Гриневич розповіла про три пункти рекомендацій Венеційської комісії, які Україна мусить імплементувати
Венеціанська комісія у своєму висновку щодо мовної статті 7 Закону України “Про освіту” не вимагає внесення змін до цієї статті, проте, у висновку є три пункти рекомендацій, які Україна мусить імплементувати.
Про це в кулуарах Верховної Ради журналістам повідомила міністр освіти та науки Лілія Гриневич.
“У висновку (Венеціанської комісії – ред.) є те, що ми повинні враховувати специфіку всіх національних меншин, а крім того забезпечити їм можливість навчатися і вивчати їхню рідну мову. Що теж не заперечує наша стаття 7 закону “Про світу”. Тому якихось змін до статті яка в нас є про мову навчання в законі про освіту ми вносити не будемо. І це не вимагає висновок венеційської комісії”, – сказала вона.
Проте, за словами міністра, у висновку є пункти конкретних рекомендацій, які Україна має імплементувати.
“І до цих рекомендацій належить, перше – видовжити перехідний період, і це справді важливо для підвищення кваліфікації вчителів, для опрацювання методик, наприклад, методик вивчення української мови в угорських та румунських школах, які належать до інших мовних груп мови цих національних громад, і зрозуміло, що їм вчити українську мову значно складніше, ніж тим, хто належить до слов’янської групи мов. У зв’язку з цим ми зобов’язалися прийняти цю рекомендацію.
Наступна рекомендація стосується того, що приватні школи повинні бути виведені з-під нових вимог. Це є окремий пункт рамкової конвенції прав національних меншин, яку ми ратифікували і ми повинні це зробити, при цьому ми також застережемо в законі “Про загальну середню оствіту” умовою ліцензування таких шкіл те, що вони повинні забезпечити вивчення державної мови.
І третій пункт стосується того, що ми маємо врахувати специфіку всіх національних меншин, для того, щоб досягнути власне бажаного результату, щоб вони добре володіли рідною мовою і добре володіли державною мовою”, – зазначила вона.
Що стосується критики в сторону України з приводу мовної статті закону, чи продовжиться вона і далі, Гриневич заявила, що все залежить від їх позиції.
“Я гадаю, що це залежить від їхньої позиції, чи це є позиція в інтересах освіти дітей цієї меншини цієї національної громади, чи це є позиція, яка експлуатується виключно з політичною метою. Наприклад, якщо це позиція під вибори, бо мова є завжди хорошою темою, передвиборчою. І мені здється, що тут вона експлуатується деякими країнами. Ми дивимося на це з одного пункту – це інтерес дитини. Для того, щоб людина професійно самореалізувалася в країні і почувала себе частиною цього суспільства їй треба добре володіти державною мовою. Інакше вона залишається на узбіччі, і в неї вибір один, або залишатись у регіоні звідки вона походить і не виїжджати за його межі, або їхати в сусідню якусь країну, де ця мова функціонує як державна.
Вважаємо, що це може вести до фрагментації країни в цілому, коли якийсь регіон гомогенно говорить недержавною мовою і не володіє державною мовою це завжди є ризик для фрагментації країни. Тому я переконана, що наше рішення є і в інтересах дітей і в інтересах інтегрованого суспільства нам ця інтеграція як ніколи потрібна, і в інтересах держави”, – додала Гриневич.
8 грудня Венеціанська комісія підтримала Україну щодо державної мови навчання.
Нагадаємо, 28 вересня вступив у силу закон України 2145-VIII “Про освіту”. Даний закон офіційно опубліковано у виданні Верховної Ради “Голос України” №178-179 від 27 вересня.
Президент Петро Порошенко заявив, що завдяки ухваленому закону про освіту кожен українець незалежно від етнічного походження зможе вільно говорити українською та кількома іншими мовами.
Як повідомляв “Прямий”, Венеціанська комісія закликала Україну внести зміни у “мовну статтю” українського закону про освіту щодо російської мови.
Також слідкуйте за “Прямим” у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram.