“Зе-перемир’я”: яким видався рік після оголошення “тиші” на Донбасі

Суспільство
“Зе-перемир’я”: яким видався рік після оголошення “тиші” на Донбасі
“Зе-перемир’я”: яким видався рік після оголошення “тиші” на Донбасі

Фото: пресслужба ООС

27 липня 2020 року президент Володимир Зеленський оголосив усеосяжне “перемир’я” на Донбасі. Російські окупанти на кілька тижнів зменшили активність, але потім порушил усі домовленості й відновили обстріли українських позицій. За час так званого режиму “тиші” загинули та отрмали поранення десятки захисників України. Ворожі снайпери та артилерія продовжують агресивні дії проти наших військових, однак нашим бійцям заборонено відкривати вогонь у відповідь без дозволу вищого керівництва.

PRM.UA з’ясовував, яким видався рік після оголошення “перемир’я” на Донбасі.

“Перестати стріляти”: втрати української армії від початку “тиші”

За інформацією української делегації у Тристоронній контактній групі, за час “перемир’я” російські окупанти атакували українські позиції понад 2000 разів. Збройні сили втратили щонайменше 64 військових, які загинули переважно від снайперських та артилерійських обстрілів. Також 162 українських захисники підривалися на ворожих мінах та отримали тяжкі поранення внаслідок обстрілів з протитанкових ракетних комплексів.

Вже у перший же день “перемир’я” моніторингова місія зафіксувала 111 порушень режиму припинення вогню. А за перший тиждень “тиші”, за звітом ОБСЄ, відбулося 225 порушень режиму припинення вогню та був поранений мешканець Мар’їнки.

Крім того, з початку 2021 року  командування ЗСУ фіксує активну роботу російських спецпризначенців, зокрема снайперських груп. Ще 258 українців вважаються зниклими безвісти на тимчасово окупованих територіях Донбасу. З них – 67 військових і резервістів, зазначає уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

У липні російські окупанти шість разів обстрілювали штаби Збройних сил України. Найбільше втрат було 13 липня, коли від снарядів загинув Андрій Бєляєв, командир роти мотопіхотної бригади ім. Кошового отамана Костя Гордієнка. Ще п’ятеро бійців отримали поранення. Позиції українських військових біля села Причепилівка (Луганщина) накрила ворожа артилерія 122-мм та 152-мм калібру.

Ще одним кривавим днем стало 26 липня. На світанку ворог почав обстрілювати бійців ЗСУ зі 152-мм артилерійських гармат. 25 снарядів випустили у командно-спостережний пункт батальйону 58-ї мотопіхотної бригади ім. Івана Виговського. Це була не провокація, а цілеспрямована військова операція, оскільки по штабу одночасно гатила вся артилерійська батарея – шість гармат. Обстріли коригував ворожий безпілотник, якого захищала станція радіоелектронної боротьби. В результаті обстрілів постраждали п’ятеро військових, зокрема жінки, які працювали у штабі.

Точність обстрілів з боку росіян підвищилась, оскільки вогонь коригують сучасні безпілотники “Орлан-10” з великою висотою польоту і потужною камерою. Ворог спокійно проглядає український тил і бачить оперативно-тактичні частини ЗСУ.

Подібна ситуація свідчить про те, що ідея про перемир’я від самого початку була приреченою на провал. Оскільки Росія досі не визнала себе стороною конфлікту й заперечує свій вплив на бойовиків, Україні довелось одноосібно повідомити ОБСЄ та ЄС про припинення вогню. Насправді ж ніяких офіційних двосторонніх домовленостей між Україною та Росією не було й не могло бути. А з терористами на Донбасі переговорів, звісно ж, не вели.

Ще однією проблемою, про яку говорять протягом року, є зниження морального стану в армії. Заборона відкривати вогонь у відповідь та неможливість застосовувати безпілотники роблять наших військових вразливими перед ворогом, який безперешкодно може обстрілювати наші позиції. Ситуацію також погіршує недостатня укомплектованість бойових частин, погіршення харчування та проблеми з пальним. Волонтер та колишній радник міністра оборони Юрій Бірюков писав з цього приводу:

“Станом на 16 липня Міноборони уклало договорів на поставку палива: бензин в кількості – 0 (нуль) тон; дизельне паливо літнє – 0 (нуль) тон; дизельне паливо зимове – 0 (нуль) тон. І найбільш тривожне те, що в системі Прозорро немає жодної оголошеної процедури на покупку палива. Такого краху в закупівлях не було навіть у 2015 році”.

Частина підрозділів ЗСУ постійно беруть участь в міжнародних навчаннях,  їх показують у ЗМІ, вони є своєрідним фасадом Збройних сил, однак для більшості військових ситуація постійно ускладнюється. Про реальну ситуацію на фронті відомо не багато, оскільки туди перестали пускати журналістів. Однак зі сходу постійно прибувають літаки з пораненими. Так, 24 липня борт з пораненими бійцями прибув до Одеси, у літаку перебувало 16 українських військових 72-ї бригади та 2 прикордонники.

