Новини

Економіка по-українськи: зростання та відновлення довіри

Економіка по-українськи: зростання та відновлення довіри

2017-й став для України роком початку найважливіших та масштабних реформ –  медичної, судової та пенсійної, які безперечно значним чином вплинуть на економіку нашої країни та життя  громадян. Окрім старту реформ, відбулася низка важливих змін, які в майбутньому позитивно позначаться на інвестиційній привабливості України та розширять доступ громадян до сучасних технологій та сервісів.

“Прямий” прослідкував, як змінилася економіка України за цей рік.

Зростання золотовалютних резервів в Україні

Обсяг міжнародних резервів України на кінець листопада зріс до майже 19 мільярдів доларів завдяки успішному розміщенню Міністерством фінансів валютних ОВДП. Для порівняння, станом на січень 2017 міжнародні резерви становили 15,4 млрд, тобто зростання становить майже 20%.

Також за словами заступника голови НБУ Олега Чурія, вільна валютна ліквідність українських банків перевищила 4 млрд доларів, що створює для Мінфіну умови для дешевого розміщення ОВДП.

Четвертий транш від МВФ

На початку квітня Міжнародний валютний фонд почав процес перерахування четвертого траншу кредиту в розмірі еквівалента 1 млрд доларів до резервів Національного банку України.

Рішення про виділення траншу було прийнято після додаткового вивчення експертами МВФ можливого впливу торговельної блокади на українську економіку і поновлення макроекономічних прогнозів з урахуванням наданих оцінок НБУ і Міністерства фінансів. У МВФ дійшли висновку, що ситуація матиме помірний вплив на темпи економічного зростання і стан платіжного балансу і не становитиме загрози для виконання інфляційних цілей НБУ.

Зазначимо, що це вперше за весь час співпраці з МВФ Україна отримала четвертий транш в рамках однієї програми.

Україна в міжнародних економічних рейтингах

Цьогоріч Україна покращила свою позицію в міжнародному рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Так, тепер Україна посідає в ньому 76 місце (минулого року — 80). Цей рейтинг формується за 10 основними показниками і успіхи в 4 з них і дозволили Україні піднятись в загальному рейтингу. Зокрема, позиції України покращились в пунктах: “Оподаткування” – з 84 на 43, “Підключення до системи електропостачання” – з 130 на 128, “Отримання дозволі на будівництво” – з 140 на 35 та “Дозвіл неплатоспроможності” – з 150 на 49.

Крім того, Україна вперше увійшла до двадцятки кращих газових хабів Європи в рейтингу Європейської асоціації газовий трейдерів (EFET) і зайняла 18 місце.

Також видання Financial Times оприлюднило рейтинг новаторів Європи New Europe 100, куди увійшли семеро українців. Серед них засновники стартапу PassivDom (енергоефективний та екологічно чистий будинок), співзасновник Greencubator (мережа енергетичних інновацій, яка реалізує кліматичні, освітні, соціальні та медіа-проекти), співзасновник Make me better (відкритої програми професійного наставництва в кар’єрних питаннях) та ще четверо новаторів, детальніше про яких можна дізнатись тут.

Крім того, Україна вдвічі покращила свої позиції в спільному рейтингу консалтингової компанії “PwC” та Світового банку Paying Taxes-2018 щодо легкості сплати податків. У 2017 році Україна перемістилась на 43 позицію (у 2016 — 86).

Рік реформ

19 жовтня Верховна Рада дала старт медичній реформі, остаточно ухваливши закон “Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів”.

Також було прийнято президентський законопроект “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”.

Ухвалені закони передбачають: виключення співоплати медпослуг (частину платить пацієнт, частину держава), відтепер є повністю безкоштовні та платні послуги. Також реформа змінює систему фінансування закладів охорони здоров’я, кошти спрямовуватимуться не на фінансування медзакладів згідно кошторису, а на оплату надання медичної послуги конкретній людині. Планується створення Національної служби здоров’я, яка контролюватиме дотримання умов договорів про медичне обслуговування населення.

3 жовтня парламент прийняв законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, давши старт пенсійній реформі.

