Закон “Про освіту” розширює, а не звужує права дітей на якісну освіту, – Гриневич

Представників сусідніх держав, які виступають проти закону “Про освіту”, не цікавить інформація, тому що вони мають певну політичну позицію. Це може бути пов’язано з виборами, які насуваються. Але це точно не причини інтересів українських громадян, зокрема угорського походження.

Таку думку в ефірі “Прямого” висловила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, коментуючи ситуацію, яка виникла навколо закону “Про освіту”.

– Як ви будете реагувати на дипломатичний скандал?

– На мою думку, там в основному про політику і нічого про освіту дітей. Тому що це рішення не є якимось спонтанним чи в піку комусь чи для підкупу електорату. Це рішення випливає з потреб дітей. Ми запровадили два роки тому зовнішнє незалежне оцінювання для всіх дітей, не тільки для тих, які вступають у вузи. І виявилось, що в місцях компактного проживання, зокрема угорської меншини в Берегівському районі 75% дітей складають на оцінку від одиниці до трьох. В них ніяких шансів взагалі вступати до вузу в Україні. Тобто яке майбутнє цим дітям готують? Або вони залишаються жити завжди в цьому місці проживання, не виходячи з рамки середньої освіти, або вони змушені їхати в сусідню Угорщину на навчання. Тобто у нас збудована така територія, де взагалі не володіють державною мовою. У них недоступна державна служба, органи місцевого самоврядування.

Я хотіла би нашим європейським – я все ще сподіваюся – угорським партнерам процитувати Європейську хартію регіональних мов меншин. Ми її ратифікували. Так само, як і рамкову конвенцію Про захист національних меншин. Що там в першу чергу написано? Що мови меншин використовуються відповідно до стану кожної з таких мов без шкоди для викладання державної мови і застосування державної мови. В даній ситуації ми бачимо, що ситуація, яка склалася, коли з 1 по 11 клас вивчають виключно мовою меншини, і є лише дві години української мови, діти, які здобули повну загальну середню освіту в наших школах, не володіють державною мовою. І справа в тому, що практика європейська свідчить, що найкращим способом є двомовна освіта: коли діти вивчають і предмети мовою меншин, а також частину предметів державною мовою. І саме цю практику ми застосували в цій статті”.

– Ця “мовна” стаття заручником великої політики. Як тепер виходити з цієї ситуації?

– Ми співпрацюємо з МЗС. Ми зустрічалися з усіма дипломатами, послами, зокрема послом Угорщини. І у них дуже дивна позиція. Якщо інші посли нас чують, то, наприклад, посол Угорщини каже: Ви будете закривати школи з мовами національних меншин.

Я доводжу, викладаю всі аргументи: як буде імплементуватися закон, школи не закриваються. Після цього через два дні парламент Угорщини робить заяву, і в цій заяві перший пункт – “Україна закриває школи з мовами національних меншин”.

– А звідки у них така інформація?

Я думаю, що їх не цікавить інформація, в них є політична позиція. І чому вони спекулюють цією позицією? Це може бути пов’язано з виборами, які насуваються. Це може бути пов’язано ще з іншими різноманітними причинами. Але це точно не причини інтересів українських громадян, зокрема угорського походження.

Тому що коли міністр закордонних справ каже, що ми заблокуємо всі ваші ініціативи на зближення з ЄС, то ця блокада стосується і громадян угорського походження, які мешкають в Україні. Такі заяви не просто надто гострі, а вони дійсно порушують довіру між країнами. Це заява, яка звучить надзвичайно агресивно.

Ми зустрічаємося з міністром освіти Румунії на цьому тижні. І 19 жовтня у мене з міністром зустріч з Угорщини. Десять років місія ОБСЄ – це була спільна група Україна-Румунія – дала рекомендації, що обов’язково в школах з румунською мовою навчання необхідно розширити вживання державної мови, бо діти не володіють державною мовою. Тоді Україна нічого не зробила. Ми не прореагували адекватно на цю ситуацію. І ми дійшли до цієї проблеми, яку фактично оголило зовнішнє незалежне оцінювання.

Але всі про неї знали. Що, в принципі, робиться таке мовне гетто – вибачте за це слово – але це дійсно так. Тому що, якщо на території України ми маємо громади, де люди зовсім не володіють і не розуміють державної мови – це надзвичайно небезпечно. Тому що ізоляція мовна ізолює також громади в цілому від країни.

– З позицією МЗС категорично не згоден голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. Він закликав президента ветувати закон про освіту.

Давайте подивимося, в чому звужуються права. Збільшується кількість годин українською мовою і залишається співмірна кількість годин мовою національної меншини. Але при цьому дитина отримує доступ до вищої освіти в Україні і до частини посад. У нас розширюються права, а не звужуються.

Ми домовилися з послами домовилися, що крім того, що в них будуть предмети мовою меншини, ми, наприклад, природничо-математичний блок предметів готові читати з термінологічними словниками. Для того щоб вони не хвилюватися, що діти не будуть угорською мовою володіти термінами математично-природничими. І зрозуміло, що тут ще їхня ідея, щоб їх притягнути в систему освіту Угорщини. Ми навіть на це згодні. І випускаємо такі термінологічні словники.

– Угорщина і Румунія були ознайомлені зі змістом цього освітнього закону, зокрема і щодо цієї норми заздалегідь до ухвалення? Можливо, вони не знали, можливо, це стало для них несподіванкою?

Тут є, звичайно, нюанс. Тому що ця стаття доопрацьовувалася в залі парламенту під час голосування закону. І вона змінила свій зміст частково в порівнянні з тією статтею, яка була доопрацьована комітетом. І попередня стаття теж містила запровадження поступове предметів українською мовою. Ця написана більш визначено і чітко, але це не означає, що немає перехідного періоду. Там є пункт, який дає чітку гарантію, що від двох до кількох навчальних предметів мають вивчатися мовами меншин.

– Вас як міністра яка редакція більше влаштовує, та, яку підготували спочатку чи та, яку з голосу прийняли сейсійній залі?

На цьому етапі розвитку України і зважаючи на ці результати і докази, які ми маємо про навчальні досягнення, ця редакція, яка прийнята в парламенті, цілком прийнятна і дуже потрібна для України зараз.

Коли ми працювали на базі комітету, ця стаття була шляхом компромісу. Ми її дуже широко обговорювали, і завжди були дуже крайні точки зору. Під час доопрацювання прямо в парламенті цієї статті мені довелося втрутитися, щоб збалансувати інтереси саме в інтересах національних меншин. І саме там тому там і появився цей пункт четвертий, і ми застерегли цей перехідний період.

– Закон проходив експертизу Венеційської комісії?

– Ще ні. Але ми зараз направляємо “мовну” статтю для експертизи у Венеційську комісію.

Як повідомляв раніше “Прямий”, президент України Петро Порошенко 25 вересня підписав Закон України № 2145-VІІІ “Про освіту”, ухвалений Верховною Радою України 5 вересня 2017 року.