Німеччина дуже сильно путінізована, німці дуже часто забувають про Україну – Райтшустер

Ліві ідеї, антиамериканізм та інтереси великих корпорацій – головні фактори, які сприяють підтримці путінського режиму в Німеччині. Також не варто сподіватися на те, канцлер ФРН Ангела Меркель вдасться  до радикальних заходів, щоб змінити ситуацію на користь України.

Таку думку в інтерв’ю ведучому програми The Week  Тарасу Березовцю висловив німецький журналіст і публіцист Борис Райтшустер.

– Розкажіть, будь ласка, кількома словами про ситуацію в Німеччині зараз, що стосується населення, настроїв населення, а також настроїв серед політичних еліт щодо Путіна та його режиму.

Німеччина дуже сильно “путінізована”. Там величезне путінське лобі, там від 3 до 4 мільйонів російськомовних, там величезна резидентура, величезна мережа агентів впливу. І вони дуже вдало працюють. Зараз останні опитування – понад 70% німців виступають за те, щоб тісніше або так само тісно, ​​як і зараз, співпрацювати з Росією. Це дуже сумно, тому що німці дуже часто забувають про Україну. Вони називають Росію сусідом, вони дуже підтримують газопровід через Прибалтику. І при цьому багатьох взагалі не хвилює, що це позбавляє Україну однієї з основ її економічного існування. І я таку сліпість в Німеччині бачу.

– Це так званий феномен “Russland verstehen”, тобто “зрозуміти Росію”. З чим ви пов’язуєте це в першу чергу? Ви згадали проект “Північного потоку”. І сама канцлер Ангела Меркель, попри її жорстку і послідовну позицію критики Путіна і його дій в тій же Україні, проте, підтримала цей проект. Також є низка великих бізнесів з дуже серйозними інтересами в Росії. Чи не з цим можна пов’язати таку позицію Німеччини?

Я зараз якраз намагаюся це аналізувати. Статтю написали… Я знайшов 18 причин для цього. Я не можу їх усі перерахувати. Я думаю, багато в чому це, скоріше, до психолога це питання доречне, ніж до політичного журналіста. Але з цих 18 точок, які я знайшов, причин, я думаю, найважиливіші – це, напевно, глибокий антиамериканізм в Німеччині, глибока лівацкість, особливо в ЗМІ, які до сих пір Путіна вважають лівим, хоча він насправді не лівий. І дуже сильні економічні зв’язки. І те, що той бізнес німецький, який співпрацює з Росії, він дуже зацікавлений або навіть під батогом Кремля намагається робити піар для Росії, і дуже сильно підтримує це лобіювання Росії. Я думаю, це ключові фактори. Так що, ви маєте рацію, це багато в чому з економікою пов’язано і з бізнесом.

Причому цікаво, що в поданні німців Росія – мало не один з найважливіших партнерів економічних. А насправді рівень торгівлі з Росією на рівні з Чехією. І в два рази менший, ніж з Польщею. Чому багато німців цього не розуміють? Тому що з Польщею нормальний бізнес, середні і дрібні підприємці. Їм не треба підлабузнюватися до польського уряду. Вони тихо сидять і займаються справою. А з Росією – це тільки великі підприємства, корпорації. А маленькі не можуть, в силу відсутності права в Росії. Ці великі кооперації повинні догодити Кремлю. І тому вони всюди ходять постійно, кричать і допомагають лобіювати кремлівські інтереси. І звідти трошки викривлене уявлення про значення економічному Росії для Німеччини.

– Ангела Меркель анонсувала зустріч в травні в Аахені за участю Еммануеля Макрона і Петра Порошенка. Але Володимира Путіна на цю зустріч не запросили. Проте, ця зустріч утрьох без Володимира Путіна, чи є вона якоюсь знаковою, або це просто чисто тактичний момент для того, щоб Путіну вказати на незадоволення Ангели Меркель тим, що сьогодні реалізує путінський режим?

Мені зараз вже важко оцінити позицію Ангели Меркель. Тому що, з одного боку, вона дійсно багато в чому була жорсткою по відношенню до Росії. З іншого боку, вона зараз, наприклад, підтримує нафтопровід через Прибалтику, який стосується самих основних українських інтересів. І давно вже сильно не критикує Путіна. Це вона була тою, хто відстоював те, що Україну не пускають в НАТО. Мені зараз вже дійсно важко оцінити її позицію. І я не очікую, що це якась вікова подія. Я думаю, просто галочку треба поставити. Я думаю, Ангела Меркель просто хоче, щоб шуму не було. І я вважаю, що Ангела Меркель після 12 років в уряді дуже сильно втомилася. І, я думаю, це багато на чому відбивається. І від неї якихось ініціатив або логічних рухів очікувати ні у внутрішній, ні в зовнішній політиці, на жаль, на мою думку, не можна.

– Чи буде мати продовження історія з поставками двох газових турбін компанії Siemens в окупований Крим? Чи буде спеціальне розслідування федерального уряду з цього приводу?

Це дивно, ця історія з турбінами, які були доставлені в Крим, настільки вона на гальмах в Німеччині, що їх ЗМІ практично про це не писали, і в уряд про це нічого не говорять. Тобто у мене дуже сильні підозри, що намагаються це все зам’яти. Тобто формально, напевно, доведеться щось робити. Але явно немає великого бажання цим займатися. Тобто, скоріше, бажання показати Москві: дивіться, нічого не буде.

Смотрите все выпуски программы The Week

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.