Наразі немає жодних свідчень того, що українське керівництво використало “перемир’я” для зміцнення армії, проведення військової реформи та закупівлі нових видів зброї. Водночас за даними розвідки, Росія постачає терористам “Л/ДНР” сучасну зброю, боєприпаси й паливо. Кадрові військові РФ очолюють загони бойовиків, працюють у складі снайперських груп і проводять військові навчання на території ОРДЛО.

Ситуація на фронті до початку перемир’я виглядає значно кращою з точки зору перспектив та зміцнення обороноздатності країни. Згідно з даними за 2019 рік, коли Україна відвойовувала свою територію, а не відводила війська, загинуло 65 бійців ООС. Водночас бійці ЗСУ відвоювали у російських окупантів 24 кв. км території, при цьому економіка країни зростала, а зарплати військовослужбовцям підвищували кожні пів року.

Думки експертів щодо “перемир’я” на Донбасі

На думку секретаря РНБО (2014-2019) Олександра Турчинова, на війні без втрат не обійтись, особливо коли наші військові поступово звільнюють українські території. Однак, невиправданими є втрати, коли захисники України стають мішенями для ворога через заборону на адекватну відповідь.

Після 2015 року ми використовували тактику покрокового наступу, за кожної можливості звільняючи хоча б невеличкий населений пункт, або просуваючи наскільки можливо вперед наші позиції. Росію дуже дратувала ця тактика, яку вони назвали “повзучим наступом”.

Під час “перемир’я Зеленського” ми зазнали втрат значно більше, ніж звільняючи будь-який населений пункт. Ганебно та принизливо замість того, щоб звільняти рідну землю, – відводити війська. Ганебно – зривати державне оборонне замовлення та не збільшувати наш оборонний потенціал. Ганебно – заморожувати грошове забезпечення військовим, які щодня ризикують своїм життям.


Олександр Турчинов секретар РНБО у 2014-2019 роках

Ветеран АТО і громадський діяч Мирослав Гай наголошує, що за два роки президентства Зеленського не було жодного тижня, коли б зберігався режим “тиші” на Донбасі.

Словосполучення “режим тиші” стало приводом для великих маніпуляцій, зокрема з боку Офісу президента. У нас  кожен тиждень є загиблі, майже через день є інформація про поранених і загиблих – однак влада маніпулює поняттями режим “тиші” та “перемир’я”, – зазначає Гай.

З ним погоджується політичний експерт Тарас Чорновіл, який вважає, що попри численні порушення режиму припинення вогню, українська влада свідомо не реагує на ворожі обстріли.

Перемир’я передбачало не лише припинення обстрілів, а й повне припинення розвідувальної та диверсійної діяльності, створення траншей, додаткових блок-постів, нових оборонних укріплень тощо. Всі ці речі російська сторона порушила. Українська влада на це жодного разу не зреагувала, більше того – намагалась це виправдати. Але коли наші бійці спробували укріпити свої позиції на одній із ліній фронту їх звідти терміново відвели. При цьому, ще й звинуватили у порушенні перемир’я. Насправді перемир’я не діяло жодного дня, навіть в ті дні коли випадково сталось так, що росіяни не стріляли.


Тарас Чорновіл політичний експерт

Ветеран АТО і блогер Олексій Петров зазначає, що сьогодні вартість життя українських військових поступово знецінюється. Постійні втрати на Донбасі звели до сухої статистики.

“Контрснайперські групи так і не повернули, як і дозвіл на ведення розвідки за допомогою БПЛА. Кожен день обстріли… А якби у нас була можливість проводити розвідку, то, можливо б, підрозділи заздалегідь вичислили висунення на бойові позиції мінометних батарей та, можливо, завдали б попереджувальних ударів. І зберегли б життя українських солдатів. Але, на жаль, останнім часом у нас життя українських солдатів і офіцерів – це статистика: трохи менше вбили, трохи більше”, – говорить ветеран АТО.

На думку ветерана АТО і депутата Київради Олександра Погребиського, чинна влада прагне за будь-яку ціну створити ілюзію “миру” для свого електорату.

Президент звертає увагу тільки на свій електорат, якому штучно створюють мир. А люди, які воювали, захищали, відвойовували українські території вбачають у цьому “мирі” зраду національних інтересів. Зеленський не усвідомлює той рівень відповідальності, який він бере на себе. Майбутні протестні рухи, які тільки набирають обертів – це не вина тих, хто “пострілює”, як каже президент і його представники. Це вина Зеленського, оскільки він вважає, що є 73%,  а іншої частини населення не існує.


Олександр Погребиський ветеран АТО, депутат Київради

PRM.UA також поспілкувався з керівником центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком з приводу першого року “перемир’я” на Донбасі. На думку експерта, режим припинення вогню провалився, адже російські найманці й надалі вбивають українських захисників.

