Батько Павла Гриба про стан здоров’я політв’язня: Знаходження за гратами приведе його просто до смерті

Начальник відділу з питань осіб, позбавлених свободи, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Ігор Гриб розповів про історію Павла Гриба – політв’язня Кремля та стан здоров’я сина у програмі “Подія” з Миколою Вереснем.

– Ігор Гриб, начальник відділу з питань осіб, позбавлених особистої свободи, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій. Але насправді це батько Павла Гриба, який є в’язнем Кремля. Давайте нагадаємо історію вашого сина: де і як він був затриманий, заарештований, як це все було?

24 серпня, 2017 рік. Зустріч в Гомелі з дівчиною, з якою переписувався, родом із Сочі. Домовилися зустрітися. Зустрілися в Білорусі, поспілкувалися півгодинки. І під час повернення на вокзал – з квитком в кишені – був затриманий невідомими, посаджений в закритий бус, перевезений на територію РФ, місто Ярцево Смоленської області, де було висунуто звинувачення. І звідти вже етапований до міста Краснодар в СІЗО №5, де і знаходився практично 10 місяців.

Зараз Павло знаходиться вже в місті Ростов-на-Дону, де знаходиться Північнокавказький військовий окружний суд, де проходять слухання по справах всіх політв’язнів. Це і кримські політв’язні, й інші політв’язні. Там і Савченко проходила слухання. Тобто це те місце на Північному Кавказі, де засуджують всіх наших українських громадян з політичних мотивів.

– Ми будемо багато спекулювати, бо ми ж не знаємо, що в головах в ФСБ. Тому доводиться спекуляціями займатися. Ви думаєте, що ця дівчина – провокатор?

Павло через місяць вже буде рік за гратами. Ми цю справу вже передивилися з усіх боків. Тим більше, справа не закрита. Ми маємо матеріали, шість томів цієї справи.

– Ви ознайомлені, ви читаєте їх?

Ми знаємо, що висувають, що інкримінують, за який період. Тобто на чому базується звинувачення. І вже можемо сказати, що за дівчинка. Дівчинка існуюча. Дівчинці на той момент було 17 років, випускниця школи в місті Сочі.

– Вони в інтернеті познайомились?

В інтернеті познайомились. І поступово-поступово зав’язалася, знаєте, з переписки такої звичайної, яка там була в мережі, вони перейшли на свій акаунт, і там вже перейшли в більш дружні стосунки. Двоє молодих людей. Це зрозуміло. І ми, так сказати, пробиваючи цю дівчинку, чи реальна вона дійсно, – дівчинка реальна, випускниця реальної школи. Знаємо якої, знаємо де, знаємо що – знаємо все фактично за ту дівчинку – хто мама, де тато, умовно кажучи, хто родичі. Ці всі речі вже не є таємницею.

Ця дівчинка, ви питали, чи вона реально використовувалась – використовувалась. Вона це підтвердила. Є відео – там, де з нею ще на момент буквально у вересні минулого року…

– Вже після арешту?

Вже після арешту з нею зв’язувалися наші журналісти по “Скайпу”. Вона тоді вийшла, що я був дуже здивований, як це ФСБ дало їй таку можливість, і там вона сказала, що вона це зробила під примусом ФСБ. Вона це підтвердила.

– Ох як цікаво. Тобто просто сама зізналася, що на неї натиснули? І вона запросила, і вони домовилися, в Білорусі… Тобто вже вели вашого сина від початку перетину кордону?

Так, звичайно, вели. Він стояв у розшуку. Чому я так впевнено кажу? Враховуючи, що я по фаху саме прикордонник, офіцер запасу, я поїхав на наступний день по його слідах, шукати його, коли він не повернувся. Бо він мав в той же день повернутися назад. І в той же вечір я вияснив, що він знаходиться в розшуку ФСБ.

– А з якою метою? Тобто, що він зробив, що ФСБ його в розшук поставила?

