ЗЕ-АУТСАЙДЕРИ. Верещук vs Тищенко, Дубінський та ціна партійного місця
Якщо говорити про кількість бордів по Києву, то впродовж кампанії історія Попова взагалі десь загубилася поміж Пальчевським та Іриною Верещук. І ось вам – сюрпрайз. Ще невідомо чим уся ця історія закінчиться.
Детальніше у розслідуванні WATCHDOGS.
Ця історія вже точно закінчилася для “слуг” і їхньої козирної пані-мерки. Якщо говорити про масштаби країни, то якраз на цих виборах в найбільшу калюжу сіла саме президентська партія “Слуга народу”, бо за рік тотальну підтримку перетворити на щонайбільше 10% – то ще треба дуже постаратись. І причина дуже банальна. Одвічна боротьба жаби й гадюки. А коли це стається не виходячи з однієї партії, то і результат – очевидний. Як це працює, дивіться на прикладі Києва та Київської області.
Білборди, плакати, білборди, ролики, парасолька, білборди, фейсбук, тік-ток, білборди. 4 місяці насиченої, нав’язливої реклами звідусіль і вуаля – з чергового ноунейма зі “Слуги народу” ти перетворюєшся в цілком реального конкурента діючому міському голові столиці. Про передвиборчу кампанію пані-мерки можна говорити багато і довго. Але факт залишається фактом – будь-які намагання вихопити додаткові голоси серед потенційних виборців виявились марними. Про причини поразки ми одразу ж після виборів розпитали у самої Ірини Верещук.
“Звичайно я не є задоволена результатом, звичайно я хотіла взяти більше відсотків”, – розповіла Верещук.
25 мільйонів гривень – саме стільки за звітом поданим в ЦВК партією “Слуга народу” було витрачено на передвиборку пані-мерки. Експерти оцінюють цю кампанію значно дорожче. А сама Верещук цього не заперечує, хоча достеменно не знає скільки грошей пішло на провальну піар-акцію.
Та навіть масова впізнаваність та засилля реклами у всіх медійних і вуличних просторах не дали очікуваного результату. А розрахунок на цільову аудиторію, тобто молодь раптово дав збій. Звісно, коронавірус – причина всіх невдач. На нього найпростіше списати поразку. Хоча у Верещук є ще одна версія. Коронавірус за версією тепер вже пані-аутсайдерки першим місцем поступився організатору мерської кампанії – Миколі Тищенку. Утім Тищенко з велюрами – то ще пів біди в так званій “команді” “Слуги народу”. Монобільшість то розкололась. А в партійному гармидері, не гребує кидати лайно на вентилятор і інший колега Верещук по фракції – Олександр Дубінський. Особливо, коли вибори вже – програні.
“Фейковые абсолютно праймериз, которые были срежиссированы для того чтобы кандидатом стала Верещук, потому что ее индивидуальный политический рейтинг стремится к нулю, эти 5 процентов, которые она получила, отсутствие понимания того, что такое Киев и ее чужеродность для столицы не приведет в политику. Вот она появилась и все, вы ее не увидите”, – сказав Дубінський.
Зацініть, який глибокий аналіз від здавалося б колеги по фракції нардепа Дубінського. От він би точно зміг, не те що якась там Верещук! Але чи впорався б ображений хлопчик з амбіціями мера з власним завданням від партії? Саме Дубінського делегували освоювати Київську область. Навіть президент поставив йому завдання – показати найвищий результат по країні, з яким Дубінський так само провалився, отримавши щонайбільше 10 відсотків по області. Самокритика від Дубінського – справа шляхетна. Особливо, коли починають спливати на поверхню таємниці методів роботи нардепа на місцях. Першим про брудні ігри “слуги”, мама якого полюбляє швидкість, заявив його однопартієць – Микола Галушко. Той ще перед початком кампанії мав намір йти у мери Броварів.
Виборчі списки на Київщині якраз і формував Дубінський. Тож здогадатись, на кого натякав Галушко, не складно. Після такої гучної заяви, партія заявила, що буде розбиратись. Утім, схоже, інцидент вирішили зам’яти, адже жодної подальшої реакції від слуг так і не було. Сам Галушко заліг на дно, більше про ті заяви журналістам анічичирк, та й з парламентської фракції вийти духу не вистачило. Але скриньку Пандори так просто не зачинити.
Сергій Возний – ексочільник Києво-Святошинської ради. Ще місяць тому під прапорами партії “Слуга народу” він з власною командою завойовував електорат Гостомельського району у Київській області. Але в один момент амбітні плани кандидата у штабі Дубінського – перекреслили. Возний планував балотуватись на посаду голови Гостомельської ОТГ, зібрав команду, витрачав зокрема особисті гроші і проводив передвиборчу кампанію. Але буквально в останній день, коли можна було подати документи – Возного викинули зі списку, а партійний осередок передали зовсім іншим людям. І кандидат вбачає у цьому ніщо інше як політичний підкуп. Гроші грошима, але ж пан Возний та його колеги у нещасті хоч прогнозовано, утім таки отримали свою сатисфакцію.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.