Замість народовладдя: чому після падіння рейтингу Зеленського в РНБО заговорили про “жорстку президентську республіку”

Політика
Замість народовладдя: чому після падіння рейтингу Зеленського в РНБО заговорили про “жорстку президентську республіку”
Замість народовладдя: чому після падіння рейтингу Зеленського в РНБО заговорили про “жорстку президентську республіку”

Фото: "Прямий"

Рейтинг президента Володимира Зеленського послідовно знижується. Про це свідчать результати соціологічних опитувань Центру Разумкова та Київського міжнародного інституту соціології. Водночас секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов заявив про потребу в “жорсткій президентській республіці”, де б глава держави відповідав за всі процеси. Ситуація, коли довіра до Зеленського зменшується, а секретар РНБО говорить по необхідність збільшення повноважень президента, може свідчити про зростаючий конфлікт між суспільством і владою.

Про що свідчить падіння рейтингу Зеленського й чому в РНБО почали говорити про необхідність посилення президентських повноважень – з’ясовував PRM.UA.

Влада втрачає довіру: про що свідчить падіння рейтингів Зеленського

Зеленський. пресконференція+

Першим про зниження рейтингів президента повідомив Київський міжнародний інститут соціології. КМІС оприлюднив результати опитування, яке проводилися з 15 до 18 жовтня. Українців питали, за кого вони готові проголосувати, якби вибори глави держави відбулися найближчим часом.

Так, відносно найбільшу підтримку все ще має Володимир Зеленський: у разі участі у виборах зазначених у списку кандидатів чинний президент отримав би 19,1% серед усіх респондентів, що становить 24,7% серед тих, хто збирається голосувати та визначився з вибором. Зазначимо, ще влітку йшлося про 30% підтримки.

На другому місці – лідер “Європейської Солідарності” Петро Порошенко, за якого проголосували б 12,1% серед усіх респондентів і 15,6% серед тих, хто визначився з вибором.

На третьому місці – Юлія Тимошенко з показниками, відповідно, 9,4% і 12,2%. Далі йдуть Юрій Бойко (7,3% і 9,4%), Ігор Смешко (6% і 7,8%).

Звільнений “слугами” ексспікер парламенту Дмитро Разумков після гучної відставки та конфліктів з оточенням Зеленського підвищив свої позиції. За нього, як кандидата у президенти вже готові голосувати 5,5% серед усіх респондентів і 7,1% серед тих, хто визначився з вибором.

Невдовзі після публікації рейтингів на сайт КМІСу була здійснена хакерська атака. За словами керівника соціологічних і політичних досліджень Антона Грушевського, напередодні хакерської атаки працівники соціологічного інституту отримували листа з погрозами.

“Вчора на корпоративну пошту прийшов лист зі словами – цитую: “Не вводьте в оману людей, за олігархів ніхто не голосує, крім олігархів та їх поплічників та тих, хто крали. Якби я був головний, то вашу контору спалили б разом з вами”, – розповів керівник соціологічних і політичних досліджень КМІС.

Згодом схожі результати оприлюднив Центр Разумкова, який також засвідчив падіння рейтингів президента. Так, якби вибори глави держави відбулися найближчим часом, за Зеленського готові проголосувати 25,7% тих, хто визначився і прийде на вибори. У серпні за даними Центру Разумкова таких було близько 28,8%.

Натомість росте рейтинг Дмитра Разумкова. Якщо в серпні за нього були готові проголосувати 2,3%, то тепер 8,8% тих, хто визначився і прийде голосувати за ексспікера парламенту.

За Петра Порошенка готові голосувати 14% тих, хто визначився і прийде на вибори. Далі йдуть Юрій Бойко – 11,7%, Юлія Тимошенко – 10,1%, Євген Мураєв – 6,3%, Ігор Смешко – 5%.

“У порівнянні з кінцем липня – початком серпня 2021 року знизилася електоральна підтримка Зеленського (з 19,5% до 17% серед усіх опитаних). Крім того, за цей проміжок часу зріс рівень електоральної підтримки Разумкова (з 2% до 6% серед усіх опитаних)”, – відзначають соціологи Центру Разумкова.

Рейтинг партії “Слуга народу”, як порівняти з серпнем, обвалився на 5%. Тепер за неї готові проголосувати 21,6%, тоді як у серпні монобільшість підтримували 26,6% тих, хто визначився і готовий прийти на вибори.

“Європейську Солідарність” підтримують 15,8% тих, хто визначився і піде на вибори. Далі йдуть ОПЗЖ – 12,9%, “Батьківщина” – 11,1%, “Наші” – 6,4%, “Сила і Честь” – 6%.

