13 вересня – День комп’ютерника і програміста
pixabay.com
У четвер, 12 вересня, Україна відзначає День комп’ютерника і програміста. Крім того, православні християни сьогодні відзначають Положення пояса Пречистої Діви Марії.
День янгола в цей день святкують: Володимир, Геннадій, Дмитро, Іван, Купріян (Кипріан), Мирон, Михайло, Олександр.
Сьогодні народились: лідер треш-метал-групи “Megadeth” Дейв Мастейн (1961).
День комп’ютерника і програміста
День комп’ютерника і програміста – неофіційне свято програмістів, що відзначається на 256-й день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, які можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято потрапляє на 12 вересня, в невисокосного – на 13 вересня.
Найчастіше слово “програмування” і все, з ним пов’язане, асоціюється у звичайної людини тільки з персональним комп’ютером, проте це не так. Практично кожен електронний пристрій – від пульта дистанційного керування до складних промислових верстатів з програмним управлінням – свого часу пройшли через руки фахівців з програмування.
Ми щогодини стикаємося з плодами праці програміста. Дивимося ми телевізор, чи слухаємо радіо, чи розмовляємо по телефону – ми користуємося тим, що створив програміст. Мабуть, жодна професія не охоплює так широко сфери нашого життя.
І хоча поки що це свято цілком і повністю віртуальне, плоди труда наших славних програмістів вельми і вельми реальні. Значення професії програміста у повсякденному житті важко недооцінити. Цей рід діяльності стає все більш масовим і, в той же час, символізує авангард сучасного суспільства.
Положення пояса Пречистої Діви Марії
31 серпня (13 вересня за новим стилем), в останній день церковного року, звершується празник Положення Пояса Пресвятої Богородиці.
Пояс Пресвятої Богородиці був однією з трьох головних святинь Константинополя, пов’язаних із земним життям Божої Матері; крім Поясу, в Царгороді зберігалися Риза (точніше, мафорій) Діви Марії і ікона Божої Матері Одигітрії, написана, за переказами, євангелістом Лукою .
Згідно з переданням, відображеним у Менології Василія II (X ст.; див.: PG. 117. Col. 613), Пояс і Риза Божої Матері незадовго до Її Успіня були віддані двом благочестивим єрусалимським вдовам і потім передавалися з покоління в покоління (до того велика святиня, була ввірена апостолу Фомі самою Божою Матір’ю).
За імператора Східної Римської імперії Аркадія Пояс Пресвятої Богородиці був доставлений в Константинополь і поміщений в прекрасний ларець, який знайшов своє місце в одному з трьох головних Богородичних храмів Царгорода — Халкопратийській церкві. Протягом століть ларець з Поясом Богоматері не відкривали, але через п’ять століть після Положення Пояса в Халкопратийському храмі, за імператора Льва VI Мудрого, його дружині Зої Карбонопсине було видіння, що вона позбавиться від своєї недуги, якщо на неї покладуть Пояс Пресвятої Богородиці. Імператор відкрив ларець і знайшов Пояс в цілості й схоронності, блискучим і чистим, ніби зітканим вчора. За повелінням імператора Пояс Пресвятої Діви було покладено на голову стражденної імператриці і та зцілилася. Вдячна імператриця вишила Пояс золотими нитками, і свята реліквія була знову покладена в раку, а свято Положення Пояса отримало ще більшу урочистість, ніж раніше.
В результаті двох падінь Константинополя Пояс, як і майже всі інші святині Царгорода, залишив місто, але не зник безслідно. Частини Пояса донині зберігаються на Св. Горі Афон (в монастирі Ватопед) і на Кіпрі (в монастирі Троодитисса).
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.