Дмитро Шимків про 4G: 20 мільярдів – це те, що інвестують додатково оператори в своє обладнання, в інфраструктуру, безпосередньо в Україну
Заступник глави Адміністрації президента Дмитро Шимків розповів деталі ідеї Петра Порошенка запровадження 4G в Україні, концепцію Hyperloop, та співпрацю з General Electric.
Про це Дмитро Шимків розповів на “Прямому“.
– Сьогодні розіграли, якщо можна так сказати, найсолодшу частоту, на якій найкраще працює 4G. Чому президент приїхав на цю подію? Це ж технічна історія.
Все почалося з президентського указу. І у нас було 3G – це ініціатива президента. І 4G – це ініціатива президента. Був відповідний указ президента. І головна мета – це запровадження сучасних технологій і в той же час мобілізація коштів через прозорий конкурс, який сьогодні відбувся. Це другий етап 4G. Перший відбувся місяць назад в 2600-му діапазоні. Ми залучили 2,5 мільярди гривень. Сьогодні залучили 5,4-5,5. Майже 7,9 мільярдів гривень було залучено за 4G до державного бюджету. Це досить велика сума. Це перевищує те, що планувалося у державному бюджеті. Змагання були досить суттєві. Команди виходили, робили перерви, майже всі брали перерви декілька разів, дзвонили в штаб-квартири. Останній лот був проданий за 900 мільйонів, хоча стартова ціна була 250.
– За повітря.
Якщо так, то це за право використовувати.
– Технічне питання. Скептики можуть спитати. А для чого з чисто комерційної ситуації – розвиток мобільного зв’язку – необхідний наказ президента?
Так сталося, що протягом попередніх багатьох років Україна відставала від сучасних технологій. Ми бачили, коли 3G блокувалося або надавалося одній компанії. Мета цього процесу була продати.
– Тобто це було підштовхнути цей процес?
На треба було зробити – перше – конкурентність. Ми бачили і в 3G, і в 4G конкурентний процес. Всі оператори приймають участь, всі змагаються за лоти, ціни всім відомі стартові. А далі йде змагальний процес.
– Ви ж розумієте, що влада – це шахраї, і більшість грошей буде покладено у ваш карман чи мій. Ви, мабуть, зі мною поділитесь. Багато розмов було про те, що у влади є такі любимчики. Сьогоднішній конкурс. Чи можна, якщо прискіпливо на нього подивитися, побачити чиюсь “мохнату руку”?
Ні. По-перше, він був в онлайні, в прямому ефірі. Всі бачили, як відбувалося. Всі бачили, як йшли на перерви команди. Було дуже багато експертів, журналістів незалежних, телеканалів, які спостерігали за подією. Вони самі були здивовані тією динамікою, яка відбувалася безпосередньо на майданчику. Це і є, коли ми говоримо про антикорупційність, прозорі тендери – вони так і відбуваються: коли ціна зростає майже в чотири рази в результаті змагальних процедур між тими компаніями, які претендують. І вони розуміють, чому вони це роблять. Тому що вони отримають додаткові смуги, вони можуть з їх кількістю споживачів…
– Бізнес.
Це бізнес. Вони зацікавлені і держава зацікавлена в залученні максимізації. Ми маємо ресурс державний – частоти.
– Я подивився, хто і що отримав. В принципі, кожен отримав якийсь шматок цього.
Всі змагалися. Були рівні умови. Хтось піднімав, хтось намагався переграти. В момент торгів можна зробити пас, назвавши ціну і чекати. Хтось потім повертався і продовжував далі змагання. Була інтрига. І всі, хто спостерігали, були в такому захваті від самого процесу.
– Чи є там московська рука? Я маю на увазі, хтось закулісний, хтось насправді російський бізнес.
Дивіться, всі ці компанії є українськими компаніями і зареєстровані в Україні, діють в рамках українського законодавства. У нас діє закон про санкції. Жодна з цих компаній та їх акціонери не знаходяться в санаційному списку. Тому питання спекулятивне. Я думаю, що деякі політики намагаються…
– Я спеціально вас питаю про це.