Після оприлюднення президентських рейтингів виникло чимало версій, чому довіра до Зеленського зменшилась. За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, основною причиною може бути поступове зростання негативу виборців через різні скандали “Слуг народу”. Йдеться про корупційні та офшорні “зашквари”, різкі висловлювання та негативну поведінку. На думку голови КВУ, на таку оцінку міг вплинути і скандал зі “справою вагнерівців”.

Після появи досліджень, які засвідчили падіння рейтингу Зеленського, я переслухав багато версій, але, на моє переконання, ключова причина – це те, що негатив поволі накопичується. Всі оці великі та дрібні скандали зі “Слугами народу”: і з повіями, і з корупцією, і з негативною поведінкою, з “неякісними дітьми” тощо. Це все накопичується.


Олексій Кошель голова Комітету виборців України

“Тобто будь-яка помилка провладної політичної партії не проходить безслідно для виборця. Сьогодні мені було неприємно читати, що лише половина виборців знають про скандал з вагнерівцями, лише 10% чітко вказали суть цього скандалу. А тут йдеться про достатньо серйозні звинувачення у державній зраді на адресу перших осіб держави. Це надзвичайно серйозно”, – говорить Кошель.

Він також припустив, що подальші скандали провладної команди(корупція, певна поведінка) триватимуть. Адже команду сформували лише за принципом відданості саме Зеленському.

“Кварталівці можуть бути хорошими хлопцями, але політики з них виявилися неефективними”,- вважає голова КВУ.

Кошель також нагадав, що незабаром буде екватор президентства Володимира Зеленського. За його прогнозами саме в цей час активізується опозиція, а кількість опонентів збільшуватиметься.

Політики теж висловилися з приводу низьких рейтингів чинної влади. Так, народний депутат від “Європейської Солідарності” Олексій Гончаренко вважає, що влада втрачає рейтинги через кризову ситуацію в країні, адже вона не здатна відповісти на виклики які постають перед нею. Яскравим прикладом цього є ситуація із запасами газу напередодні опалювального сезону.

“Мене дуже турбує наступне. Кількість викликів, які є перед державою, зростають в геометричній прогресії на моїх очах, а влада не здатна дати на них адекватну відповідь. Це призводить до падіння її рейтингів? Так. Але, на жаль, це може призвести до падіння держави”, – переконує Гончаренко.

Він зазначив, що в минулому столітті Україна вже упала і людям довелося йти на великі жертви задля відновлення держави.

Ми всі переживемо падіння рейтингів тієї чи іншої політичної сили, навіть члени цієї політичної сили переживуть це. А ось падіння держави ми всі не переживемо. Це ми проходили сто років тому. Держава впала, мільйони людей загинули, громадянська війна, окупація, Голодомор – все було. Не дай боже нам втрапити.


Олексій Гончаренко народний депутат фракції Європейська Солідарність

Він підкреслив, що сьогодні Україна має зруйновану енергетичну систему та пусті склади замість запасів вугілля. Крім того, поступово падає рівень підтримки західних партнерів, які розчаровуються у політиці Києва.

“Енергетична система зруйнована, вугілля на складах немає, у сховищах мало газу. Влада каже, що в “Багдаді все спокійно”. Я не знаю, в кого все спокійно, але мені дуже неспокійно на душі. Я дивлюся, як Путін просто потирає руки. Йому здається, що наш труп вже несе по річці до нього. Я в це не вірю, звичайно, але я дуже напружений цим. Але ми бачимо падіння підтримки з боку наших союзників – це теж факт… А що при цьому робить влада? Каже: так вони самі нехороші люди і навіщо вони нам потрібні. А де інші союзники”, – заявив Олексій Гончаренко.

Він розповів, як влада забрала гроші “Нафтогазу” для потреб “Великого будівництва” замість закупівлі газу за нижчими цінами.

“Яскраве свідчення – це ситуація із закупівлею газу. На кінець весни, початок літа “Нафтогаз” мав на рахунках два мільярди доларів. Ці гроші забрали і кинули на “Велике будівництво”, коли їх треба було направити на закупівлю газу, і тоді його можна було закупити по 100-150 доларів. Звичайно, ніхто не знав, що він буде тисячу доларів. Але не треба бути супергенієм, щоб зрозуміти, що взимку він точно буде дорожчим. В будь-якому випадку влітку треба було купити газ. І якби ми зараз сиділи на газосховищах з 30 мільярдами кубометрів державного газу, то до нас би всі їхали, у нас би всі просили, ми б ставили умови, самі б не переживали за зиму. Але ніхто нічого не зробив”, – наголошує політик.

За його словами кожен крок чинної влади демонструє їхню непрофесійність, яка представляє для України серйозну небезпеку.