Вона в першу чергу передбачає підвищення пенсій. Заднім числом, з 1 жовтня, пенсіонерами було перераховано виплати. Так, відтепер мінімальна пенсія становить 1452 грн – для тих, у кого достатньо стажу (була – 1312 грн) та 1373 грн для тих, в кого стажу не вистачає (була 949 грн). Крім того змінюється показник трудового стажу для виходу на пенсію: з 2018 року 60-річні українці зможуть вийти на пенсію, якщо трудовий стаж досягнув 25 років. Водночас, якщо трудовий стаж складає від 15 до 25 років на пенсію можна вийти у 63, менший за 15 років – у 65.

Того ж дня, 3 жовтня, Верховна Рада прийняла законопроект, що запустить судову реформу і передбачає зміни до низки кодексів.

По-перше, суд знову став трьохрівневим, тому шлях до правосуддя став коротшим: перша інстанція, а далі йдуть Апеляційний суд і Верховний суд. Раніше ж було чотири рівні, тому що існували Спеціалізовані Суди. Також реформа закріплює можливість брати участь у судових засіданнях через відеоконференції, однак це не розповсюджується на свідків. Для подання позову також доведеться вносити плату, яка в разі перемоги відповідача піде на оплату адвоката. Реформа також створює Верховний суд з інтелектуальної власності. Ще один важливий нюанс – суддя зможе зустрічатися зі сторонами процесу абсолютно таємно без відео- чи аудіозапису.

Нарощення обсягів торгівлі з Канадою

З 1 серпня офіційно набула чинності угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою.

Угода скасовує 98% тарифів на українські товари, які продаватимуться до Канади. Для канадських товарів одразу скасовується 72% тарифів, а упродовж 7 років безмитний експорт виросте до 98%. Угода також взаємно відкриває ринки державних закупівель.

Товарообіг між двома країнами зріс на 74% з початку року, а послугами – на 58%. Нагадаємо, що ЗВТ з Канадою було підписано 11 липня 2016 року під час візиту до України прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо.

Крім того, 8 листопада Верховна Рада підтримала приєднання України до Регіональної конвенції Пан-Євро-Мед. Участь України у цій Конвенції сприятиме розширенню присутності вітчизняних товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова, Македонія.

Ліцензія на запуск 4G

У серпні Кабінет міністрів схвалив умови запровадження систем зв’язку 4G в діапазонах 1800 МГц і 2600 МГц .

Стартова вартість ліцензій на запуск в Україні мережі стандарту 4G оцінюється в 6,3 млрд грн: у діапазоні 2600 МГц – 2,3 млрд грн, в діапазоні 1800 МГц – 4 млрд грн.

На думку голови уряду Володимира Гройсмана, проведення конкурсу не тільки принесе кошти в державний бюджет, а й стимулюватиме розвиток економіки країни.

Порядок проведення конкурсів, розроблений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, передбачає пріоритетне право викупу трьома мобільними операторами (Київстар, Vodafone, lifecell) перших лотів частот в діапазоні 1800 Мгц.

Рік “безвізів”

Стабілізація економічної ситуації в країні стала одним з тих аргументів, що зіграв на користь надання безвізового режиму Україні і не тільки з країнами Шенгенської зони.

Опівночі на 11 червня громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країни ЄС та деяких окремих членів Шенгенської зони. Поширюється безвіз на всі країни ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії. Також можна їздити до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС. Обов’язковою умовою для безвізових поїздок є наявність біометричного закордонного паспорту.

За півроку безвізу з ЄС понад 3,5 млн українців оформили закордонні біометричні паспорти, а 355 тисяч скористались ними для безвзіових поїздок до Європи. Найбільше українці відвідували Польщу (90 тисяч) та Румунію (65 тисяч).

У березні цього ж року була підписана також угода з Туреччиною про спрощення перетину кордону. Тепер подорожувати в Туреччину можна за ID-карткою на термін до 90 днів протягом 180 днів. Запрацював турецький безвіз 1 червня.

Також в листопаді цього року Україна та Об’єднані Арабські Емірати домовились про двосторонній безвізовий режим. Безвізовий режим запрацює з 31 грудня 2017 року. Подорожувати українці зможуть терміном на 30 днів за біометричними паспортами.

Тож попри намагання окремих політичних гравців дестабілізувати політичну ситуацію в країні та війну на Сході з російськими окупантами, Україна демонструє позитивну динаміку в економіці, активно співпрацює з іноземними партнерами та збільшує обсяги міжнародної торгівлі завдяки виходу на нові ринки.

Також слідкуйте за “Прямим” у FacebookTwitter Telegram та Instagram.