Вступ до ЄС і НАТО, скандал у ПАРЄ та посилення санкцій проти Росії – інтерв’ю з Іванною Климпуш-Цинцадзе

В ексклюзивному інтерв’ю “Прямому” віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе розповіла про необхідні кроки, які має здійснити Україна на шляху да ЄС і НАТО, а також прокоментувала реванш російської делегації у ПАРЄ та можливість посилення санкцій проти Росії за умови невиконання нею рішення Міжнародного трибуналу щодо українських військовополонених моряків.

– Які головні теми піднімали на першій панельній дискусії IV Форуму місцевого розвитку у Львівській області?

– Йшлося про те, в який спосіб залучити місцеву владу, громади і регіони для того, щоб реалізовувати спільно з урядом, Верховною Радою і президентом ту стратегічну мету, яку ми для себе поставили – європейську та євроатлантичну інтеграцію.

Я думаю, що всім після цієї дискусії зрозуміло, що євроатлантична та європейська інтеграція стосується абсолютно всіх сфер нашого життя починаючи від освіти, медицини, децентралізації і закінчуючи екологією, про яку якраз ми сьогодні теж говорили. І це означає, що робота над змінами має відбуватися на всіх рівнях. І для того, щоб стати членами НАТО нам потрібно дефакто реформувати всю країну, а не просто, умовно кажучи, відправити збройні сили до вступу в Північноатлантичний Альянс.

Тому це спільна робота. І дуже важливо, що ми глибше аналізуємо цю ситуацію зараз.

– Сьогодні всі активно обговорюють повернення російської делегації до ПАРЄ. Як Ви можете це прокоментувати? Чим це загрожує Україні? Як на це реагувати? Також як реагувати на те, що українська делегація відмовилася від участі в літній сесії ПАРЄ?

– Це зараз іде літня сесія ПАРЄ. Тому я так розумію, що рішення української делегації якраз полягає в тому, щоб не брати участь в продовженні цієї сесії. Разом з тим, я сподіваюся, що не йдеться про те, що ми залишимо взагалі Раду Європи через те, що ми мусимо далі продовжувати цю боротьбу і цю битву проти пропаганди, перекручування фактів, відвертої брехні Російської Федерації і дефакто підкупу Парламентської асамблеї.

Тому що РФ вже кілька років не платить свого внеску на підтримку цієї організації. На мою думку, саме це стало основною причиною, а не якесь нібито піклування про російських громадян на їхнє звернення до Європейського суду з прав людини, які росія і так не виконує… Саме це стало підставою, щоб так яскраво боролися за повернення російської делегації деякі представники національних парламентів.

Хочу подякувати нашій національній парламентській делегації, яка намаалася стояти на засадах демократії, прав людини, верховенства права разом з кількома партнерами з Польщі, Великобританії, Швеції та країн Балтії. Ми просто маємо розуміти, що боротьба не закінчена. Вона стала жорстокіша. Короткозорість деяких політиків, чи навіть багатьох європейських політиків, на жаль, вимагає нашої подальшої активізації. І хочу нагадати, що всі ми думали, що ми біжимо спринт, але ми біжимо серйозний марафон, на якому потрібні сили, досвід, фаховість, і від цього буде залежати, наскільки ефективно ми будемо далі представлені на цьому майданчику і на інших майданчиках ПАРЄ.

– Чим це повернення загрожує Україні? Чого нам очікувати?

– Це повернення загрожує тим, що нам потрібно виховувати в собі витримку чути маніпуляції РФ на цьому майданчику і вміти їм протистояти, вміти розвінчувати ті маніпуляції, якими буде оперувати Росія, ті фейки, якими буде оперувати Росія, і тій пропагандистській навалі, якою буде оперувати Росія.

Я би радила нашій делегації зараз звернутися до всіх делегацій, які голосували за повернення РФ і кожного з них офіційно запросити на лінію розмежування між Україною і Російською Федерацією, хай би вони відчули, що таке є цей присмак війни, яку ми змушені вести на цій території, захищаючись від агресора. І тоді, можливо, наступні голосування будуть зовсім інакшими у Раді Європи. Бо індивідуальна робота дає свої плоди.