Я узнав, що стаття 205, частина 1 – “тероризм”.

– А як він міг туди потрапити? Бува ваш син на Майдані?

Коли проходили ці події, я хочу нагадати, на момент минулого року йому було 19 років. Коли був Майдан, він був учнем старших класів. Порахуйте, скільки років йому було.

– Так, 15.

Ну, 16. Якраз формування йшло як людини, його свідомості і так далі. Не воював. Фізично не міг. Але ж це не є підставою для ФСБ. Для них є підставою зробити собі певні речі. Багато задаються питаннями: для чого беруть наших людей з політично вмотивованих статей? Для чого?

– В мене немає в голові…

Це у нас немає. Бо у нас інше світобачення цього всього. У нас реально інше світобачення, ніж у них. У них це погони, у них розмінні карти, що зараз і робиться… Бачите, той же Сенцов скільки. Використовують як розмінну монету для торгу для чогось. І Путін це зараз робить – йде фактично торг для того, щоб або санкції…

– Ви кажете, що є шість томів. Що написано в цих томах?

Зміни були в законодавстві Російської Федерації, де дуже сильно розширили ці статті стосовно тероризму. Ви можете нічого не робити, ви можете тільки подумати і мені сказати, що давай, може, там щось подивимося і так далі, – і це вже є підставою для того, щоб вас звинуватити і мене. Тому що ви мені сказали, а я на вас не доніс. І все – ми з вами стійка група, все.

– Ми виношували плани.

37 рік. Ми ж книжки читали. Ми думали, що це десь в іншому було вимірі. Бачите, воно на повну катушку все робиться.

– Тобто це просто рулетка випала на вашого сина? Могло б випасти і на інших.

Звичайно, не в тому місці і не в той час. Це – перше. По-друге, ми знаємо, що ФСБ використовує різні контакти для того, щоб затягнути переписку, потім якимось чином зробити. Бо ті громадяни, які знаходяться з політичних мотивів, які попали на територію Росії, не варіант, що там таких немає… я маю на увазі – кудись їх виманювали. Але Павло унікальний у цьому всьому кейсі – це те, що його взяли на території начебто дружньої нам Білорусі.

– А чого він взагалі туди поїхав, у Білорусь? Мені би сказали: поїхали в Казахстан. Чорт його знає, чи їхати мені в той Казахстан.

Це, вибачте, ви зараз такий розумний. Заднім числом ми всі стаємо трошки розумініші і мудріші. А коли тобі 19 років, і ти їдеш не підривати, не воювати, а їдеш до дівчини, з якою ти хочеш зустрітися і обговорити виключно питання двох молодих людей, важко уявити собі, що тебе веде ФСБ. І виявляється, що раз він знаходиться у розшуку, його б мали ще затримати на кордоні білоруському. За логікою. І це по правилам. Це так воно має бути. Так як його прикордонники білоруські пропустили, то значить їм дав хтось команду. Хто дав команду? КГБ. Чому? Тому що прикордонна служба Республіки Білорусь в систему КДБ входить білоруську.

– Вони ж не поміняли назву.

Вони так і залишились в цій системі. Значить, їм дали команду. І те, що зараз білоруси клянуться і божаться, що вони нічого не знали і не бачили, – це, м’яко кажучи, брехня.

– Брехня. Ну, можемо і не так м’яко казати… Зараз він в Ростові у в’язниці?

В СІЗО №4 ФСБ, яке знаходиться там, де знаходиться прямо і обласне управління ФСБ. Це в самому фактично центрі Ростова.

– І 23 липня…

В понеділок, об 11-й годині почнеться розгляд по суті. Тобто вже буде висуватися звинувачення.

– Надії на справедливий суд нема?

Я вже рік займаюся цією проблематикою. Я маю на увазі, як батько, вже як правозахисник, бо я ним став вимушено. Створили ми організацію родичів політв’язнів Кремля, громадське об’єднання. І, аналізуючи ті справи, які вже були і яка була доказова база з боку захисників, то суд на них, м’яко кажучи, не зважає. Тобто абсурдність звинувачення, вибиті покази у підслідних, тортури… Самий яскравий приклад – це колишній прем’єр-міністр України, пан Яценюк, який ніби воював.

