12 травня в Угорщині проходять парламентські вибори, і головним фаворитом соціологічних опитувань наразі є партія «Тиса» на чолі з Петер Мадяр.
Про це пише Politico.
Його перемога може стати поворотною — як для внутрішньої політики країни, так і для її курсу в ЄС та НАТО.
Від людини системи до її критика
Політичний шлях Мадяра тісно пов’язаний із владною елітою. У молодості він приєднався до партії Фідес, яку очолює прем’єр Віктор Орбан.
Тривалий час він залишався в тіні, тоді як його колишня дружина Юдіт Варга стала міністеркою юстиції.
Перелом стався у 2024 році після гучного скандалу: Мадяр оприлюднив запис, де Варга говорить про втручання урядовців у корупційні справи. Це вдарило по довірі до влади і зробило його публічним викривачем.
Його головна перевага — імідж «інсайдера», який знає систему зсередини.
Стратегія: жодних помилок попередників
Мадяр врахував провал опозиції на виборах 2022 року, коли кандидат Петер Маркі-Зай програв Орбану.
Основні висновки:
- уникати гучних заяв про війну та Україну;
- не створювати широких коаліцій;
- централізувати комунікацію всередині партії.
Зокрема, Мадяр обмежив спілкування членів партії зі ЗМІ, щоб уникнути маніпуляцій і скандалів.
Водночас його позиція щодо України стримана — він виступає проти швидкого вступу до ЄС і постачання зброї.
Кампанія «однієї людини»
Партія «Тиса» фактично будується навколо самого Мадяра. Він активно їздить країною, інколи відвідуючи до шести міст на день, і ефективно використовує соцмережі.
Однак навіть серед соратників зростає занепокоєння — стиль керівництва стає дедалі більш централізованим і схожим на модель «Фідес».
Протестний кандидат
Популярність Мадяра пояснюється не лише його кампанією, а й ситуацією в країні:
- економічні труднощі;
- висока інфляція;
- невдоволення корупцією.
Для багатьох угорців він — спосіб змінити владу.
Як зазначила депутатка Тімеа Сабо, виборці «голосують не за “Тису”, а проти “Фідес”».
Що далі
Мадяр наразі є головним претендентом на зміну Орбана. Однак очікування від нього дуже високі — від боротьби з корупцією до швидких реформ.
Якщо він не виправдає ці очікування, нинішня хвиля підтримки може так само швидко обернутися проти нього.