Європарламент проголосував за посилення покарання за порушення санкцій проти Росії: деталі

У Європарламенті проголосували за узгоджену з державами-членами директиву про криміналізацію порушення та обходу санкцій ЄС проти Росії.

Про це повідомляє пресслужба установи.

“За директиву, яка запровадить загальне визначення порушень та мінімальні покарання за них, проголосували 543 депутати, 45 виступили проти та ще 27 утрималися. Хоч санкції приймаються на рівні ЄС, їхнє застосування покладається на держави-члени, які мають самостійно визначати покаранні за порушення. Новим законом пропонується унормувати та узгодити визначення порушень та покарання за недотримання санкцій. Йдеться також про обхід санкцій, який теж вважатиметься кримінальним порушенням”, – сказано в дописі.

Зазначається, директива гарантує, що покарання за порушення та обхід санкцій є стримуючим, оскільки робить їх кримінальними злочинами, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років у всіх державах-членах ЄС.

“Коли компанії порушують або обходять санкції, судді повинні мати можливість накладати штрафи, хоча держави-члени можуть вибирати, чи може суддя накладати максимальний штраф на основі світового річного обороту компанії, чи на основі абсолютної максимальної суми”, – йдеться у повідомленні.

Повідомляється, що надалі директиву має схвалити Рада ЄС, щоб вона стала законом. Після цього через двадцять днів після публікації в Офіційному віснику ЄС він набуде чинності, а держави-члени ЄС матимуть рік для його імплементації у своє законодавство.

“Нам потрібне це законодавство, оскільки розбіжності в національних підходах створили слабкі місця і лазівки, і воно дозволить конфіскувати заморожені активи. Парламент застосував амбітний, гармонізуючий підхід до закону, і навіть якщо ми не змогли закрити всі лазівки, які хотіли, це є покращенням поточної ситуації та свідчить про нашу рішучу підтримку України”, – наголосила нідерландська євродепутатка від групи лібералів Софія Інетфелд.

Нагадаємо, що президент США Джо Байден 23 лютого зробив заяву до другої річниці повномасштабного вторгнення та оголосив про нові санкції проти РФ, які зокрема торкнуться фінансового сектору та ОПК.

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав США надати військову допомогу Україні якомога швидше, наголосивши на тому, що підтримка інших союзників Альянсу вже перевищує американську.

Як повідомлялось, 16 лютого Палата представників США вирішила піти на перерву до 28 лютого, не ухваливши законопроєкт щодо фінансової допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню. Натомість нрезидент США Джо Байден не підпише законопроєкт Палати представників, який передбачає окрему допомогу Ізраїлю без України.

Тим часом Рада Європейського Союзу офіційно затвердила 13-й пакет санкцій проти Росії, який торкнеться 106 фізичних та 88 юридичних осіб. Нові списки спрямовані насамперед на військовий та оборонний сектори, а також пов’язаних з ними осіб, включаючи тих, хто причетний до постачання зброї з КНДР до Росії, представників судової влади, місцевих політиків та осіб, відповідальних за незаконну депортацію та військове “перевиховання” українських дітей.

Нагадаємо, уряд Великої Британії 21 лютого запровадив санкції проти шістьох осіб, які працювали у колонії, де минулої п’ятниці помер опозиційний політик Олексій Навальний.

До слова, група міжнародних юристів надіслала офіційним представникам країн G7 листа, у якому йдеться, що конфіскація заморожених активів РФ можлива, причому вона не суперечить міжнародному праву.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.