Новини

Реформа децентралізації повинна бути запобіжником будь-якого сепаратизму – Зубко

Реформа децентралізації повинна бути запобіжником будь-якого сепаратизму – Зубко

На Сході України з 19% до 59% збільшилась кількість людей, які підтримують реформу децентралізації. 

Про це в ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту “Прямого” Ользі Шилкіній розповів віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Децентралізацію в Україні називають найкращою, найуспішнішою реформою. Сьогодні підбивали підсумки чоргового соціалогічного дослідження, виявилось, що частка населення, яка підтримує цю реформу збільшилась порівняно з минулим роком майже вдвічі. Що ви маєте на увазі, називаючи децетралізацію українським трендом?

– Я хочу сказати, що уряд може звітувати скільки завгодно і про кількість сотень доріг відремонтованих або десятків садочків та інших інфраструктурних проектів. Для нас важливо як до цього ставиться простий споживач цієї реформи, простий українець та будь-яка українська родина. Тому я дякую Раді Європи, яка підтримала таке соціологічне дослідження і цифри, які ми отримали надихають нас рухатись далі. Більше ніж 50% населення, навіть і ті, які не проживають в об’єднаних територіальних громадах підримують реформу, 71% ті, хто проживають в об’єднаних громадах відчули зміни, які відбулися.

Для нас дуже важливо те, що починалося у 2014 році, а саме, що реформа децентралізації, яка передає повноваження, можливості, можливості прийняття рішень і їх впровадження великії кількості громадян, вона повинна бути запобіжником будь-якого сепаратизму. І зараз ми відчули це вже по цифрах. На сході Україні – це Донецька, Луганська області та Харківщина збільшилась з 19% до 59% кількість людей, які підтримують цю реформу. Це означає, що ми дійсно рухаємося у правильному напрямку, важливо, що це є не тільки питання укрїнців, а й інтеграції українців до ЄС, тому що маємо підтримку Ради Європи як есперта законодавчих ініціатив та аналізу.

Для нас важливо цей тренд підтримувати. Чому? Тому, що ми бачимо конкретні результати, але саме головне ми вже не говоримо про кількість об’єднаних територіальних громад, ми не говоримо про збільшення фінансових доходів, ми кажемо про зміну якості послуг. Збільшення послуг, збільшення якості послуг є важливим результатом, який люди відчувають.

В першу чергу 40% збільшилась кількість людей, які отримали іншу якість адміністративних послуг. Цей рік має стати роком руху до системних змін, це вже не конкретні громади, а це системні зміни, які проходять вже в 710 громадах. У нас на сьогоднішній день вже 40 громад, які будуть обиратися весною і 17, які вже очікують виборів восени.

Восени ми хочемо дати додатково інструменти для наших громад, тому зараз 17 законів, які очікують в парламенті. В першу чергу це блок законів, які дають можливість спростити механізм об’єднання, приєдання і навколо обласних центрів залучивши більшу кількість громадян. Але з іншого боку другий пакет, який дає додаткові повноваження, в тому числі управління земельними ресурсами, повноваження по фінансам. Тому з одного боку ми створюємо додаткову мотивацію для об’єднання, з іншого боку спрощуємо механізм.

Не можу не запитати про Харківщину, де днями сталася комунальна катастрофа. Яка там зараз ситуація? Що робить держава, щоб повернути тепло?

– Тут потрібно чітко визначити, що повинна робити держава, що повинно робити місцеве самоврядування. Держава прийняла рішення передати фінанси на місцеві рівні. 192 млрд грн – це був бюджет розвитку всього місцевого самоврядування. Для нас це дуже важливо, оскільки передавши фінанси можна подивитися наскільки ефективно вони використовуються. Тому безпосередньо те, що стосується коштів, регуляції – держава зробила все, що ми можемо надати місцевому самоврядуванню.

Яким чином держава далі може допомагати у вигляді таких аварій, або у вигляді таких надзвичайних ситуацій, які відбуваються – це додаткова координація і організація всіх гілок влади, які починаються з територіальних органів наприклад ДСНС, Соцзахисту і органів місцевого самоврядування, яке керує комунальними підтриємствами, які надають такі послуги. Дуже важливо зрозуміти, що це місто Харків яке мало 4,8 млрд грн бюджет розвитку в минулому році. Для нас дуже важливо, що пріоритети в житлово-комунальному господарстві не були на останньому місці, коли планується витрачати кошти.

Це була позаштатна надзвичайна ситуація, вибачте, цілий мікрорайон, який має основну магістраль, яка була закладена ще в 73 році, ми розуміємо, що це була небезпечна ситуація. Чому небезпечна, чому виїжджала оперативна група від Міністерства регіонального розвитку і від ДСНС? Тому, що декілька днів поспіль і резервна лінія і основна лінія давали прориви і не давала можливості запустити цей мікрорайон на фоні дуже низького зниження температури. На вчорашній день вдалося відновити вже теплопостачання по основній лінії. На вчоращній день була відновлена резервна лінія. І зараз цю ситуацію владнали.

Для нас дуже важливо маючи фінанси, маючи можливості кожний орган місцевого самоврядування чітко розумів свою відповідальність по законам про теплопостачання, водопостачання. І я думаю, що це один із прикладів, коли потрібно чітко зрозуміти, що так сьогодні збільшуються видатки місцевого самоврядування на житлово-комунальне господарство, але якщо порівняти зростання місцевих доходів і видатки, які повинні витрачатися на житлово-комунальне господарство, то ми у відсотковому відношенні бачимо зменшення таких видатків. Ми вважаємо, що системи життєзабезпечення, саме критичної інфраструктури як водопостачання, теплопостачання, водовідведення, енергетика – це саме ті пріоритети, які повинна забезпечувати в першу чергу місцева влада для того, щоб забезпечити своїх громадян під зимового опалювальгого періоду.

У минулому році доходи місцевих бюджетів зросли на 45,4 млрд грн, що більше на 31%, ніж у 2016 році.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.