Новини

Нема чим крити, або навіщо Рада-“ворог”: У що трансформувалася мовчанка Зеленського

Нема чим крити, або навіщо Рада-“ворог”: У що трансформувалася мовчанка Зеленського

Розмови про те, що Володимир Зеленський думає про розпуск Верховної Ради України точаться давно. Ще 18 квітня, до другого туру виборів президента він заявляв: “З приводу розпуску (парламенту) – будемо робити згідно із законом. Іноді закон взагалі допомагає приймати рішення. Про це він сказав в інтерв’ю “РБК-Україна”. З приводу перевиборів Зеленський сказав: “Дивіться, хлопці. З перевиборами, ви ж розумієте, що є певні законодавчі терміни”.

“Я боюся, що я не встигну. Я ламати закон не буду, не буду порушувати закон. Якщо ми встигнемо у термін за шість місяців до наступних виборів, коли ми маємо право розпустити парламент…”, – зазначив кандидат.

На запитання “Якщо встигнете, то розпустите?” він відповів: “Будемо думати, так. Але ви ж розумієте, що нам це вигідно“.

Про своє бажання розпустити парламент Володимир Зеленський заявив і тоді, коли Центральна виборча комісія ще не оголосила остаточні офіційні результати виборів президента.

Так, він звинуватив ЦВК у затягуванні оголошення результатів. “Зараз відбуваються дуже кумедні речі – перемога є, а повноважень немає, хтось від мене булаву ховає. Що відбувається, я пояснюю: ЦВК затягує офіційне оголошення результатів”, – заявив він у своєму відеозверненні у Facebook. За словами Зеленського, це робиться для того, щоб Верховна Рада могла призначити дату інаугурації після 27 травня і позбавити його можливості розпустити парламент. “Хоча мені здається, що це несправедливо. Президент, у якого довіра 73%, має, принаймні, право думати про це і має право мати цю можливість”, – наголошує він.

Ось те відеозвернення Зеленського:

Далі дуже дивним виглядає наполягання на проведенні інавгурації 19 травня – у скорботний день – дата День пам’яті жертв політичних репресій. Також у пості знову згадується парламент, з яким “треба працювати”.

Юридична та політична площина: чи можливо оголосити про дочасні вибори в Раду

Треба нагадати про те, що за Конституцією президент має право розпустити Верховну Раду і призначити позачергові вибори, але не менше ніж за півроку до закінчення терміну повноважень парламенту. Чергові вибори Ради призначені на 27 жовтня. Як заявляв ще 22 квітня спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявляє, що наразі немає підстав для розпуску парламенту, а після 27 травня їх і не зможе виникнути. Він нагадав, зокрема, про те, що питання розпуску не є забаганкою будь-якого президента, а розпуск може відбутися виключно на тих умовах, які зазначені в Конституції і законах”, – сказав Парубій.

За словами спікера, таких передумов є три: коли упродовж 30 днів не створена нова коаліція, коли упродовж 30 днів Рада не може розпочати свою роботу через відсутність більшості і коли упродовж 2 місяців парламент не може обрати новий склад уряду. “Жодної з цих передумов на сьогодні немає. І кожна з тих умов передбачає певний термін від 30 до 60 днів. І є ще одна позиція – розпуск ВР неможливий за 6 місяців до завершення цієї каденції”, – заявляв Парубій.

При цьому начебто юристи сперечаються, чи йдеться про день виборів 27 жовтня, чи про день складання присяги – 27 листопада. “Але у будь-якому випадку з 27 травня взагалі будь-які передумови не будуть мати будь-якого сенсу”, – наголосив спікер.

Не знаємо, чи це пов’язано із заявою Парубія, однак вже наступного дня – 23 квітня – стало відомо про те, що у Раді раптом почали збирати підписи за його відставку.

“Безумовно, з точки зору виборів, з точки зору можливої максимальної кількості голосів для партії Володимира Зеленського “Слуга народу”, чи як вона буде називатися на парламентських виборах, найвигідніше, звичайно, дочасні вибори. Безумовно, всі це розуміють. В принципі, я хотів би зараз юридичну частину вивести за дужки. Тому що, на жаль, це питання перейшло з юридичної виключно в політичну площину”, – заявив в ефірі “Прямого” в ток-шоу “Ехо України”сказав народний депутат, представник Кабінету міністрів України у Верховній Раді Вадим Денисенко.

