Військова еліта України: п’ять історій військових, які стали гордістю ЗСУ

Збройним Силам України – 30 років. Останні вісім років – Збройні Сили беруть участь в обороні України у війні з Росією. За цей час сформувалась власна українська військова еліта, яка не має радянського бекграунда. 

“Прямий” розповідає про п’ятьох українських військовиків, які вже стали елітою ЗСУ.

Сергій Собко 

Станом на 2020 – командир 128 окремої гірсько-піхотної бригади, полковник. Герой України, 37 років.

Сергій Собко родом з селища Літин на Вінниччині. Випускник Військової академії в Одесі. До початку російсько-української війни встиг взяти участь в миротворчій місії в Косово, а також пройти низку спеціальних курсів в країнах НАТО. Готувався до вступу у Командно-штабний коледж США, однак через початок бойових дій – поїхав на фронт.

У 2014 командував батальйоном в складі 30 окремої механізованої бригади, який забезпечував підтримку легендарному Рейду 95-тої бригади. Брав участь в боях за Савур-Могилу. Після рейду – виконував завдання на території Луганської області. У 2015 році виводив українських бійців з оточення під Дебальцевим.

У 2018 призначений командиром 128-ї гірсько-піхотної бригади. Згодом слухач Національного університету оборони України імені Черняховського.

Євген Мойсюк

Станом на 2021 рік – заступник Головнокомандувача Збройних Сил України, генерал-лейтенант. Лицар орденів Богдана Хмельницького, 42 роки.

Родом з Чернівців. Випускник Військової академії в Одесі. До початку російсько-української війни служив в 25-ї окремій повітрянодесантній бригаді. Брав участь в миротворчих місіях в Іраку та Косово.

На фронті з 2014 року. Керував обороною Донецького аеропорту, а після знищення будівлі летовища – виведенням військових підрозділів. З 2018 року – на керівних посадах в Десантно-штурмових військах. З 2021 – заступник начальника Генерального штабу ЗСУ.

Олександр Косинський

Станом на 2021 рік – головний сержант Збройних Сил України — начальник Управління по роботі з сержантським складом Збройних Сил України, головний майстер-сержант. Нагородженний медаллю “За військову службу Україні”, 43 роки.

Олександр Косинський родом з Львівщини, однак виріс та сформувався на Херсонщині. Звідси пішов служити на строкову службу в рятувальний підрозділ МНС. Брав участь в рятувальних місіях під час повеней на Закарпатті у 1999 році. Після строкової служив залишився на контрактній. Служив в спецназі. Брав участь в миротворчих місія в Сьєрра-Леоне та Іраку. Отримав кваліфікацію водолаза-підривника та інструктора з парашутної підготовки. Пройшов низку курсів удосконалення навичок в країнах НАТО.

Виконував спеціальні та розвідувальні операції під час бойових дій російсько-української війни у 2014, 2015 та 2017 роках. У 2021 році став першим в історії України головним сержантом ЗСУ.

Дмитро Делятицький

Станом на 2018 рік – заступник командувача морської піхоти України, полковник. Лицар ордену Богдана Хмельницького та кавалер ордену Данила Галицького, 45 років.

Дмитро Делятицький народився в Хабаровську. Випускник Військової академії в Одесі. До 2014 року служив у військах берегової охорони та в морській піхоті в Криму. Під час подій окупації півострова російським агресором, Делятиський 25 днів утримував оборону частини морпіхів, а потім, втративши все майно, виводив підрозділ на материкову частину України. З 2014 в зоні АТО в складі 36-ї бригади морської піхоти. Брав участь в боях на маріупольському напрямку, звільняв Водяне та Широкине.

З 2018 – заступник командувача морської піхоти.

Василь Мулік

Станом на 2021 рік – військовий льотчик 16 окремої бригади армійської авіації, майор. Лицар ордену Богдана Хмельницького, Народний Герой України, 38 років.

Народився в Чехословаччині, в родині військового льотчика. Йдучи стопами батька – вступив до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Брав участь у низці миротворчих місій в Африці, зокрема в Ліберії та Демократичній Республіці Конго.

Здійснював бойові вильоти зоні АТО в районі Краматорська, Слов’янська, Амвросіївки, Старобешевого, Савур-могили, Іловайська. У 2014 році потрапив під обстріл з ПЗРК в районі Волновахи. Зумів вийти неушкодженим з-під ракетного удару. Батько пілота – Леонтій Мулік – також кадровий вертолітник, здійснював польоти в Афаганістані та Чорнобилі. Під час АТО батько з сином неодноразово виконували одночасно польоти в зоні бойових дій.

У 2021 році випустив книгу спогадів “Congo-Донбас. Гвинтокрилі флешбеки”, відзначену Міжнародною премією імені Олеся Ульяненка.

Нагадаємо, що 6 грудня Україна відзначає 30-річчя Збройних Сил. Це свято було започатковано постановою Верховної Ради України у 1993 році.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.