Вікторія Сюмар про два тижні війни: це агонія путінських військ

Сьогодні мав бути день тиші. І день гуманітарних коридорів. Замість цього сталося неосяжне за рівнем жорстокості бомбардування пологового будинку і дитячої лікарні в Маріуполі…

Це агонія. Агонія на тлі безсумнівної поразки путінських військ. Отже, що ми маємо за два тижні війни?

Росія задіяла на територіі України 100% зконцентрованих військ. Всі вже в Україні. За цей час росіянам не вдалося жодної з ключових речей:

• не взято жодного великого міста;
• ворог не має переваги в повітрі, натомість наше ППО доволі ефективне;
• ворог не має жодної стратегічної переваги в наземній операції.
• ворог не має ресурсів – пального, харчів і боєприпасів.

Як показують наші військові трофеї, боєприпасів там вистачало максимум на 8 днів. Зараз логістика і доставка не налагоджені. Все це за багато кілометрів, просуватися їм складно. Звідси – зменшення вогневої інтенсивності.

Їхні сили роззосереджені на багато сотень кілометрів, що не дає можливості здійснити жодного штурму. За 14 днів вони зайняли лише два підходи до Києва – з боку Чорнобиля до Макарова і Ірпеня; з боку Чернігова – у броварському напрямку.

Але це надзвичайно мало для оточення Києва. І ресурсів для просування у бік Одеської траси в них мало.

Натомість за ці два тижні територіальна оборона великих міст укомплектована на 150%. Вже майже скрізь є оборонні рубежі і фортифікаційні споруди на підступах.

Частини ЗСУ, які є найбільш боєздатними, зберігають маневреність та високу вогневу ефективність. Тероборона добре працює на зачистку.

Україна зберігає сили і ресурси для контратак і досить ефективно блокує пересування росіян. Наявність досвіду бойових дій в українських військових забезпечує перевагу навіть при меншій чисельності.

Країна поступово налагоджує тил і має добру логістику зброї і допомоги від НАТО та інших країн.

Моральний дух росіян вкрай низький. Це війна без жодного змісту і жодної ідеї. Вони бачать єдність української нації і версія про «войовничих націоналістів» тріщить по швах.

Ця війна все більше перетворюється в демілітаризацію Росії, принаймні їхні військові втрати значно вищі українських.

Все це разом переконує світ в українській перемозі. І повірте: світ шокований. На його очах Давид силою власного духу долає імперського Голіафа… Так твориться історія!