“На кожному кроці вони просто абсолютно не здатні. Своєю непрофесійністю та нездатністю вони ведуть в прірву країну. І тут уже байдужі ці рейтинги. Ось це мене лякає”, – підкреслив представник “ЄС”.

Колишній спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зауважує, що люди добре відчувають несправедливість, тому можуть надати оцінку діям влади, зокрема, і в соціальній сфері.

“Люди добре відчувають брехню. І ми побачили цей результат. Ми побачили негативну динаміку в чинного президента й позитивну динаміку в колег, які демонструють приріст своїх показників. Але це сукупне питання: воно пов’язане і з відставкою, і зі звинуваченнями, які лунали на мою адресу і зі скандалами, починаючи від офшорів і закінчуючи банківськими схемами, які негативно б’ють по владі. Завжди це відбувається, але коли у такій великій динаміці, ми отримуємо той результат, який сьогодні бачимо в рейтингах”, – сказав ексголова Ради в ефірі “Прямого”.

“Сильна президентська республіка”: чому в РНБО заговорили про посилення влади Зеленського

Данілов+

25 жовтня секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов виступив за зміну форми правління в Україні. Він вважає, що держава має стати президентською республікою, у якій саме президент відповідатиме за всі процеси.

Він зазначив, що наразі в Україні всенародно обирають президента, на нього покладаються надії, але за Конституцією в державі встановлена інша форма правління – парламентсько-президентська республіка. У цьому секретар РНБО вбачає невідповідність, адже у парламентсько-президентській республіці главу держави потрібно обирати в парламенті і “поставити крапку в цьому питанні”.

“Якщо ви хочете мою особисту думку, я можу сказати. Я за жорстку президентську республіку. Чому? Тому що тоді є відповідальна людина, яка розуміє, на що вона йде, навіщо і так далі”, – заявив він.

За його словами, в українській історії важко знайти факти, коли без особистості можна було зробити ривок вперед.

“Можуть бути парламентсько-президентські республіки? Так, вони можуть існувати, але в умовах, коли є вже усталена демократія, яка має своє коріння, для цього повинні пройти століття”, – заявив Данілов.

Заява секретаря РНБО спричинила дискусії в експертному середовищі, адже відомо, що Зеленський на початку своєї каденції виступав за народовладдя та посилення ролі парламенту.

На думку позафракційного народного депутата Гео Лероса, саме зниження рейтингів президента стало причиною заяви секретаря РНБО.

Саме Зеленський і Данілов наполягають на створенні президентської республіки. Ще місяць-два тому вони хотіли зробити парламентську республіку, бо тоді рейтинг у президента був десь 35%. Сьогодні рейтинг Зеленського нижче 25% і це велика загроза для нього, стратити контроль у державі.


Гео Лерос позафракційний народний депутат

Лерос також висловив переконання, що йдеться не просто про обговорення можливості форми правління, а про спробу влади “промацати ґрунт” суспільних настроїв.

“Тому пан Данілов не просто так почав казати про президентську республіку. Вони готують суспільство до того, що буде відбуватися далі. Це якийсь тест. “Перша крапля” для того, щоб подивитися, як відреагують українці і почати поступово втілювати в життя цей план”, – застеріг політик в ефірі “Прямого”.

Про відхилення Зеленського від передвиборчих заяв про народовладдя також говорить політичний експерт Андрій Смолій. Він переконаний, що Зеленський прагне встановити в державі авторитарний режим, про що свідчать дії влади, зокрема, боротьба з опонентами та суспільною критикою.

Розмови про посилення президентських повноважень – це не просто узурпація влади, це бажання встановити в країні повний авторитаризм. Це вже не просто “перші ластівки” авторитаризму, ми бачимо, як в усіх абсолютно сферах влада починає “наступати на горло” і опозиції, і журналістам, і активістам і малому та середньому бізнесу.


Андрій Смолій політичний експерт

На його думку, річ у тім, що Володимир Зеленський, на фоні зниження своїх рейтингів, прагне бути схожим на когось з авторитарних лідерів і хоче скинути з себе відповідальність за всі свої провали.

Про ймовірний “авторитарний поворот” Зеленського також йдеться у статті європейського видання EUObserver. Найбільш тривожним є очевидна готовність Зеленського використовувати поліцейські та судові повноваження для просування інтересів свого оточення та залякування політичних суперників.

Як пише автор, існує безліч ознак того, що основною метою Зеленського є зміцнення особистого авторитету. Сюди входить готовність усунути чиновників з номінально незалежними функціями.

Першим ця доля спіткала генерального прокурора Руслана Рябошапку, звільненого минулого року нібито за відмову вести справи відповідно до порядку денного президента.