Дивіться, ці компанії проводять свою діяльність у правовому полі. Якщо вони порушують законодавство і є підстави до такого порушення, відповідно є РНБО, як у нас і було рішення по відношенню до інших інституцій, які мають російське коріння або російське відношення… Сьогодні був підписаний указ президента по відношення до російських банків. Знову ж таки, це виконується закон про санкції, готуються документи. Далі РНБО приймає відповідне рішення і, відповідно, починають діяти санкції. Ми маємо сьогодні операторів, які є в Україні. Вони надають зв’язок усім громадянам.
– Добре. Ну що, будемо мати надію, що скоро воно засвітиться, і ми щось будемо натискати.
Я, можливо, хотів би пояснити про 20 мільярдів. 20 мільярдів – це те, що інвестують додатково оператори в своє обладнання, в інфраструктуру, безпосередньо в Україну – для того щоб, крім того, що вони платять гроші до державного бюджету за право користування, вони ще розвивають мережу. І для цього вони ставлять нові станції, змінюють обладнання. І це також інвестиції в інфраструктуру.
– Терміни скажіть, будь ласка. Перше LTE коли має з’явитися? Протягом місяця?
Результат конкурентності і прозорості є тим фактором, за яким зараз всі три оператори мають рівні умови. Всі оператори радять поміняти СІМ-карту на 4G. Навіть не маючи ліцензії, вони вже пропонують… Це означає, що з моменту отримання ліцензії і далі незначних технічних процедур вони готові вмикати.
– Міністр інфраструктури раптом став говорити, що Ілон Маск робить Hyperloop, і ми робимо тут також ділянку для цього Hyperloop. І коли ти бачиш, що на це треба мільярди, то ти питаєш: а Омелян що, здурів чи це фантазії, чи це пропаганда? Що це таке було?
Міністр зібрав українських вчених і українських інженерів. І обговорив з ними можливість використання сучасних технологій та розробок для такого експерименту. Він обговорював, що вони почали розробляти цю ідею. Подивимося. Якщо ідея української мрії – це також в момент, коли вона вигадувалася, придумувалась, також здавалося неможливою… Посадка на Місяць – це також здавалося неможливим. Тому, якщо у нас є сьогодні вчені, якщо у нас є розробники, то чому ми не можемо почати наші експерименти, приймаючи, наприклад, до уваги, що експеримент, наскільки мені відомо, буде в Дніпрі, а Дніпро відомо своїми інженерами, особливо технологами, досить складним високоточним обладнанням… Оскільки сьогодні саме українські двигуни використовуються “Антаресом”.
– Це буде суто український Hyperloop, чи все-таки він буде координуватися?
Концепція Hyperloop передбачає, що це все повинно об’єднуватися в єдину мережу. Тобто є стандарт. Тому мета Hyperloop – вам доїхати не з міста А в місто Б в країні одній. Вам цікаво подолати досить довгі відстані, для того щоб дуже швидко потрапити в інший населений пункт. Але розробки та експерименти, взагалі ініціатива того, що ми можемо почати розробляти своє, і факт того, що міністерство намагається об’єднати інституції, які над цим замислюються, – це чудово. Вдасться чи не вдасться – це наступний крок. Але той факт, що інститути сказали, що ми можемо і ми знаємо, як це відбувається…
– Тобто з’явився великий проект.
Це проект. Треба завжди бачити. Кожна ідея має право на реалізацію. Коли є люди в державі, які намагаються рухати, як 4G президент почав рухати, хоча було купа людей, які намагалися це зупинити і знайти, чому це потрібно українцям, – давайте не обговорювати, чи потрібно, чи не потрібно.
– Ви сказали дуже цікаві подробиці, чому саме у Дніпрі.
По-перше, у Дніпра є досить великі полігони в самому Дніпрі. Оскільки на Південному машинобудівному заводі є досить великі площі випробовувальні. Раз. Друге – саме в Дніпрі у нас є заводи і технологічні, і науково-дослідні інститути, які займаються нашими трубами. Хочу нагадати, що Україна є лідером у світі щодо безшовної зварки: коли труби не мають швів.
– А це ж мають бути труби великого діаметру.
І дуже точні.
– Можуть це зробити?
