Олег Чурій: Нам треба жити своїм коштом, але для цього необхідно зробити болісні реформи

Олег Чурій: Нам треба жити своїм коштом, але для цього необхідно зробити болісні реформи

На сьогодні інфляція ще є достатньо високою, за квітень вона була 13,1%. Але вона знижується. В НБУ впевнені, що завдяки їх діям, завдяки високій ставці, не виникає тиск на валютний ринок.

Про це у програмі “Подія” з Миколою Вереснем повідомив заступник глави НБУ Олег Чурій.

Про боргові зобов’язання України

– Ми знаємо, що в України великі борги. Ми позичали багато грошей і треба віддавати. Наскільки українці мають бути спокійними зараз?

Питання непросте насправді. Є дійсно досить-таки високі борги. З іншої сторони, якщо порівняти наші борги з іншими країнами, вони можуть здаватися і не такими високими. Наприклад, Греція, Італія, Японія – там борги набагато більші. Проблема України в тому, що борги – вони короткі, вони дорогі. Нам їх потрібно платити в найближчий час. Вони дуже дорогі, відсотки дуже великі, тому що ризики великі. І третя проблема в тому, що більша частина боргів номінована в валюті іноземній. У нас національна валюта гривня, але 70% державного боргу – це іноземна валюта. І при зміні курсу, а у нас курс на сьогодні плаваючий, і він залежить від попиту і пропозиції, одна гривня зміни курсу – це збільшення боргу на 46 мільярдів гривень. Дуже проста калькуляція.

Стосовно можливості України в найближчий час платити по боргам – в мене не виникає з цим якогось занепокоєння. Тому що, якщо подивитися на резерви, у нас сьогодні резервів 18 мільярдів доларів. До кінця цього року по державному боргу треба платити приблизно 4 з лишнім мільярдів доларів. І наступного року – 6. Тобто, якщо подивитися, 18 мінус 10 – то ми можемо обслуговувати борги.

З іншої сторони ми розуміємо прекрасно, що на сьогодні ті реформи, які були започатковані декілька років тому, після революції… насправді в Україні реформи почалися тільки після революції. Тому що до цього це була профанація. До цього просто брали борги і платили цими боргами по поточним витратам. Тобто ті реформи, які розпочалися, вони дійсно можуть підштовхнути Україну на шлях сталого розвитку.

Про реформування фінансового сектору

Реформи не є популярні, тому що вони болісні для населення. Але проблема в тому, що без таких реформ країна не зможе стати нормальною цивілізованою країною і не зможе жити своїм коштом. Нам треба жити своїм коштом, але для цього необхідно зробити ці болісні реформи. І якщо вже мова йде про повернення боргів, зокрема, та програма МВФ, яка на сьогодні є, – вона нам дозволяє проводити ці реформи менш болісно, і вона нам дозволяє все-таки повертати борги. Тому що борги, які ми беремо в МВФ, вони дуже дешеві у порівнянні з тим, що ми можемо взяти, наприклад, на міжнародних ринках.

Ми знаходимося на правильному шляху. І країна дійсно зробила дуже багато того, що повинна була зробити дуже давно. Але ще шлях не закінчений. Ще дуже багато потрібно зробити. Чому у нас економіка не може накінець запрацювати? Буквально дві реформи, які необхідні. Це – реформа судової влади і реформа правоохоронних органів. Якщо ви подивитесь опитування інвесторів, то на що вони нарікають, – це судова влада і правоохоронні органи. Тому без впевненості про захист прав власності, прав інвесторів я не думаю, що ми можемо очікувати якихось серйозних інвестицій.

Це не швидко робиться. І проблема в тому, що можна зробити реформу, – але де взяти людей, які будуть цю реформу проводити? Це дивно, але в країні, де 40 мільйонів населення, у нас всі вміють давати поради, всі знають, що робити, а спеціалістів з певним рівнем компетентності і певним рівнем відповідальності і чесності насправді не так просто знайти. І, більше того – тих людей, які хочуть іти в органи державної влади.

Про законодавчі ініціативи щодо спрощення діяльності на валютному ринку

– Сьогодні закон про валюту прийняли в першому читанні. Я нічого не розумію в цьому законі. Ви можете розказати: це добре чи погано, це хороший закон чи поганий?

Якщо коротко – це крок до цивілізованого. Якщо довго – ми прибираємо… На сьогодні діє система законодавства, згідно якої Національний банк як регулятор ринку повинен використовувати різні репресивні методи для учасників ринку: як для фізосіб, так і до юросіб. Є там певні вимоги щодо ліцензування, реєстрації, є санкції правоохоронних органів за порушення якихось операцій, які можуть повністю призупинити, наприклад, діяльність підприємства.