Не можна сказати, що це перемир’я є вдалим. Понад 2000 обстрілів, від 50 до 60 загиблих, більш ніж 150 поранених – це не той режим припинення вогню, якого б нам хотілося. Звісно, у певні періоди на деяких ділянках обстріли зменшувались, але поряд з цим Росія змінила тактику. Раніше окупанти більше застосовували міномети чи інші артилерійські системи, заборонені Мінськими домовленостями. А після оголошення “перемир’я” росіяни все частіше почали застосовувати тактику снайперського вогню. Тобто з Росії почали прибувати снайпери, які обстрілюють українські позиції. Наразі більшість загиблих військових стали жертвами ворожих снайперів. Кремль застосовує цю тактику для того, щоб менше світитись у зведеннях ОБСЄ.


Олександр Мусієнко керівник центру військово-правових досліджень

Він також зауважив, що неможливість оперативно відповідати на ворожі обстріли та проводити розвідку призвела до загибелі українських бійців від ворожих снайперів.

“Ми розуміємо, наскільки важливими були для українських підрозділів контрснайперські групи, які б могли діяти на випередження і на ураження ворожих снайперів. Зеленський часто говорить про необхідність зберегти життя наших військових. Так от, для цього треба завдавати ударів у відповідь на ворожу агресію, або навіть превентивних ударів на випередження. Якби у нас в повному обсязі працювали контрснайперські групи, якби ми моніторили ситуацію за допомогою безпілотників – тоді б у нас було краще положення на фронті. Коли противник порушує режим припинення вогню, ми маємо діяти у відповідь для збереження життя і здоров’я наших військових”, – каже експерт.

Мусієнко також нагадав про численні проблеми в армії, які послаблюють українську обороноздатність та гальмують перехід ЗСУ на стандарти НАТО.

Фіксуються випадки, коли бійці не продовжують контракти й звільняються з лав ЗСУ. Також згадаймо проблеми з харчуванням. Ще одна проблема – це оборонне замовлення на цей рік. Закон про оборонне замовлення у новій редакції не запрацював з вини, у першу чергу, Кабміну, який на рівні підзаконних актів гальмує цей процес. Окремі міністерства не можуть вирішити між собою, хто буде вести цей реєстр по оборонному замовленню. Через це виконання “оборонки” зривається. Ці питання не потребують чогось екстраординарного, просто треба зосередити на них увагу й вирішити.


Олександр Мусієнко керівник центру військово-правових досліджень

Він також нагадав про необхідність збільшити зарплату війсковим та покращити соціальне забезпечення для наших захисників.

“Наслідки “перемир’я” впливають на моральний стан бійців. Військові, яких я знаю, готові попри все виконувати свої завдання, адже вони є патріотами. Вони знають, що захищають свою державу і є достатньо вмотивованими. Інше питання, чи віддячує держава цим людям та чи сприяє збільшенню цієї мотивації. Давно назріло питання щодо збільшення зарплат військовим. Також необхідно зайнятися стратегією переозброєння чи модернізації зброї, яку отримують наші бійці. Крім того, необхідно пришвидшити перехід на стандарти НАТО. Нагальними є питання соціального забезпечення й харчування в армії. Але, на жаль, влада нехтує всіма цими питаннями”, – констатує експерт.

Він також попередив про плани Кремля щодо ескалації ситуації всередині України з метою подальшого “примушування до миру”.

Зараз Росія хоче включити у порядок денний серйозну психологічну інформаційно-військову операцію, яка полягає в тому, щоб посварити Україну з Заходом, посіяти апатію й розчарування у Євросоюзі й НАТО. Якщо Кремлю це вдасться, у нього з’явиться поле для “примушування до миру” і провести масштабну військову операцію. Ризики великого військового зіткнення нікуди не ділись. Стаття Путіна вкотре підтвердила, що Кремль не залишив своїх агресивних планів щодо України.


Олександр Мусієнко керівник центру військово-правових досліджень

На переконання експерта, для успішного протистояння кремлівській агресії Україна повинна вибудовувати конструктивні відносини з Заходом, а не висловлювати претензії та образи через нібито недостатню підтримку.

“Ми не маємо вестися на пропаганду про те, що США і НАТО нібито нас зрадили й ніколи не приймуть до Альянсу. Ми мусимо розвивати нормальні відносини й співпрацю з нашими західними партнерами, а також зміцнювати нашу обороноздатність. Також нам необхідно протидіяти російській ворожій агентурі, яка буде намагатись дестабілізувати ситуацію всередині України. Треба аналізувати ситуацію й робити правильні висновки, а не демонструвати образи в бік Заходу, як це роблять деякі наші політики”, – резюмує Мусієнко.

Нагадаємо, 29 липня в районі проведення ООС зафіксовано дев’ять порушень режиму припинення вогню з боку російських найманців.

Крім того, російські окупанти в районі на Донбасі відновлюють передові позиції та нарощують інженерно-фортифікаційні обладнання.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitterTelegram та Instagram.