Звісно. Крім того, хочу нагадати, саме концепцію зварювання, зварювання в космосі, зварювання під водою і зварювання тканин – це все українські розробки, світові. А це також важливий елемент, коли ми говоримо про точність труби. Тому що в Hyperloop головне – труба і технології, які вже далі. І плюс, це питання аеродинаміки, аеродинамічних властивостей, які відбуваються в трубі. Також ми пам’ятаємо, що у нас є Антонов та інші розробники, які також займалися питаннями космосу та аеро. Тому є підстави для того, що експериментальні розробки можуть відбуватися в Україні, і це є факт. Тому що, ми бачимо, сьогодні в багатьох технологіях Україна є цікавим місцем, де розробляють нові інноваційні ідеї. Це факт.
– Президент заявив, що з американцями, з General Electric, з геніальною фірмою, в якої бюджет більше бюджету РФ… Наскільки я зрозумів, по-перше, США надають нам локомотиви. По-друге, буде ремонт, локалізація і потім спільне виробництво. Відразу було заявлено критиками, що це буде втричі або в десять разів дорожче, ніж можна було купити щось інше.
По-перше, це є знову ще один міф, який намагаються пропагувати. На сьогоднішній момент собівартість є конфіденційною інформацією, що стосується контракту. Тим не менше, я знаю, що керівництво “Укрзалізниці” звернулося до General Electric з проханням надати публічну інформацію. Тому що взагалі вартість, по якій Україна купує локомотиви, вона значно менша ціни, яка є в Казахстані, на яку люблять посилатися. По-перше, в Казахстані купують неповний локомотив. Друге – дуже люблять посилатися на Індію. Також дешевше, ніж індійський контракт. В Індії також купляють не повністю локомотив, а лише певні частини.
В Україні ж що відбувається? Ми перші 30 локомотивів замовляємо в General Electric. Вони 90% готові локомотиви поставляють в Україну. Україна доробляє 10% локалізації. Це є форма угоди – це фінансовий лізинг. Безпосередньо локомотиви купляє “Укрексімбанк”, а “Укрзалізниця” бере їх у фінансовий лізинг.
– Як літаки у лізинг.
Абсолютно. Що далі відбувається? На наступні близько ста загалом локомотивів далі General Electric буде залучати міжнародні фінансові інституції і власні ресурси для пошуку інструментів фінансування цих проектів. І в цих проектах в нашій угоді записано, що локалізація повинна зрости до 40%. Це також два фактори, яких не існує в інших контрактах, які існують в світі.
Що таке локалізація? Це значить, що 40% – це українське виробництво. Це значить, що в Україні сертифікуються мережі виробників. Як тільки виробника українського сертифікує General Electric, яка є публічною компанією, яка знаходиться під дуже жорстким антикорупційним законодавством США, це розповсюджується згідно американського законодавства на весь ланцюжок. І сертифікація цього українського виробника дозволяє йому приймати участь у тендерах або по всьому світу. У світі він стає глобальним постачальником General Electric. Тобто створюються нові можливості для експорту української продукції, надання запчастин тощо не лише в Україні, а в ту же Індію, в той же Казахстан, в інші країни, де General Electric надає своє обладнання.
Крім того, хочу зазначити, що за всю історію України Україна купила лише вісім локомотивів. Вісім. І всі кажуть: треба було модифікувати, треба було щось… Домодифікувалися. Знос сьогодні обладнання і ресурсів дуже великий. Ми не маємо можливості. Якщо весь час оновлювати, то все – наступає момент зносу техніки.
Тому це важливий контракт. Питання обговорювалося під час візиту президента України до США і розмови з адміністрацією Трампа, безпосередньо з президентом Трампом щодо створення сприятливих умов для просування цього контракту. Тому що сам прихід General Electric в Україні – це ознака.
І ще одна спекуляція. Дуже часто згадують, що у нас же був “Луганський тепловоз”. Ми нагадаємо, що “Луганський тепловоз” знаходився… це виробництво було і зараз знаходиться на окупованій території, яке порізали і вивезли в Росію. Треба пам’ятати цей факт.
Початок співробітництва з General Electric веде до значно нових напрямків. Тому що ми говоримо про GE Transportation, “GE Транспорт”, а є ще “GE Охорона здоров’я”, і делегація GE по питанню охорони здоров’я на цьому тижні якраз була у Києві.
Нагадаємо, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), 17 жовтня прийняла рішення про проведення конкурсу на видачу ліцензій з надання послуг зв’язку стандарту 4G в діапазоні 2600 МГц.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.