Зараз фактично почнеться полювання за активами Росії – експерт про рішення суду Гааги щодо Криму

Попри заяви Кремля про невизнання рішення третейського суду Гааги щодо відшкодування українським компаніям 159 мільйонів доларів за майно втарчене в окупорваному Криму, Росія буде змушена виплатити ці кошти, інакше у неї будуть конфісковувати активи за кордоном.

Про це “Прямому” розповів експерт з міжнародних питань, радник міністра іноземних справ України Тарас Качка.

– На що можуть сподіватися позивачі з української сторони? Як скоро може бути компенсація, або які перешкоди на цьому шляху очікують?

Тут вже очікувати нічого не варто. Рішення є. Тепер відповідно до Нью-Йоркської конвенції про визнання і виконання міжнародних арбітражних рішень а це конвенція 58 року, стороною якої є 159 держав, в тому числі Україна і Росія, всі 19 суб’єктів можуть подати в місцеві суди, де знаходиться російське майно – чи то в Росії, в Україні, в Нідерландах, чи у США, чи в будь-якій зі 150 держав – звичайний запит, звернення про примусове виконання цього рішення. Так, як це робиться в цивільній справі між двома суб’єктами про стягнення боргу або аліментів, наприклад. І, відповідно, місцевий суд має видати таке рішення.

Очевидно, що саме на цій стадії Росія вже включиться в роботу і буде оскаржувати ці рішення, говорячи про те, що начебто не брала участі і, відповідно, не була поінформована відповідно до статті 5 Нью-Йоркської конвенції. Але тут вся практика застосування цього положення свідчить про те, що шансів в Росії немає, оскільки третейський суд в Гаазі доклав всіх зусиль для того, щоб РФ була поінформована, і самі позивачі були, інформували на стадії надсилання арбітражного звернення і на стадії запрошення щодо формування арбітражу, і на стадії запрошення подати свої свідчення. Відповідно, РФ була завжди в курсі. Вона обрала політичну позицію не брати участь в цій справі. Але це не означає, що це рішення не може бути виконане. Навпаки, вся практика за цим напрямом говорить про те, що позивачі абсолютно спокійно доб’ються рішення місцевого суду – там, де вони звернуться, в якій країні вони звернуться до місцевого суду, і отримають рішення про примусове виконання.

Тобто зараз фактично почнеться полювання за активами Російської Федерації. В даному випадку – на суму 159 мільйонів доларів. Але я думаю, що невдовзі з’являться й інші рішення інших компаній, де суми будуть навіть значно більшими.

– А що означають ці активи? Адже дипломатичні будинки не можуть підлягати у вигляді відшкодування для цих людей. Що може бути теоретично перераховано в складі тих активів, про які ви щойно говорили?

Тарас КАЧКА: Ви якось дуже професійно ставите питання. Очевидно, це стосується будь-якого державного майна, на яке не поширюються імунітети. Це можуть бути культурні осередки якісь, театри побудовані, ще інші активи, на які не поширюються імунітети Російської Федерації. Безумовно, ця практика теж існує. І ми свято дотримуємося імунітетів і у своїх справах використовуємо цей елемент. Але очевидно, що будь-яка інша державна власність, яка не охоплена цими імунітетами, вона буде під загрозою того, що на неї буде накладено стягнення, як це говориться юридичною мовою.

Нагадаємо, НАК “Нафтогаз України” у 2018 році може відсудити у Росії близько $8 млрд через захоплення активів компанії на території Криму внаслідок окупації півострова навесні 2014 року.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.