Поставив під сумнів мовний закон: чи зможе Зеленський “відреагувати відповідно до конституційних повноважень президента”
Володимир Зеленський пообіцяв, що вступивши на посаду президента України, проаналізує ухвалений у четвер, 25 квітня, мовний закон №5670-д , і відреагує за підсумками цього аналізу – “відповідно до конституційних повноважень президента України i в інтересах громадян”.
PRM.UA вирішив розібратися, чи дійсно новий президент України зможе в межах своїх повноважень та в правових межах в разі чого змінити ухвалений парламентом закон, чи навіть скасувати його.
Як відомо, мовний закон, який Верховна Рада ухвалила сьогодні, передбачає, що українська мова як державна буде обов’язковою в органах влади та інших публічних сферах. Так, знати та використовувати українську в роботі ЗОБОВ’ЯЗАНІ президент, керівництво парламенту, прем’єр і члени уряду, інші представники влади всіх рівнів в центрі і на місцях. Окрім того, знати і використовувати українську ПОВИННІ керівники і співробітники освітніх, медичних і наукових установ. Детальніше про це PRM.UA написав у статті: ЗАКОН ПРО МОВУ: ХТО ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ЗНАТИ ТА ВИКОРИСТОВУВАТИ, ТА ЯК ОТРИМАТИ УКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО.
Володимир Зеленський відреагував постом на своїй сторінці у Facebook на ухвалення цього закону, зазначивши, що: “Питання в методах, якими ми втілюємо в життя цей стратегічний курс. Моя принципова позиція – держава має сприяти розвитку української мови шляхом створення стимулів і позитивних прикладів, а не заборон і покарань, ускладненням бюрократичних процедур, множенням кількості чиновників замість їхнього скорочення. Законопроект про державну мову розглядався під час виборчого циклу, що зробило його заручником політичної риторики. (..) До проекту закону було внесено понад 2 тисячі поправок, що свідчить про відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді”.
Позиція вибраного українцями нового президента, не дивлячись на начебто і схвалення мовного закону насторожує з точки зору того, що Зеленський акцентує увагу на тому, що “закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення із громадськістю”. Попри те, що це перший основоположний такий закон про мову та її використання в Україні з початку її Незалежності (окрім, звичайно Конституції України, де в ст. 10 окреслено: державною мовою в Україні є українська мова). Тобто, на переконання Володимира Зеленського, за 28 років в незалежній Україні ніколи громадськістю, науковою спільнотою та політиками не обговорювалося питання використання української мови.
“Після мого вступу на посаду президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень президента України i в інтересах громадян“, – також написав Зеленський.
Ця теза наштовхує на передчуття того, що не все у новому законі може сподобатися новому президентові України. А тому ми спробували розібратися, чи є правовий механізм у Зеленського змінити чи позбутися довгоочікуваного в Україні всі ці 28 років мовного закону.
Отже, нині ми очікуємо, що закон про мову підпише голова Верховної Ради України Андрій Парубій і невідкладно направить його президентові України Петру Порошенку (ст.94 Конституції України). Далі президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі якщо президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Також у статті 94-ій наголошується, якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, президент України зобов’язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Тобто правом вето може скористатися лише діючий президент України – Петро Порошенко, до якого на підпис потрапить мовний закон.
Для того, щоб скасувати закон новому президентові необхідно, щоб Конституційний Суд України через подання народних депутатів (а не аналітиків команди Зе) визнав “неконституційність” закону. Тобто ні про які реакції відповідно до “конституційних повноважень президента України” йтися не може. Президент зможе тільки виступити ініціатором нового законопроекту, якщо йтиметься про питання змін до закону. І ці зміни можуть схвалити у Раді лише більшістю.
Так само і зміни до закону мають ініціювати парламентарії шляхом подачі на розгляд відповідних законопроектів та згодом їх ухвалення. Але тут треба враховувати той аспект, що діюча Верховна Рада України навряд чи піде на такі дії, а до парламентських виборів ще далеко. Окрім того, для подання до КСУ потрібна ініціативна група депутатів, які б мали пред’явити суспільству аргументи проти закону – його “неконституційності”. А у випадку із заявою Зеленського, депутати його майбутньої політсили у Раді мали б ґрунтувати свою “доказову базу” на врахуванні думки громадян. Тут постає питання знову: яким чином? Якщо через створення нових громадських обговорень – на це потрібно багато часу і коштів. А поки мовний закон працюватиме. А якщо через референдум, то, принаймні треба ухвалити закон про референдум. Це тягне за собою ще більше запитань, які множаться з кожною новою заявою команди Зе. Чи кожна законодавча ініціатива Верховної Ради України потребуватиме винесення його на референдум, і чи народовладдя і парламентаризм матимуть спільний знаменник?
Якщо знову ж таки повернутися до акценту заяви Зеленського про кількість поправок, то чи не є це питання відповіддю: в Україні не приймають пакетом закони, як у минулі часи, а враховують всі необхідні пропозиції, як у демократичній правовій державі. Прикладів із законами, де вносилися в останні роки багато поправок – безліч. А якщо взяти до уваги історію прийняття Кодексів?
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.