Ще однією жертвою бажання Зеленського контролювати став Яків Смолій, голова Національного банку України (НБУ), усунутий з посади через занадто велику незалежність  і замінений на більш лояльну особу.

“Призначення його давнього шкільного друга Івана Баканова керівником Служби безпеки України (СБУ) було ранньою ознакою того, що Зеленський призначає керівників влади для задоволення своїх особистих інтересів”, – йдеться у статті.

Публіцист і телеведучий Віталій Портников переконаний, що встановлення в Україні “жорсткої президентської республіки” є шляхом у провалля.

Сильний президент, про якого говорить Олексій Данілов – це завжди дорога до державного розбрату. Ми вже бачили це протягом української історії, і ми можемо це повторити. Але враховуючи те, як уважно стежить за подіями в Україні сусідня Росія, можна сказати що ми ризикуємо залишитися без контролю над ще однією частиною своїх територій. Сильний президент буде, але контролювати він буде набагато меншу територію. Треба тисячу разів подумати, перш ніж ухвалювати такі рішення. Однак є очевидним, що повернення України до президентсько-парламентської моделі – це шлях у провалля.


Віталій Портников публіцист, телеведучий

Він додає, що й парламентсько-президентська республіка має бути збалансованою, але зараз цього балансу немає.

“Достатньо очільнику держави – як при Януковичі, так і при Зеленському – отримати контроль над Верховною Радою, то фактично і парламентом і урядом стає президентський Офіс. Але ж люди голосують не за це. Депутати парламенту мають такий самий рівень довіри, як і президент, якого обирає народ. Тобто рахуватись потрібно не лише з волею більшості, але й з меншістю, яка голосує за опозицію. Тим більш, коли ця меншість у будь-який момент може стати більшістю”, – резюмує Портников.

Політтехнолог Олексій Голобуцький підтримує тезу про зв’язок заяви Данілова про “жорстку президентську республіку” з падінням рейтингу влади.

“Припускаю, що соціологія, котру змушені були показати президенту, навіть гірша, ніж оприлюднена. І ОП шукає теми, щоб компенсувати цей негатив Зеленському (котрий, як ми вже з’ясували, дуже чутливий до подібного). Тема “другого терміну, бо не все встигне” не зайшла. Тепер вигадали зміну конституційного ладу з парламентсько-президентської навіть не на президентсько-парламентську, а просто на президентську республіку, “жорстку президентську республіку”. З суто путінською аргументацією”, – зазначає експерт.

Він також нагадує, що наразі президенту фактично підконтрольні Верховна Рада, уряд та силові структури.

“Тобто, всіх інших доступних інструментів Зеленському замало? Парламентської монобільшості й повного контролю Ради – аж до блискавичної заміни спікера на порушення всіх принципів демократії та розподілу владних повноважень. Повністю підконтрольного власного уряду, не те що не коаліційного, а навіть без жодного урядовця від іншої політичної сили, з котрим необхідно домовлятись, а не просто спустити розпорядження щось робити чи не робити. Підконтрольних силових структур. Значною мірою підконтрольних місцевих органів влади, голів ОДА. І, звісно, конституційних повноважень президента в зовнішній політиці й у сфері оборони”, – зауважує Голобуцький.

Експерт підкреслює, що Зеленського “фулл хауз” на руках – але він хоче змінити конституційний лад для збільшення власних повноважень і зменшення залежності від членів своєї ж команди в інших гілках влади.

Таким чином, лавина скандалів (офшори, вагнергейт, топкорупція тощо) та провал по ключових викликах (коронавірус, енергетика, війна з Росією) спричинили падіння рейтингу влади. Паралельно з цим з вуст секретаря РНБО лунає заява про посилення президентських повноважень. Виникає враження, нібито Банкова перевіряє суспільні настрої, сподіваючись на позитивні для себе результати. Однак, влада Зеленського своїми помилками лише збільшує кількість противників “зеленого” режиму.

Нагадаємо, “Європейська Солідарність” вийшла на перше місце у рейтингу політичних партій, обігнавши “Слугу народу”.

Раніше народний депутат фракції “Європейська Солідарність” Олег Синютка заявив про те, що на рейтинг Зеленського впливає реакція громадян на події в Україні: обіцянки президента про зменшення вартості тарифів, зростання цін, а також корупційні скандали та відмивання грошей.

Нагадаємо, соціологам, які зафіксували падіння рейтингу Зеленського і “слуг”, погрожують, сайт КМІС зламали хакери.

До того ж голова Комітету виборців України Олексій Кошель заявив, що будь-яка помилка влади не проходить безслідно. Основною причиною зростання негативу виборців він назвав різні скандали “Слуг народу”: корупційні, офшорні, різкі висловлювання та негативну поведінку

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter, Telegram та Instagram.