Закон був поданий президентом. Ми його розробили, ми його пропустили через сито бізнес-асоціації, наших міжнародних партнерів. Закон на сьогодні повністю відповідає тим вимогам, які Європейський Союз висуває до подібних законів. До речі, це зобов’язання України – прийнятий такий закон, який забезпечить так званий вільний рух капіталу в країні. Закон подавав президент. Ми отримали підтримку на початку цього тижні від комітету фінансової і банківської діяльності. Сьогодні дійсно щасливий день для нас. Тому що в першому читанні цей закон був проголосований. Ми на це витратили більше ніж півтора року.

Ми намагалися корупційні речі, дуже бюрократичні речі повністю видалити з нашого законодавства, щоб не створювати ці от схеми, на яких заробляють нечесно, видушують кошти з підприємства. Для фізосіб не буде тепер у нас ліцензій для інвестицій за кордон. Наприклад, на сьогодні, якщо ви хочете купити акції Apple, згідно законодавства, ви повинні отримати ліцензію в Національному банку. Ми намагалися спростити процедуру, але все рівно це складно. Ми цим законом прибираємо повністю вимоги щодо ліцензування. Якщо у вас є кошти, ви можете інвестувати за кордон, і це буде набагато простіше.

Про специфіку роботи НБУ та інфляційні процеси

У нас є три речі. Ми займаємося забезпеченням цінової стабільності. Цінова стабільність – це ріст цін та інфляція. Ми займаємося забезпеченням фінансової стабільності – це банківський і фінансовий сектор. І у нас третій мандат – це забезпечення економічного зростання при умові, якщо не суперечить першій і другій цілі.

– Чи це реальна ціль – скоротити інфляцію до 2-4%? І тоді ми розуміємо, що це дасть величезний поштовх економіці.

Я не бачу тут нічого нереального. Насправді проблема в тому, що Україна ніколи не жила при низькій стабільній інфляції. У нас інфляція була або дуже низька, але все закінчилося дуже високою інфляцією. І вона була дуже волатильна, тобто вона не була стабільна. Інфляція була завжди дуже висока.

Економіка не може стабільно рости високими темпами, якщо немає стабільної і низької інфляції. Це як фундамент, це як будувати якийсь будинок – його треба будувати на фундаменті. Його не можна побудувати на болоті. Болото – це коли у вас є невизначеність. Ми бачимо свій мандат, і він прописаний в законі. І цей мандат, який є у всіх центральних банків, – забезпечити низьку стабільну інфляцію. І вона тільки надає ту впевненість в майбутньому.

– Як це зробити? Національний банк може зробити так, щоб через рік чи через два було 5%?

Наша ціль – це 5% в середньостроковій перспективі. Ми думаємо, що вийдемо на 5% в 2020 році. У нас є так званий коридор інфляційний. На сьогодні інфляція ще є достатньо високою. Тобто, рік на рік – за квітень вона була 13,1%. Це висока інфляція відносно. Але вона знижується. І ми впевнені, що завдяки нашим діям, завдяки високої ставки, що вона сприяє заощадженням населення, вона не створює тиск на валютний ринок. До речі, висока ставка приваблює й інвестиції. Ті інвестиції, які до нас заходили в державні цінні папери від нерезидентів, – це все-таки інвестиції, які заходять під високу ставку. І вони стабілізують ситуацію.

Певно, треба деякий час для того, щоб досягти стабілізації, досягти низької інфляції. Але ми не можемо зробити якісь речі фундаментальні одним кроком і дуже швидко. Це складний шлях дійсно. І він насправді викликає часто дуже незадоволення.

Про ситуацію на ринку кредитування

В Україні на сьогодні дуже високий рівень неповернення кредитів. 57% на сьогодні кредитів банківської системи – це кредити, які не обслуговуються. На сьогодні ситуація стабілізована тим, що банки сформували резерв, збільшили капітал, і вони ці збитки покрили. Але проблема в тому, що банки не можуть забрати свої гроші у позичальників, які не хочуть їх віддавати. Тому що їм краще заплатити в суді, хабар дати або правоохоронним органам – і банки не можуть знайти правди.

Якщо говорити про кредитування, дуже важко стимулювати кредитування, коли в тебе немає захисту кредиторів. Банк видає кошти – він же не є благодійною організацією. Він заробляє кошти. Йому цікаво заробити і повернути свої кошти. Але коли він не впевнений в цьому, коли судова система і правоохоронні органи не стимулюють цього – є проблема.

До речі, сьогодні дуже позитивний був закон в першому читанні також прийнятий про захист прав кредиторів, який закриває певні прогалини в законодавстві, які дозволяли позичальникам виводити, наприклад, із застави ту ж саму іпотеку, не платити по боргам. Це частково закриває ці питання. Але в будь-якому випадку без глобальної реформи судових і правоохоронних органів у нас не можна очікувати якогось прориву.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.