– Так, абсурдно, без сумніву.

Але ж на нього заведена кримінальна справа. І якщо він поїде кудись туди…

– В Білорусь, наприклад.

На нього одягнуть наручники, і буде він там по тому ж варіанту.

– Тому що там шалені терміни, правильно? Якщо “тероризм” – це до 25 років, як я розумію.

По тій статті, що Павлу інкримінують, від 5 до 15-ти. Беремо середнє – 10.

– А хто адвокат?

З адвокатами теж проблема. Бо це має бути громадянин Російської Федерації, який погодиться, якому українська сторона та родичі довіряють. І таких адвокатів, на жаль, дуже мало з російського боку, які можуть це зробити. Марина Дубровіна захищає. Вона захищає і Дадеу, який зараз, до речі, засуджений. Це теж політв’язень. Й інших вона захищала.

– А що вона каже?

А що вона може сказати? Я вам казав за шість томів справи. Якщо аналізувати ті шість томів – знаєте, як там, “білими нитками”.

– Я собі важко уявляю. Ну що? Вона дзвонила йому, по “Скайпу” вони розмовляли, а потім він приїхав… Де тут знайти що-небудь?

Скріншоти, які вони мають, тому що вони мали доступ до її системного блоку, до цієї дівчинки, – це і є підстави для звинувачень. Це вони і є. Плюс, ті покази, які він давав, коли його взяли, там пресували на первинній стадії. Він там погодився зі всім. Я думаю, він би і вбивство Кеннеді на себе взяв, і щось те, що було до його народження. Ми знаємо, що всі “признають” провину. Якщо не признаєш – станеш інвалідом. А враховуючи стан здоров’я Павла – один удар в живіт, і там може все закінчитися, і більше не треба…

– А у нього якась проблема?

У нього проблема з дитинства. Він має інвалідність, якраз пов’язану з внутрішніми органами. Я вже багато разів казав. Не хочу зараз на цьому зупинятися. Але навіть цей момент – знаходження просто за гратами – це приведе його просто до смерті. Бо він потребує постійного медикаментозного, умов утримання відповідних і так далі, і так далі. Нічого там цього немає. І недотримання просто звичайних підтримуючих тих речей, які мають бути, для здоров’я – він просто там не витримає. От і все. Там і робити йому нічого не треба.

– І виходу нема?

Який вихід? Вихід ми бачимо тільки в одному – це обмін, на який ми сподіваємося. Не повернення, не гуманітарна якась там видача – знаєте, показати, що я такий-то… забирайте, роблю жест доброї волі. Нічого немає. Ми як родичі розраховували перед інаугурацією президента РФ, на Чемпіонат світу – може тут. Сенцов почав голодувати і притягнув до цієї проблематики ту увагу світового суспільства, яка зараз і звучить на всіх… На жаль, зараз знову почало затихати, бо не може дійсно звучати весь час. Але, не дивлячись на все це, віз і нині там.

– Ми знаємо про кримськотатарські проблеми, ми бачимо намагання залякати громадян України кримськотатарської національності. А ще є якісь випадки, є ще якісь приклади того, що не тільки ваш син страждає там за гратами, а це така практика розповсюджена? Чи це виняток, чи це правило?

Дивіться, зараз в Російській Федерації таких людей, яких почали брати, їх почали брати з 2014 року. Наприклад, Вигівський – молодий хлопець, якого зараз засудили до 11 років начебто за “намагання розвалити військово-космічні сили Російської Федерації”.

– Як же він розвалював ці “військово-космічні сили”?

Це нам цікаво. Справа там засекречена. У батька мається тільки один аркушик – вирок. А вся справа засекречена, і в нього немає її. Тобто абсурд для нас, але не для них.