– Буквально вчора Ви виступили на засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО і там сказали, що “Росія тестує, якими є червоні лінії України у переговорному процесі”. Прокоментуйте будь ласка.

– Так, я вважаю, що якраз у цей час виборчий, коли ми мали одні вибори – президентські, коли зараз країна активно бурлить у підготовці до парламентських виборів… Це той час, коли для будь-якої країни є часом вразливості додаткової. І очевидно, що у країні яка знаходиться у війні, яка має захищати свій національний інтерес, яка має гарантувати безпеку своїм громадянам, надавати цю безпеку, особливо країна є вразливою у цей час. Тому РФ намагається наполегливою роботою щодо повернення у ПАРЄ, чи різними заявами щодо форматів мирних перемовин, які ми чуємо з боку Росії, або закидами щодо того, яких кроків вона очікує від України – вона намагається тестувати, наскільки нова влада України буде на це реагувати і буде піддаватися.

Ми так само бачимо, що є бажання якомога швидше вирішити цей конфлікт, але маємо розуміти, що, не залежно від зміни влади, наш національний інтерес незмінний. І це потрібно тим, хто захищає цей інтерес протягом останніх п’яти років, потрібно чітко довести до нових владних структур, до тих парламентських сил, які тільки збираються і ще не присутні у Верховній Раді. Тому що без їхнього усвідомлення національного інтересу країна буде приречена на слабкість.

– Також Ви говорили, що “Україна виконує функцію стримування Російської Федерації на східному фланзі НАТО вже п’ять років за рахунок власних ресурсів”. Чи отримуємо ми і яку отримуємо допомогу від наших партнерів?

– Ми безумовно отримуємо допомогу від наших партнерів. Але разом з тим ми своїм людським ресурсом, своєю зброєю, своїми знаннями стримуємо і насамперед силою духу наших вояків ми стримуємо російську агресію не тільки проти себе, а і проти країн Європейського Союзу і країн НАТО.

Ми вдячні США, Канаді, Великобританії, Польщі і Литві, які тренують наших військових. Щоправда, одночасно вже і вони вчаться від наших військових і їхній досвід використовують.

Ми вдячні і США, які надали нам високоточну летальну зброю. Канаді і США, які відкрили нам можливість для закупівлі зброї. А також Польщі і Литві, які так само допомагають нам із закупівлею зброї. Тобто безумовно із залученням наших партнерів, але основну роботу, очевидно, робимо ми самі. Нам треба далі зміцнюватися, зміцнювати свої Збройні сили, військову спроможність і економіку країни і розвивати це все далі.

– З приводу міжнародних судів. Сьогодні останній день, коли Росія має виконати рішення міжнародного трибуналу з морського права про повернення наших військовополонених українських моряків. Звичайно, що ми всі прекрасно розуміємо, що цього не станеться. Чи буде якесь посилення санкцій проти Росії? І як Україна має реагувати на це?

– Ми бачимо, що Російська Федерація не виконує і не збирається, навіть натяків не має на те, що вона буде виконувати рішення міжнародного трибуналу по поверненню наших військовополонених і військових кораблів. Як на мене це означає, що під керівництвом нового президента наша дипломатія мала би активізувати свої дії щодо роботи з усіма національними урядами країн-членів ЄС чи країн, які вже накладали санкції на РФ, щодо посилення тиску на Росію у цій безпосередньо справі з огляду на те, що вона так себе поводить і далі продовжує зневажати будь-які рішення міжнародних судів.

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію та внесла зміни до регламенту, що може ускладнити або заблокувати накладання санкцій на російську делегацію та забезпечити її повернення до асамблеї без виконання міжнародних зобов’язань.

Нагадаємо, п’ятий президент України Петро Порошенко написав, що рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи, яке запускає механізм повернення російської делегації, є потужним викликом для України.

Читайте також: Повернення Росії до ПАРЄ: асамблея відхилила правки української делегації.

Українська делегація у ПАРЄ подала понад 226 правок до резолюції у так звану “російську доповідь” у асамблеї.

Повідомлялось, що українська делегація у Парламентській асамблеї Ради Європи повідомила про негідну поведінку та порушення президентом ПАРЄ норм регламенту.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.