Від паперових документів до пластикових: все, що потрібно знати про мікрочіп і систему захисту українського паспорта

Президент ТОВ “Поллі-Сервіс” Ігор Попович в ток-шоу “Ехо України” на “Прямому” розповів про розробку першого українського паспорта для виїзду за кордон, про те, що таке полікарбонатні або полімерні документи, а також, що таке мікрочіп і яка в ньому інформація.

Ви всі пам’ятаєте ось ці всі нескінченні розмови – в основному це люди під релігійним впливом – вони кажуть, що якщо у тебе буде якийсь чіп, паспорт … Пам’ятаєте історію з чіпованими паспортами? Говорили, що це щось таке … Технологія йде вперед, а дурість як жила в головах, так вона і живе.

– Швидше за все, це так і є. Справа в тому, що ті люди, які це говорять, вони не розуміють. З давніх-давен, коли людина народжувалася, християнин, було записано, що “1” – народився син такого-то такого. Це і є ваш номер. Це вже ваш номер. Тільки тоді він був в церковній книзі, а тепер він повинен бути в чіпі. Ваш ідентифікаційний номер – це теж номер. Знаєте, просто смішно про це говорити. Це люди, які не розуміють.

Розкажіть, будь ласка, чим ви займаєтеся.

– Компанія “Поллі-Сервіс” створена в 2004 році. Ми сертифіковані міжнародними платіжними системами Visa, MasterCard, UnionPay. І ми випускаємо платіжні карти, а також ми випускаємо бланки документів. Ми розробляли перший український паспорт для виїзду за кордон. Це був паспорт ще тільки з полікарбонатною сторінкою даних. Але це був високозахищений документ. Це 25 ступенів захисту в цьому документі. Це полікарбонатна сторінка, яку практично неможливо підробити. І ми сперечалися з багатьма учасниками цього заходу. Коли я називав один із захистів, про який я, може бути, якщо ви запитаєте, розповім.

Вже питаю.

– Він підняв руки вгору і сказав: “Так, цього ми не підробимо”. Еволюція документів йшла від паперових документів до пластикових. Чому це робилося? Тому що, що ми можемо зробити з папером? Як ми його можемо ще захистити? Папір сам має якісь захисту, волокна, якісь рельєфи у вигляді зображень на просвіт, водяних знаків так званих. Можна на нього  нанести захищену поліграфію – на обличчя і на зворотній бік. Можна проіпресовану голограму. І більше нічого.

А що таке полікарбонатні або просто полімерні документи? Це багатошарові сендвічі. Тобто, чим більше шарів, тим більш захищений   документ. А там багато шарів. І завдяки такій багатошаровості, ми можемо розкидати змінні якісь значення – припустимо, малюнки – на різні верстви. І в результаті, коли ми їх збираємо, то виходить єдиний красивий малюнок – той, який ми бачимо. І точно так само ми можемо туди інтегрувати чіпи, завдяки тому, що це полімер. Безконтактний чіп з антеною, який передає на відстані 10 сантиметрів інформацію.

Так ось, ось ця полікарбонатна сторінка пропалюється. Це коли ваша фотографія, власника, ще перфорується додатково і пропалює все ось ці шари. Тобто, якщо гіпотетично уявити, що можна якийсь шар зняти, новий на нього наклеїти і зробити ваші дані і фото, – цього вже не зробиш. Тому що пропалені всі сторінки, тобто всі верстви. І якщо ви якийсь шар – а його не можна розібрати  – разберете  гіпотетично, то ви вже не зберете.

Ось цей мікрочіп, яка в ньому інформація? Чому саме чіп потрібен?

– Чому чіп? Його не треба боятися. Боятися, швидше за все, не чіпа, а боятися, що хтось буде ідентифікований. Вони бояться того, щоб їх ніхто не впізнав. Насправді хто боїться? Бояться нечесні люди.

Є ось ця полікарбонатна основа. А коли він проводить – наприклад, паспортний контроль – він чіп зчитує?