Із останніх випадків – як приклад, два водії, які навесні цього року були затримані, які їхали рейсовим автобусом… ми знаємо, автобуси рейсові ходять в Москву, в Ростов, куди-завгодно, в купу міст Російської Федерації. Вони були затримані на дорозі, коли ремонтували свій автобус. І їм інкримінували провезення деякої кількості пістолетів. І ці двоє водіїв, які просто водії, зараз знаходяться за гратами в Брянській області.
Також один з останніх прикладів – український адвокат, який полетів в Нижній Новгород купити своїй доньці ліки, придбати в Нижньому Новгороді. Зараз там затриманий і звинувачений в шпіонажі і в контрабанді.

Адвокати, водії, студенти, бізнесмени. Аналізуючи цей список цих громадян наших, яких більше 70 чоловік, про яких ми тільки знаємо, про ті випадки… Бо Російська Федерація, в порушення законодавства міжнародного, Україну не повідомляє про ці випадки. Або повідомляє дуже рідко. Всі прошарки населення, всі вікові категорії – від юнаків до пенсіонерів включно.

– Тобто “не ходите, дети, в Африку гулять”. Правильно я розумію?

Так, правильно ви розумієте.

– Ви би не радили людям, які живуть в Україні, їздити в Росію. Тому що все може бути, якщо ви просто водій, адвокат, будь-хто. Ваш син – він студент?

Він був студентом. Тобто будь-хто може попасти. Ви кажете “не їздити”. Але статистика минулого року, 2017 року, показує, що чисельність відвідувань Росії виросла на 1 мільйон 700 тисяч. Це статистика перетину кордону. Щоб ви розуміли, скільки громадян, виросла на таку чисельність… Було, здається, 4,3 мільйона в 2016 році, а в 2017 – ось так. Ви розумієте. Йде війна п’ятий рік, беруть наших громадян, засуджують невідомо за що, а наші громадяни їздять і думають, що це їх не стосується. Ні, стосується. І ще як стосується! І наші громадяни будуть весь час цією монетою розмінною, яку в любий момент можна використати з якоюсь метою.

– А може, просто тоді вийти на владу українську і просто заборонити чи якось запровадити якісь більш жорсткі документи, щоб вони у людей були, що вони їдуть в Росію, і на кордоні підписують…

А що це дасть?

– Що вони на себе беруть відповідальність. Будь-яка держава покликана берегти і захищати своїх громадян. А якщо там є небезпека для громадян, держава має щось робити. Тобто на кордоні брати розписку, що ви не звинувачуєте державу, що ти їдеш, і якщо тебе посадять, то це твій вибір.

Немає такого в правовому полі.

– Але треба придумувати. Тому що нові обставини. Бо до 2014 року в правовому полі у нас було, що Росія – брати, друзі, родичі, і цілуємо всіх в усі місця. А потім з’ясувалося, що це все неправда, це не так. І що тепер? Треба щось міняти.

Я не можу коментувати вашу пропозицію.

– Ви офіційна особа. Вам не можна це робити.

Я можу приватно тільки казати про ці речі.

– Ми тільки можемо побажати справедливого суду…

І звільнення всіх наших громадян, і сил нам всім разом. І Олегу Сенцову, який голодує, 69 діб сьогодні. І Володимиру Балуху, який там більше ста діб в Криму. І реально ці люди можуть померти в любий момент. І вони голодують не за себе, щоб їх звільнили, а за всіх інших політв’язнів, які сидять в Російській Федерації.

Раніше Ігор Гриб повідомляв “Прямому” про те, що політв’язня Павла Гриба повідомив, що його сина жорстко побили співкамерники та відібрали усі його особисті речі.

Раніше “Прямий” повідомляв, що Павла Гриба заарештували до 20 грудня: українець пригнічений та виснажений. У Росії на всі звернення про зустріч з незаконно утримуваним українцем Павлом Грибом відмовляли без пояснень.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.