Як уникнути штрафів за порушення карантину: поради юристів

Умови карантину суперечать одразу п’яти статтям Конституції, але нові обмеження не діють в таких зонах, як “тротуар”, “вулиця” чи “ліс”. Цією лазівкою можна скористатись, аби відстояти свої права в умовах неоголошеного надзвичайного стану.

Про це йдеться в матеріалі журналіста #Букв Івана Киричевського.

З 6 квітня Кабмін своєю постановою №211 посилив умови карантину. Штраф за їх порушення – 17-34 тисячі гривень для фізичних осіб, та до 170 тисяч гривень – для посадових осіб, як це передбачає стаття 44-3 Кодексу про адміністративні порушення (КпАП).

Громадян зобов’язали носити маски та інший захист в громадських місцях, до яких внесли і прибудинкові території. В таких місцях можна бути не більш ніж по двоє, і лише для супроводу дітей. В лісопаркові зони можна ходити лише по одному, і лише для вигулу домашніх тварин. За “службової необхідності” пересування не обмежені, але засоби захисту все одно потрібно носити.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль пояснив такі заходи “мінімізацією поширення епідемії коронавірусу”. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко – тим, що основні випадки зараження Covid-19 в Україні відбувались саме в парках. Але такі аргументи не обґрунтовують позаконституційного обмеження свободи пересування для громадян, яке притаманне скоріше режиму надзвичайного стану, проголосити який Банкова поки не наважилась.

Що робити в цій ситуації? Адвокати радять сумлінно дотримуватись карантинних приписів Кабміну. Там є достатньо лазівок, аби відстояти свої права і свободи без звернення до суду, або ж – без накладання штрафу від поліцейських.

Карантин для всієї країни можна запроваджувати лише після проголошення надзвичайного стану, розповів “Буквам” керуючий партнер АдО “Донець і Партнери”, адвокат Артем Донець. За його словами, Кабмін може ввести карантин лише за ініціативи міністерства охорони здоров’я та лише за поданням головного санітарного лікаря України як очільника санітарно-епідеміологічної служби, ліквідованої ще у 2017 році. А стаття 40 закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” передбачає лише один випадок, коли головний санітарний лікар України може подати обґрунтоване подання з пропозицією про встановлення карантину – це введення режиму надзвичайного стану в Україні чи в окремих місцевостях.

Такий правовий режим запускається лише указом президента України, який має затвердити Верховна Рада.

Відповідно, лише після проголошення надзвичайного стану Кабмін може проголосити карантин, як це передбачає стаття 29 закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, доповнив у коментарі “Буквам” Андрій Шульгін, юрист практики корпоративного права адвокатського об’єднання KachuraLawyers.

Чинне законодавство і далі гарантує свободу пересування наших громадян – тобто стаття 33 Конституції та стаття 12 закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Тому, як говорить Шульгін, центральна та місцева влада по суті порушують права кожного, хто законно перебуває на території України.

Окрім цього, влада ще й порушила статтю 68 Конституції. Ця стаття говорить, що “незнання законів не звільняє від відповідальності”. Але ж ця стаття і не зобов’язує громадянина знати й інші нормативно-правові акти, зокрема рішення Кабміну чи місцевої влади, навіть якщо вони стосуються боротьби із поширенням коронавірусу. Втім, цю норму Конституції автори статті 43-2 КпАП проігнорували, та й дозволили штрафувати на 17-34 тисяч гривень за порушення навіть тих приписів місцевої влади, про існування яких людина може навіть не здогадуватись, наголосив Шульгін.

Врешті, доповнив Донець, влада своїми діями порушила ще три статті Конституції: право на свободу мирних зібрань (ст. 39), право на проведення і участь у релігійних заходах (ст. 35) та право на свободу підприємницькоı̈ діяльності (ст. 42).

Громадяни зобов’язані дотримуватись приписів карантину, навіть якщо цей режим було введено незаконно, написала у Facebook Тетяна Козаченко, президент адвокатського об’єднання “Юридична компанія “Капітал”.

За її словами, поки дію постанови Кабміну №211 не скасує сам уряд або ж суд, цей документ буде чинним. Тому замість пошуків пояснень, чому карантин незаконний, людям краще визначитись – як діяти так, щоб не порушити законодавство.

Майже кожен протокол за порушення карантину та штраф в 17-34 тисяч гривень можна буде оскаржити, стверджує Донець. За його словами, скласти протокол за статтею 43-2 КпАП, тобто за порушення умов карантину поліція має право лише, якщо факт хвороби громадянина на Covid-19 достеменно доведено. Але ж поліція – не лікарі, тому хвороби діагностувати не можуть.

Поліцейські можуть погрожують штрафом за відсутність маски та інших засобів захисту. Натомість, громадянин може заперечити, що не зміг отримати обов’язкові безплатні засоби захисту, як це передбачає стаття 20 закону “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

Врешті, поліція не має права затримувати громадян під приводом “медичних заходів”, наприклад – доставки у відділення, щоб з’ясувати факт захворювання на Covid-19. Санкцію на це може дати лише суд. Якщо ж поліція затримала громадянина, він має право нічого не підписувати без власного адвоката або того, кого дає держава в рамках безплатної правової допомоги.

Прогалини в законодавстві дозволяють взагалі уникнути штрафу за порушення карантину. Наприклад, громадянин має право не підписувати протокол за порушення умов карантину. Максимум, що поліція може зробити в цьому випадку – затримати на 3 години “для встановлення особистості”, говорить Донець.

Кабмін заборонив перебування без маски у громадських місцях. Єдине тлумачення терміну є в законі про зменшення вживання тютюнових виборів.

Відповідно до цього визначення громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Юристи відзначають, що законодавець хоч і встановив поняття “громадського місця”, але не розтлумачив при цьому поняття “проїжджа частина” та “тротуар”. Тобто, перебуваючи на тротуарі, громадянин формально не зобов’язаний дотримуватись карантинних приписів, додає Шульгін.

Кабмін заборонив відвідувати лісопаркові зони та стадіони, а також перебувати в громадських місцях без маски. Але при цьому, як стверджує адвокат Тетяна Бережна, громадяни й далі мають право гуляти в лісі, завдяки плутанині у визначеннях.

Ліс – це “тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю” і тому подібне. А уряд заборонив гуляти у «лісових ділянках з естетично цінними ландшафтами, призначених для масового відпочинку населення”. Відповідно, саме в лісі громадяни й далі мають право гуляти та займатись спортом.

Формально, по вулиці можна бігати навіть без маски. Але при цьому слід оминати зупинки транспорту як “громадські місця”, щоб уникнути штрафів.

Врешті, лазівки є навіть у праві вигулювати домашніх тварин. За законом, це не лише собаки чи коти, але й інші тварини, які “не мають життєздатних диких популяцій”, і які людина штучно вивела для задоволення власних естетичних потреб.

Як відомо, з 6 квітня в Україні почали діяти посилені карантинні заходи.

Читайте також: Шмигаль заявив, що карантинні обмеження частково діятимуть до вересня.

Станом на 9:00 7 квітня в Україні 1462 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 45 летальних, 28 пацієнтів одужали.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.