Денисенко також роз’яснює, чи є все-таки спосіб, коли можна домогтися проведення дочасних виборів у парламент. “Не треба також забувати про те, що є друга частина медалі, від якої, з моєї точки зору найбільше буде залежати, чи будуть дострокові вибори, чи не будуть – домовляться в парламенті чи не домовляться про зміни закону про вибори. А саме – пропонуються, в тому числі і партією Зеленського, дострокові вибори за пропорційною системою з закритими списками з можливим пониженням прохідного бар’єру до 3%, а деякі політичні сили, в тому числі колишня Партія регіонів, говорять про те, що взагалі треба опустити до 1%. Якщо буде домовлено в парламенті про зміну закону і буде проголосовано закон про пропорційні списки з 3% прохідного бар’єра, я даю 99%, що будуть дострокові вибори”, – сказав він. Однак тут же зауважив: “Парламент може все, казав покійний Іван Степанович Плющ. Тому в даному випадку, чи можливо це теоретично? Теоретично це можливо. Чи є на сьогоднішній момент голоси? Ні, на сьогоднішній момент голосів немає, і до 226 ще достатньо далеко”.

“З приводу повноважень президента. Дійсно, президент за Конституцією має повноваження розпустити Верховну Раду не пізніше 6 місяців при наявності однієї з трьох підстав, які передбачені в Конституції. І я би, як керівник починав би з першочергового, а чи є зараз на даний момент такі конституційні повноваження. І в мене, насправді, є дуже великі сумніви. Ті повноваження і, ті підстави, які є – дві з них, коли не працює уряд, коли Верховна Рада фізично не може зібратись, тобто вони апріорі не можуть.

І зараз вся дискусія, точиться навколо нібито відсутності коаліції. І нібито це має встановити суд, якимось заднім числом. Я з юридичної точки зору можу сказати, якщо ми говоримо про цю підставу: будь ласка офіційне оголошення, заява спікера парламенту, потім час на формування коаліції, 30 днів, і після того у президента з’являються такі конституційні повноваження. Тому, я б не хотів оцінювати якісь кроки новообраного президента з точки зору їх певної не конституційності”, – таку думку у ток-шоу “Ситуція” висловив народний депутат України, фракція “Народний фронт” Ігор Алексєєв.

Також Алєксєєв наголосив, можна моделювати будь-яке гіпотетичне рішенні президента, і думати, як на нього відреагує суспільство. “Якщо мені не зраджує пам’ять, то однією з таких магістральних тез з якою команда новообраного президента вибудовувала свою виборчу кампанію – це скажімо так негативна оцінка всієї судової системи, негативні оцінка судової реформи, критика суддів. І ми фактично бачимо, що гіпотетичною підставою для конституційних повноважень – буде рішення того суду, який послідовно критикувався під час передвиборчої кампанії. Я вважаю, що повноважень і конституційних підстав реалізації права президента станом на момент, який ми зараз маємо – їх немає“, – наголосив Алєксєєв.

Всі дискусії щодо позачергових парламентських виборів непродуктивні, тому що антиконституційні, заявляв ефірі “Прямого” в ток-шоу “Ехо України” народний депутат України фракції партії “Блок Петра Порошенка” Олександр Черненко.

“Я думаю, мало хто буде заперечувати. В Конституції є вичерпний перелік підстав для проведення позачергових виборів (парламентських, – ред.). На сьогодні жодна з цих підстав не є актуальною. Абсолютно. В Конституції так само записано, в тому числі і в законі про вибори, коли не можна розпускати парламент – за півроку до виборів. І тут починаються різні вже… що рахувати, півроку від якої дати? Я навіть схиляюся від того, що треба рахувати від дати виборів, які будуть 27 жовтня. Відповідно, вже 27 квітня минуло, і після 27 квітня не можна це робити.

