“Боснійський м’ясник”: чому сербські націоналісти вважають Младича героєм, а боснійські мусульмани – злочинцем?

22 листопада Гаазький трибунал засудив колишнього командувача армією Республіки Сербської Ратко Младича до довічного ув’язнення.

Його визнали винним у геноциді і злочинах проти людяності під час Боснійської війни в 1992-1995 роках. Младич командував армією сербів, яка три роки тримала в облозі столицю Боснії і Герцеговини – Сараєво, тоді загинуло близько 11 тисяч осіб. За п’ять днів у липні 1995 року вона знищила близько 8 тисяч боснійців у місті Сребрениця – це наймасовіше вбивство в Європі з часів Другої світової війни. 75-річний Младич, якого називають “боснійським м’ясником”, відмовився визнати свою провину і заявив, що “всього лише захищав свій народ”.

Чим займалася армія Младича

Ратко Младич, який служив в армії з 1960-х років, був учасником міжнаціонального конфлікту, що почався в 1980-х у Федеративній Республіці Югославія. Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина вимагали незалежності, Сербія намагалася цьому перешкодити. У 1992 році переважно мусульманська Боснія і Герцеговина провела референдум про відділення, а православні боснійські серби його бойкотували. Почалася війна між боснійцями і хорватами з одного боку і сербами з іншого. Командиром армії боснійських сербів і став Ратко Младич.

Младич був популярний серед сербських солдат за вкрай жорстоку позицію по відношенню до боснійців. У 1992-1995 роках він вів щоденники (усього 18 зошитів), їх знайшли під час обшуку в будинку його сина в 2010 році. Ось один із записів: “Ми нічого не виграємо, якщо вб’ємо 50 тисяч мусульман. Нашим істинним пріоритетом є рятування від мусульманського населення”.

У 1992 році Младич почав брати в облогу Сараєво – столицу Боснії і Герцеговини. Облога тривала 1425 днів, за цей час у місті не залишилося дерев: їх зрубали на дрова городяни. Центральна вулиця Сараєва стала відома як “алея снайперів” – тут постійно велася стрілянина, у тому числі по мирних перехожих. За три роки облоги у Сараєво загинуло близько 11,5 тисячі осіб.

У липні 1995 року армія Младича увійшла в боснійський місто Сребреницю. Солдати зібрали кілька тисяч дівчаток і жінок – і вивели їх з міста, в ньому залишилися тільки хлопчики і чоловіки у віці від 12 до 77 років.

11 липня Младич прогулювався по Сребрениці і говорив сербським журналістам, які знімали про нього документальний фільм: “Ми даруємо це місто сербській нації … Прийшов час помститися мусульманам”. На наступний день у місті почалися масові вбивства. До 16 липня боснійські серби розстріляли, за різними оцінками, від семи до восьми тисяч осіб. Масове вбивство в Сребрениці вважається найбільшим в Європі з часів Другої світової війни.

Пошуки та арешт Младича

Гаазький трибунал, створений ООН у 1993 році для розслідування воєн у колишній Югославії, звинуватив генерала Младича в злочинах проти людства і геноциді мусульманського і хорватського населення Боснії. Восени 1995 року сили НАТО розбили боснійських сербів і зупинили війну. У 1996 році Гаазький трибунал виписав ордер на арешт Младича.

Младич повернувся до Сербії і не переховуючись жив у Белграді, де ходив у ресторани, на футбольні матчі і на скачки. Після того як у 1999 році Гаазький трибунал звинуватив у військових злочинах президента Сербії Слободана Мілошевича (через конфлікт в Косово), Младич пішов у підпілля. До 2005 року він отримував пенсію в Сербії як колишній військовослужбовець. Його пошуки активізувалися тільки в 2009 році, коли Сербія планувала вступити до Євросоюзу. Інші країни ЄС заявили, що затримання Младича – неодмінна умова для схвалення заявки.

Ратко Младича затримали в 2011 році в селі Лазареве в 80 кілометрах від Белграда. На той момент він був найбільш розшукуваним військовим злочинцем в Європі; за його голову уряд Сербії пропонував нагороду в 10 мільйонів євро. Коли поліція зайшла в будинок, де переховувався Младич, колишній генерал був озброєний двома пістолетами, проте здався. “Я б міг вбити десятьох із вас, якби хотів, але я не хочу. Ви молоді і робите свою роботу”, – цитував сусід Младича його слова, адресовані поліцейським.

Суд над Младичем

Суд у Гаазі над Младичем розпочався в 2012 році. Йому пред’явили звинувачення по 11 пунктах подій в Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках. На той час здоров’я Младича погіршилося, він насилу пересувався після кількох інсультів. Незважаючи на це, він сперечався з суддями, відмовлявся визнавати провину і говорив, що “всього лише захищав свій народ”. Його адвокати наполягали, що Младич був тільки професійним військовим, який успішно захищав боснійських сербів. Звинувачення вимагало засудити його до довічного ув’язнення.

Згідно із вироком, який 22 листопада виніс Гаазький трибунал, Ратко Младич до кінця життя буде сидіти в тюрмі. Колишній генерал спочатку слухав вердикт суду спокійно, але пізніше крикнув, що йому несправедливо було відмовлено у відстроченні вироку; після цього його видалили із залу суду. Адвокати Младича мають намір оскаржити рішення Гаазького трибуналу.

Младич користувався і продовжує користуватися популярністю серед сербських націоналістів. У 2011 році більше половини учасників соціологічного опитування в Сербії заявили, що відмовилися б видати його Гаазькому трибуналу навіть за винагороду. Коли Младича заарештували, кілька тисяч чоловік в Белграді вийшли на вулиці з вимогою звільнити генерала. Боснійці-мусульмани вважають його одним із головних злочинців воєн на Балканах у 1990-х роках.

Нагадаємо, прокуратура Автономної Республіки Крим має намір ініціювати міжнародний судовий процес за анексію Криму Російською Федерацією за прикладом Нюрнберзького процесу. Про це повідомив прокурор АРК Гюндуз Мамедов.

“Наша мета: ініціювати міжнародний судовий процес проти окупаційної влади за прикладом Нюрнберзького процесу. До відповідальності повинні бути притягнуті не тільки виконавці, але й ті, хто віддавав злочинні накази”, – підкреслив прокурор.

Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.