– Ні. Коли він проводить, цей прилад … Я візьму і на відстані у вас прочитаю, всю інформацію у вас зчитаю  і потім скажу, що, ось, ми ж знайомі. І почну якимось чином шахрайство проти вас. Так ось, вона робить ось так, машина … зчитуєт  зону, яка або дає, або не дає достукатися до чіпа цьому приладу. Розумієте? І потім вона кладе ваш документ кудись. І ось це “кудись” зчитує інформацію з чіпа. І вона звіряє дані, які у вас на полікарбонатній  сторінці, з даними, які в чіпі. Тому що до чіпа достукатися простій людині неможливо. Шахраєві теж достукатися неможливо, якщо це якісний і правильний чіп. Якщо цей чіп не дуже якісний, то, напевно, можна. На всіх конференціях щодо підробки документів говориться про одне й те ж. Легше купити чиновника, ніж виготовити підробку. Зараз вже технології настільки пішли вперед, що підробити цей документ просто нереально.

Ну як? Вставили в цей паспорт якісь IT-шники круті, поставили, цей чіп розкрився. Я, правда, не знаю, розкриється він чи ні. Чи не розкриється?

– Це ми зараз будемо про посібник  для фальшивомонетників …

Є люди, які кажуть: навіщо воно мені треба? Вони і за кордон хочуть поїхати, і кажуть: ось це навіщо, щоб за мною стежили? Вони вважають, що ось провели – і тепер все про тебе знають.

– Інформація зберігається в чіпі. Якщо правильно зберігати інформацію, то особисті дані повинні бути в базі даних. І в разі  необхідності певні органи мають право – ті, які мають право – можуть звірити ці дані з базою даних. Але в даному випадку при перетині кордону звіряється лише справжність самого паспорта і чіпа.

У деяких західних країнах зараз йде розмова про те, щоб імплантувати невеликий чіп в певне місце, встановлене міжнародними правилами. Якщо тобі стане погано або щось таке – миттєво чіп перевіряється, швидка допомога знімає його дані … Можливо, це цукровий криз і так далі. Як ви до цього ставитеся?

– Особисто я нормально ставлюся. Для тих людей, які до цього погано ставляться або як-то по-своєму, я б запропонував якісь браслети.

А у нас таке є в Україні?

– Ні.

Але це з’являється в інших країнах?

– Ви знаєте, повинно з’являтися. Так само, як і 20 років тому не було мобільних телефонів. Ми ж вперед йдемо. Тому це нормально. Те, що ви сказали – це все добре. Якщо це не зачіпає людини як людини, то це нормально. Якщо це допомагає людині, то чому б і ні?

З’явилися ось ці ID-картки. Ви їх випускаєте, я так розумію?

– Зараз випускає поліграфкомбінат “Україна”.

Але ви до цього маєте відношення?

– Маємо.

І це вже правовстановлюючий документ. Наскільки вони захищені? Там у них є дані?

– У цьому документі є чіп. Цей чіп записаний. У всякому разі, повинен бути записаний. У ньому повинна бути ваша інформація. Але, на жаль, зараз цей чіп в цьому документі не працює. Точніше як? Він  працює, робочий, все добре. Але немає інфраструктури, яка б з ним працювала, з цим чіпом.

Тобто нашої локальної інфраструктури? А в яких випадках?

– Наприклад, ви прийшли в той же ЖЕК або, не знаю, кудись прийшли, в той орган, якому ви повинні довести, що це ви, який вас може перевірити. Він зараз не працює. Тому, на жаль, наші діти, отримуючи ось такий документ, і до нього – А4, незахищений, ніяк, просто папірець з печаткою, на якому написані всі ваші дані. Коли ви паспорт свій даєте з даними, ви підписуєте про те, що ви дозволяєте цьому органу займатися з вашими даними. А ось це, виходить, навіщо? Тобто ми йдемо вперед, а тут ми трошки на місці пробуксовуємо  з цим документом, в даному випадку. Але я сподіваюся, що інфраструктура скоро буде і все запрацює.

Про плани розкажіть. Як це буде далі рухатися? Що ви будете далі робити? Я ось тут читаю, що ваша компанія виготовляла документи для співробітників Інтерполу. Тобто ви такі круті?

– Було таке. Раз нам Інтерпол довіряв – значить, круті.