Ще є юристи, які кажуть, що оскільки ця Верховна Рада набула повноважень 27 листопада, то відповідно треба півроку рахувати від 27 листопада, і ще до 27 травня можна ніби розпускати. Але це таке. Це вже юридична казуїстика. Сьогодні головне – що немає підстав. І говорити, чи вигідно Зеленському, не вигідно? Знаєте, є люди, яким вигідно грабувати, наприклад. Їм це вигідно, але це заборонено законом. Так само, сьогодні всі дискусії щодо можливості позачергових виборів – вони непродуктивні, тому що антиконституційні”, – розповів Черненко.

У чому вигода від дискусії про розпуск Ради

Володимиру Зеленському потрібна нинішня Верховна Рада в якості боксерської груші, на яку він буде просто зливати весь негатив до наступних виборів, заявив  у ток-шоу “Прямий ефір” головний редактор РБК-Україна Сергій Щербина. “Чесно кажучи, я не дуже вірю в той сценарій, що Зеленський розпустить Верховну Раду. Зрештою йому це вже не так і потрібно насправді. Тому що Зеленський чудово розуміє просту річ: що як тільки він підпише цей указ, ви підете зразу, шановні депутати, до суду, почнете цей указ оскаржувати, почнеться позов на позов. Ця ситуація затягнеться рівно до осені, рівно до чергових виборів парламенту. Наскільки я розумію, в штабі Зеленського цю ймовірність усвідомлюють. І вони на це не підуть, тому що це завідомо програшна для них історія”, – сказав Щербина.

Він зауважив, що наполегливість Зеленського з інавгурацією саме 19 травня, насправді вкладається в іншу логіку, що депутати будуть поганими. “В його концепції депутати будуть поганими, Верховна Рада буде поганою. Верховна Рада зрештою має найнижчий рівень довіри в суспільстві. Тільки но подивився опитування Центру Разумкова”, – додав Щербина.

Він нагадав, що згідно опитування проведеного у березні, Верховній Раді не довіряють 82% громадян України. “Зеленському потрібна боксерська груша, на яку він буде просто зливати весь негатив до наступних виборів. Каналізація народного гніву. Він буде це робити. І зараз він уже починає насправді цю риторику. Тому що, як це виглядає для пересічного виборця? Це виглядає так, що новообраному президенту “погані депутати” не дають починати займатися справами. Крапка. Ніхто не буде розбиратися серед виборців у конституційних нюансах: коли там Верховна Рада, яким чином буде приступати до обов’язків, 27 травня, 28 травня, де там півроку, де там початок повноважень, де їх кінець…”, – сказав Щербина.

Він наголосив, що ніхто не буде взагалі звертати увагу на особливості закону щодо роботи парламенту в Україні. “Тому що це дуже складна матерія для того, що… Зрозумійте людей – вони не будуть сидіти і читати Конституцію, вишукувати якісь правові казуси. Тому це просто його логіка дій, і він так буде робити в будь-якому іншому питанні. Він буде брати і казати, що депутати погані, депутати не голосують того, депутати не дають мені приступити до обов’язків, депутати не будуть те робити і все інше”, – завершив Щербина.

Як заявив журналіст Сергій Лойко в ефірі “Прямого” в ток-шоу “Ехо України”, Зеленському вигідно знаходитись у протистоянні з Верховною Радою, ніж розпустити її.

“На його (на місці Зеленського – ред.) місці я б цього, наприклад, не робив (не розпускав би Раду – ред.). Тому що зараз у нього величезний кредит довіри. Але цей кредит довіри, 70 з гаком відсотків, складається в основному з протестного голосування. Коли почнуться вибори в Раду … якби вони відбулися сьогодні, ось кредит довіри був у нас на обличчя – приблизно 25%. І зараз Зеленському не позаздриш. Він піде за своїм президентством, особливо в перший час, як по мінному полю. Кожен його подих, кожне слово, кожен жест, кожне рішення, кожне якесь вираження якихось планів будуть розглядатися під самим найдрібнішим мікроскопом”, – заявив він.

“І тому йому вигідно знаходитись зараз, може бути, в протистоянні з цією самою Верховною Радою, яка є. Тому що він завжди на парламентських виборах може сказати, як би, пояснити: так, я хотів це зробити, але мені не дають, і я хотів зробити те, то мені не дають … І таким чином перетворити ці шість місяців в справжню вивірену кампанію. Тому що, якщо він зараз розпустить Раду, то це трошки засмутить суспільство. Бо це деструктивний крок. Він повинен робити щось позитивне зараз”, – додав журналіст.

