грем.

У програмі “Підсумки” на “Прямому” політолог, директор агентства розвитку Приазов’я Констянтин Батозький та блогер Олексій Петров зазначили, що для Росії Венесуела є важливою, адже “хто контролює цю країну, той може надавати вплив на нафтовий ринок”. “І той величезний літак, який був відправлений з Москви, відправлений з Москви, покликаний все-таки забрати залишки кокаїну — як традиційно Росія вивозить з країн Латинської Америки на своїх літаках дуже багато кокаїну” – зазначив Батозький. “Боїнг-777″ може взяти з собою 500 чоловік на борт. 500 пасажирів. Наскільки ми пам’ятаємо, кілька днів тому пройшла інформація про те, що до Венесуели вилетіла так звана “група Вагнера” ​​в кількості 400 осіб. Це приблизно батальйон. Ось цей літак, можливо, забере 400 чоловік і трошки кокаїну або 401 людини і трошки кокаїну”, – зазначає Петров.

Треба зазначити, що за останніми даними, у Венесуелі було вбито щонайменше 40 осіб, а ще 850 затримано, повідомляє прес-секретар ООН з прав людини Руперт Колвілл. За його словами 26 людей розстріляли урядові сили, 5 убито під час облав, 11 загинуло під час грабежів. Із затриманих 850 осіб: 77 дітей, деякі молодші 12 років, додали в ООН.

29 січня генеральний прокурор Венесуели вимагав заборонити опозиціонеру Хуану Гуайдо залишати країну. Також він вимагає заблокувати рахунки Гуайдо. Запит генпрокурор подав до Верховного Суду. І вже 30-го січня Верховний Суд Венесуели оголосив про заборону виїзду з країни Хуану Гуайдо, заблокував його рахунки і заборонив здійснювати будь-які транзакції з майном лідера-опозиціонера.

Водночас Національна асамблея Венесуели, більшість опозиційних депутатів висунули обвинувачення керівництву країни через спробу вивезти в Росію запаси золота, які зберігаються в національному банку Венесуели. “Ми отримали інформацію від співробітників Банку Венесуели: з Москви прибув літак, на якому збираються вивезти не менше 20 тонн золота. Ми вимагаємо від банку пояснень з приводу того, що відбувається. Це золото не Каліксто Ортеги (глава фінансової організації), а венесуельського народу”, – йдеться в повідомленні прес-служби венесуельського парламенту у Twitter, яка отримала інформацію від співробітників банку.

30 січня група військових армії Венесуели звернулася через телеканал CNN до влади США з проханням надання зброю для боротьби проти диктатури Мадуро. “Як венесуельські солдати, ми звертаємося до США з проханням підтримати нас в матеріально-технічному плані, надати нам засоби комунікації й зброю, щоб ми могли добитися свободи у Венесуелі” – цитує одного з солдатів CNN. Однак ці солдати, зазначає телеканал, “проживають за кордоном”. Раніше Хуан Гуайдо обіцяв амністію всім військовим, які перейдуть на його сторону. CNN наголошує, що прохання було заявлено після того, як радник президента США по національній безпеці Джон Болтон заявив, що всім, хто намагатиметься нашкодити лідеру опозиції Венесуели Хуану Гуайдо, загрозують “серйозні наслідки”.

“Група Ліми”, до якої входять 12 країн: Аргентина, Бразилія, Чилі, Колумбія, Коста-Ріка, Гватемала, Гондурас, Мексика, Панама, Парагвай, Перу та Канада, виступає проти будь-якого військового вторгнення до Венесуели з метою відстворонення Ніколаса Мадуро від влади, повідомив глава МЗС Перу Пестор Пополісіо. “Від “Групи Ліми” ми заявили, що не підтримуємо жодну військову інтервенцію у Венесуелі” – сказав журналістам міністр, зазначивши, що у цій міжнародній організації “немає ніякої інформації” про можливе іноземне збройне втручання. Також Пестор Пополісіо сказав, що у ситуації з 5 тис. американських солдатів, участь яких нібито планується для можливої інтервенції, Колумбія відкидає ймовірність будь-яких зв’язків. Це питання виникло після публікації в соцмережах фотографій радника президента США з нацбезпки Джона Болтона. Він прийшов на брифінг у Білий дім з блоком паперів жовтого кольору. На верхній сторінці майже немає записів, проте чітко можна прочитати “5 тис. військових – в Колумбію”.

Як повідомляє телеканал NBC, посилаючись на трьох високопоставлених співробітників Пентагону, США не направляє військових до Колумбії або до Венесуели, а також не постачають військову техніку або спорядження.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.

Підготувала Анастасія Тарасенко