Євросоюз планує узаконити санкції за кібератаки – координатор з кібербезпеки МЗС Польщі Марек Щигель
Про співпрацю України і НАТО у сфері кібербезпеки та про намір Європейського Союзу запровадити спеціальний механізм застосування санкцій у відповідь на кібератаки розповів у інтерв’ю “Прямому” на міжнародній конференції “Уроки гібридного десятиліття: що треба знати для успішного руху вперед” координатор міжнародної політики з кібербезпеки МЗС Польщі Марек Щигель.
– Наскільки ця платформа, яка стосується кібербезпеки і співпраці між НАТО і Україною, наскільки вона була успішною, оскільки перша платформа відбулася в Варшаві, столиці Польщі?
– Я маю сказати, що ми перебуваємо на досить таки задовільному рівні. Тому, що спершу платформа співпраці НАТО і Україна щодо загроз кібербезпеці була дуже ефективною, і так само дуже гарно організована. Були інструменти, які можуть допомогти Україні для того, щоб розробити свою стратегію опору гібридним загрозам. Тому, що Україна пережила досить драматичний досвід гібридної агресії, зокрема на сході країни. Тому Польща всіляко підтримує схвалення різноманітних рішень.
Наприклад у 2016 році, для того, щоб запустити цю платформу спільно з НАТО. І так само ми організували першу подію. Зокрема в рамках цієї співпраці у Варшаві, якраз рік тому відбулася ця платформа, де експерти з різноманітних галузей були присутні. І я дуже радий тому, що український уряд вирішив організувати цю міжнародну конференцію, яка присвячена кіберзагрозам. І ті уроки, які ми засвоїли, ми накопичили певний досвід за останнє десятиліття. Тому, що ми можемо говорити про десять років з того часу, як почалася російська агресія щодо Грузії у 2008 році, і проявилися перші ознаки гібридної війни.
Тому ви можете розраховувати на Польщу, як на союзника в цій платформі. Ми так само зробили і фінансовий фонд, який фінансує цю діяльність. Ми хочемо, щоб вона була більш практичною і підвищити співпрацю з обох боків України і НАТО. І ми також бажаємо залучити більше партнерів, більше країн-членів НАТО, але так само і наших партнерів таких, як Швеція, Фінляндія, Грузія.
Я вважаю, що тут у нас є спільна користь для обох сторін. Ми можемо отримати користь, обмінюючись досвідом. І з іншого боку ця дуже правильна політична платформа, яка може надати значну підтримку у нарощуванні потужностей країн для протистояння гібридним загрозам.
– Під час Вашої презентації на попередній сесії, Ви згадали про те, що існує необхідність захищатися від кібератак тому, що вони можуть бути розроблені спеціально для певних груп. На якій стадії ми зараз перебуваємо?
– Я говорив про колективні санкції, які можуть бути застосовані. Ми плануємо у ЄС узаконити такі юридичні дії, які допомогли б нам опиратися кібератакам. Але ми не можемо не згадати ті кібератаки, які ми вже пережили, наприклад Petya. Від впливу цієї атаки дуже багато країн постраждали.
Ми також бачимо, що частота і рівень шкоди, якої завдають кібератаки тільки зростають. Тому нам потрібні інструменти для того. щоб ми могли протистояти кіберагресії. І один із таких інструментів це, звичайно ж, привернути увагу громадськості до того, що відбувається. Щоб ми могли представити існуючі докази і могли з’ясувати, хто ж стоїть за цими атаками.
Наприклад у жовтні ми бачили, що декілька країн публічно намагалися прив’язати до певних російських спецслужб, зокрема до ГРУ. І відповідно реагуючи на такі заяви Європейська Рада вирішила розпочати процес підготовки спеціального механізму застосування санкцій у відповідь на кібератаки.
Я вважаю. що один із найбільш ефективних інструментів, якщо ми задокументуємо, що за кібератаки доведеться заплатити, то ми зможемо привити почуття відповідальності у кіберпросторі. Оскільки дуже багато кібератак відбулося тому, що ці кібернападники змогли замаскувати свою особистість. І це одна із тих проблем, яка існує у кіберпросторі. Тому, що ми не можемо виявити ту людину, яка є відповідальною.
Тому, я вважаю, що Європейський Союз зможе співпрацювати і розширити цей механізм санкцій, які будуть обмежувальними заходами. Вони стануть універсальними і їх можна буде застосувати у майбутньому в будь-якому випадку кібератаки, яка буде впливати або на звичайних громадян, або на країни ЄС, або на декілька європейських країн одразу.
Нагадаємо, сайт Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України 2 та 3 листопада зазнав кібератаки, в результаті якої невідомі отримали доступ до панелі керування сайтом.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.