Більше того, як наголошує народний депутат України фракції партії “Блок Петра Порошенка” Олександр Черненко, Зеленський в наступному парламенті не отримає одноосібну більшість.

“Наступний парламент. Який би він не був, я не вірю, що Зеленський в ньому отримає, його партія, одноосібну більшість. В будь-якому разі це буде якась коаліція. А там, де коаліція, там потрібно ділитись, в тому числі, в кадрових питаннях. Тому така мрія багатьох, і він свято в це вірить, що він зараз тут повністю переверне з ніг на голову, поставить компетентних, чесних і так далі, і так далі, – ці всі його бажання трошки розіб’ються об дійсність. Але це не значить, що будуть спроби”, – таку думку Черненко висловив в ефірі “Прямого” в ток-шоу “Ехо України”.

Черненко пояснив, що Зеленському доведеться шукати компроміси. “Давайте згадайте перший уряд після обрання діючого складу парламенту, запрошення іноземців, технократів. В принципі, це були професіонали і компетентні люди. Але чи був результат від їхньої діяльності? Вони сказали, що їм не дали, і що їхні потуги зупинялись. А на якому рівні – не ясно.

Чи інший приклад – призначення Саакашвілі губернатором Одеської області. Яскравий інформаційний привід і величезна довіра в Одеській області і поза нею, постійна присутність в інформаційному просторі. Але спитайте в одеситів, що він зробив як губернатор. І навіть ті, хто йому симпатизували, і лояльні до нього люди, скажуть: та, в принципі, нічого… Як губернатор він був, відверто кажучи, слабенький. І це всі визнають”, – додав він.

Черненко також наголосив, що це буде подібний шлях Зеленського. Будуть дуже красиві, дуже цікаві, дуже інформаційно вибухові призначення, перші кроки на цих призначеннях. Але потім все-таки виявиться, що держава трошки складніша, ніж просто “Квартал”. І там потрібно йти десь на компроміс.

Так що з першочерговими планами новообраного президента

Якщо раніше українська спільнота  скаржилася на відсутність будь-якої інформації з приводу конкретних перших кроків, які собі планував кандидат у президенти Володимир Зеленський, то тепер, власне, ситуація не дуже змінилася. Так, безумовно, Зеленський став частіше дописувати на своїй сторінці у Facebook, з’явилася навіть сторінка у Twiiter. Він приймав привітання з перемогою у виборах президента України від іноземних лідерів. Висловлював також думки з приводу мовного закону, який вже встиг поставити під сумнів.

Були також заклики знову ж таки боротися з корупцією разом. Та більше”Офіційно запрошую представників великого, малого та середнього бізнесу на зустрічі – вже найближчими днями. Розставимо всі крапки над “і”, – писав Зеленський. Однак, яким чином на такій одній зустрічі (і чи однієї буде достатньо) та в якому форматі вона б мала відбутися, поки що невідомо. І за яким принципом буде відбуватися відбір представників бізнесу – невідомо. А також нічого не знаємо про те, де Зеленський збирається розмістити цих усіх представників (передбачаємо, що бажаючих може бути тьма) та, як будуть вислуховувати всі їх ідеї, побажання кожного.

Почули ми також, але вже від команди Зеленського, про намір ввести обов’язкове е-декларування для абсолютно всіх 45 мільйонів громадян України.

“Зараз всі обговорюють чи справді нова команда Зеленського хоче провести амністію капіталу та ввести обов’язкове е-декларування, яке зараз розповсюджується лише на чиновників та осіб, уповноважених на виконання функцій держави, для абсолютно всіх 45 мільйонів громадян України. Досвід Росії, в якій упродовж останніх 20 років відбулось три амністії капіталу, свідчить, що це не призвело  до зниження високого рівня корупції, а тільки до вибіркового правосуддя.