І ось ця технологія унікальна, про яку ви говорите, – це багатошарове пропалювання?

– У нас технології всі свої. Тобто ми не користуємося ніякими чужими технологіями. Ми жодним чином не залежимо ні від однієї компанії, яка нам поставляла обладнання або буде поставляти.

Ну як? Я в багатьох паспортах бачив ось цю пластикову таку штуку. Це ж загальносвітова технологія?

– Ні, це не загальна технологія. Якщо ви придивитеся, то вони всі різні. Наша полікарбонатна сторінка має товщину 0,4 міліметра. Якщо ви подивіться інші країни, буде міліметр. І це вже не та сторінка. Це по-перше. І є ще така технологія, коли в цей біометричний паспорт чіп вміщують  саме  в  полікарбонатну сторінку. Вона вже за визначенням не може бути тоненькою. Наша наполеглива рекомендація – інтегрувати це в обкладинку. Тобто чіп повинен бути в обкладинці. Він тоді менше травмується.

І в наших паспортах він де?

– Він зараз в обкладинці.

А для яких країн ви працюєте?

– Ми працюємо з Кенією, ми працюємо з багатьма країнами пострадянського простору.

Звідки Кенія про вас дізналася? Є якісь виставки? Як?

– Звичайно. Ми беремо участь у всіх виставках, які є, профільних виставках. І однією з компаній нашої групи розроблений демографічний реєстр населення Кенії.

Тобто ви просто статистикою займалися, так?

– Це не просто розроблений реєстр, а це постійно обслуговується. Він постійно поповнюється, постійно зменшується. Там все живе.

Тобто це пов’язано з паспортами?

– Звичайно.

У нас тут були представники, які говорили про те, що планується нарешті зробити перепис населення України. І вони розповідали, як це робиться. З точки зору сучасних технологій, не можна зробити це через чіпи?

– Абсолютно вірно. Ось саме через чіпи, через електронно-цифровий підпис це все і робиться в нормальних країнах. Тобто у вас є ID-картка. ID-картка зумовлює всі будь-які інші документи.

Але у мене ж, наприклад, немає ID-картки, а у маси людей ще радянські паспорти.

– Тому зараз перепис буде теж неточний. А коли всі громадяни України матимуть ID-картку та електронно-цифровий підпис, ось тоді, не виходячи зі своєї квартири, ви можете брати участь в житті країни: як то у виборах, в перепису населення, в чому завгодно.

Зеленський, для нього пунктик – це “електронна держава”. І нам весь час ставлять в приклад Естонію, в якій великі досягнення в цьому сенсі. Як ви ставитеся до такої  “електронного держави”? Наскільки це може бути вразлива система?

– Якщо все буде зроблено правильно, то уразливості не може бути. Це перше. Якщо чіп буде вибраний  правильний , уразливості його теж не буде. Вони перевіряються всі, ці чіпи, яких, по-перше, не так багато виробників. Це п’ять плюс всього лише по всьому світу. Я не маю на увазі китайських виробників. Я маю на увазі нормальних виробників. Тож  підробити ваш  електронно-цифровий підпис буде просто нереально. Голосує не людина, а його підпис. Розумієте? Як буде зроблена система, куди ви посилаєте підтвердження? Напевно, не гірше. Тому що є вимоги до таких систем. І якщо ми виконуємо ці вимоги, ми не можемо фальсифікувати. Це однозначно моє рішення. Я особисто не боюся. Як ви не боїтеся чіп інтегрувати в себе, так я не боюся цього нововведення.

А ви естонський досвід знаєте хоча б трохи?

– Знаю.

Дійсно, у них таке голосування через інтернет?

– На жаль, є проблема в чіпі в Естонії, в Україні. Чіп, який зараз на озброєнні у нас, він схильний до … За певних умов можна в ньому підробити електронно-цифровий підпис. Але це визначив саме інститут, який моментально все це припинив. І в Естонії, і ще в Словаччині були перевипущені  десятки тисяч документів в зв’язку з ось цим.

А  щож тоді  ми робимо для України, т  що ви робите?

– Поки зараз йде ось такий же чіп. Він теж захищений. Але просто хакери теж розвиваються. Тому ось ця проблема є.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.