Ще один приклад – Аргентина, яка справді, завдяки обов’язковому декларуванню усіх громадян країни, залучила більше $100 млрд . Але до економічних успіхів це не призвело. Навпаки, Аргентина вдруге за 10 років опинилася в дефолті. Тому, щоб це не стало черговим пшиком, перш ніж починати говорити про амністію капіталів та обов’язкове е-декларування для усіх українців, треба зрозуміти: чи готове суспільство з наступного року почати декларувати абсолютно всі свої статки? Безумовно – ні, не готове”, – написав народний депутат фракції Партії “Блок Петра Порошенка” Вадим Денисенко у своєму блозі на Facebook.

За словами народного депутата, введення обов’язкового е-декларування для громадян може бути лише завершальним кроком в реформуванні фіскальної, податкової та митної сфери: “Спочатку необхідно провести повну фіскалізацію, щоб було зрозуміло, як товар потрапив в країну та як він опинився у продажу; потрібно вирішити питання трансфертного ціноутворення. Ці два кроки дозволять збільшити бюджет без будь яких е-декларацій на 25-30%. Третій крок – перемогти контрабандне лобі і встановити сканери на митницях. Реально запустити банківську систему… Після того, як всі ми будемо розуміти, як буде розвиватися економіка, можна буде говорити і про амністію капіталів, і про обов’язкове е-декларування”.

“Боротьба з корупцією починається не зі створення нових антикорупційних органів. На сьогодні їх вже створено 12 і толку від них небагато. Насправді, боротьба з корупцією починається з пакту еліт про правила гри. З цього потрібно починати, а не зі створення 13-го чи 15-го антикорупційного органу чи тотального е-декларування”, – заявив Вадим Денисенко.

Більше того, обов’язкове подання декларації про майновий стан усіма громадянами України поставить їх під небезпеку з боку кримінальних елементів, а також загрожуватиме їм кримінальним переслідуванням, про це у ефірі ток-шоу “Ситуація” на телеканалі “Прямий” заявив політолог та експерт з безпеки Андрій Дацюк. “Це дозволяє недоброчесним громадянам отримати інформацію про мої статки. І це стосується кожної людини, в якої немає, на відміну від очільників держави чи людей на високих посадах на державній службі можливості захиститися. І залишається сподіватись лише на замок і лише на оперативне реагування правоохоронних органів”, – зазначив Дацюк.

Він також зауважив, що у разі введення такої ініціативи буде необхідно кожного року заповнювати декларації. “Раз на рік будуть усі заповнювати цю декларацію. І якщо я щось не вкажу, то які проти мене будуть санкції? Кримінальна відповідальність”, – додав експерт.

Рада Зеленського: колективне зло чи політичне плацебо

Як і раніше, до виборів, українці все ще не знають, які кроки зробить новообраний президент. Невідомо, що яким чином Україна далі вестиме свою оборонну стратегію і боротися з агресором. Невідомо, що буде з бранцями Кремля. Що буде з економікою країни: яким чином домовлятимемося далі з МВФ, якщо у передвиборчих обіцянках Зеленського йшлося про високі тарифи. А питання тарифів “зав’язане” напряму із співпрацею МВФ та траншами, від яких залежить економіка країни, що перебуває у стані війни. Більше того, ніхто досі не знає, як будуть продовжуватися далі закладені попередньою владою реформи та чи є якісь ідеї щодо нових?

Створення ворога в обличчі українського парламенту, чи інших питань, як скажімо, мовний закон, чи якихось персоналій та діяльності держави, як Уляна Супрун та медична реформа – не нова тема, до речі. Взагалі таке штучне створення ворога для відволікання уваги населення від справжніх проблем вже давно використана і “оправдана” технологія масового впливу є, ми її бачимо і знаємо.

Як наголошує Сергій Лойко, у Зеленського поки що великий кредит довіри населення, яке очікує від новообраного президента багатьох кроків. Студенти – підвищення стипендій, пенсіонери – пенсій, і вся країна чекає обіцяного підвищення зарплат. Тому саме Рада у нинішньому складі може стати тим “токсичним” плацдармом, на якому Зеленському вдасться відбиватися від виконання своїх обіцянок ще певний час.

Читайте також: ЯКИМИ БУДУТЬ 100 ДНІВ ЗЕЛЕНСЬКОГО: ВИКЛИКИ ТА ПРОГНОЗИ

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.